Ухвала

Іменем України

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 356/404/17

провадження № 61-3162ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття чи того часу поки вона не захоче повернутися до батька.

Березанський міський суд Київської області заочним рішенням від 30 серпня 2017 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку від доходу ОСОБА_2 , щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 квітня 2017 року. В решті позову відмовив. Допустив негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційний суд Київської області постановою від 23 травня 2018 року заочне рішенням Березанського міського суду Київської області від 30 серпня 2017 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 16 серпня 2017 року у справі № 356/417/17 визначено місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 з бабусею ОСОБА_1 . Зазначила, що рішення Березанського міського суду Київської області у справі № 356/404/17 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є взаємопов`язаним з рішенням Березанського міського суду Київської області у справі № 356/417/17 про встановлення місця проживання малолітньої дитини. На підставі зазначеної обставини вона звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь на утримання малолітньої ОСОБА_4 аліментів та рішенням Березанського міського суду Київської області від 30 серпня 2017 року її позов задоволено частково. Одночасно, відповідач ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду від 16 серпня 2017 року у справі № 356/417/17 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Ухвалою суду від 18 грудня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Березанського міського суду Київської області від 16 серпня 2017 року відмовлено. Постановою Апеляційного суду Київської області від 29 березня 2018 року рішення суду першої інстанції від 16 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про визначення місця проживання неповнолітньої дитини. На підставі зазначеної обставини, яка стала основою у призначенні стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, апеляційний суд прийняв постанову від 23 травня 2018 року, якою в задоволенні позову відмовив. Постановою Верховного Суду від 04 березня 2020 року постанову апеляційного суду від 29 березня 2018 року у справі № 356/417/17 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року рішення суду першої інстанції від 16 серпня 2017 року у справі № 356/417/17 залишено без змін. Дана обставина указує на те, що зникла підстава, на основі якої було скасовано рішення суду першої інстанції від 30 серпня 2017 року у справі № 356/404/17 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Вважає, що постанова апеляційного суду від 26 листопада 2020 року є істотною обставиною для справи № 356/404/17, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома на час розгляду справи. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила заяву задовольнити.

Київський апеляційний суд ухвалою від 20 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року за нововиявленими обставинами залишив без розгляду.

25 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Встановивши, що про факт існування істотних обставин, які на думку заявника є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 стало відомо у листопаді 2020 року, а заяву про перегляд судового рішення подано лише 11 січня 2021 року та не подано клопотання про поновлення цього строку, апеляційний суд дійшов правильного висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року за нововиявленими обставинами без розгляду у зв`язку із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення, а наведені

у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко