ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"11" травня 2010 р.                                                                            Справа  № 20/52

за позовом Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради

до відповідача підприємця ОСОБА_1

про  стягнення  в  сумі  1 459 грн. 10 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондар Ю.М. (дов. № 01-10/55 від 04.01.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_1;

прокурор: Піддубна Л.П..

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Рівне (надалі –Прокурор) в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради (надалі –Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 (надалі –Відповідач) на користь Позивача заборгованість за спожиту теплову енергію, по договору на відпуск теплової енергії № 1419 від 1 червня 2004 року (а.с. 6-9; надалі –Договір), в сумі 1 459 (одна тисяча чотириста п’ятдесят дев’ять) грн. 10 коп.. Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги в судовому засіданні.

Відповідач в судове засіданні заперечив проти позовних вимог, проте не надав суду письмовий відзив на позов.

Заслухавши пояснення Прокурора, Відповідача та представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 1 червня 2004 року сторони уклали Договір (а.с. 6-9), згідно пункту 1.1 якого: Позивач зобов’язався відпускати Відповідачу теплову енергію, а Відповідач, в свою чергу зобов’язався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах Договору.

Згідно пункту 1.4 Договору та додатку до Договору (а.с. 10): теплова енергія постачається в магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідача за адресою АДРЕСА_1; загальною площею 36,6 квадратних метра; з максимальним тепловим навантаженням 2 318,5 ккал/год.

Як вбачається з листа Виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с. 20), вищевказана адреса вказана у Договорі є юридичною адресою Відповідача.

Відповідно пункту 5.1 Договору: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Згідно пункту 5.3 Договору: розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться на підставі рахунків, які направляються Відповідачу.

У відповідності до пункту 5.4 Договору: розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів –не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Суд зауважує, що в даному Договорі, Позивач та Відповідач не обумовили жодного обов’язку відносно Відповідача стосовно отримання рахунків, поклавши обов’язок їх направлення цілковито на Позивача. Водночас, сторони обумовили, що підставою для сплати заборгованості за спожиту теплову енергію є дані рахунки.

З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх обставин справи господарський суд Рівненської області, згідно зі статтею 65 Господарського процесуального кодексу України своїми ухвалами по даній справі зобов’язав Позивача та Прокурора надати суду ряд доказів, в тому числі й: докази направлення рахунків Відповідачу.

В судовому засіданні від 11 травня 2010 року Позивач частково подав суду витребувані докази направлення рахунків (а.с. 29-31). З поданих доказів вбачається, що Позивач направляв Відповідачу рахунки не на його юридичну адресу (та адресу вказану в Договорі –АДРЕСА_1), а за адресою: АДРЕСА_1 (суд зауважує, що на дану адресу первинно направлялася і копія позовної заяви –доказ на а.с. 5).   

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Подавши вищевказані докази (а.с. 29-31), Позивач не лише не довів, а сам спростував факт виконання ним свого обов’язку по направленню рахунків Відповідачу (пункт 5.3 Договору).

Водночас, в силу дії пункту 5.3 Договору, саме дані рахунки і є підставою для здійснення Відповідачем розрахунків за спожиту теплову енергію.

Аналіз пунктів 5.3, 5.4 Договору вказує на те, що Договором визначено наступний порядок оплати спожитої теплової енергії: 1) направлення (отримання) рахунку; 2) оплата заборгованості в термін до 10 числа наступного місяця після отримання рахунку.

Згідно пункту 3.2.1 Договору: Відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати  спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

З урахуванням усього вказаного вище в даному судовому рішенні, господарський суд приходить до висновку, що у Відповідача на час подачі позовної заяви не настав обов’язок щодо оплати спожитої теплової енергії по Договору.

В даному випадку суд вбачає порушення частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки (з урахуванням невиконання Позивачем пункту 5.3 Договору, та, відповідно, з урахуванням ненастання у Відповідача [в зв’язку з не направленням йому рахунків] обов’язку щодо оплати спожитої теплової енергії по Договору) Позивач та Прокурор звернулися до суду за відсутності порушення Відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів Позивача.

З урахуванням усього вищевказаного позов не підлягає до задоволення.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з позивача –Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, 33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код 30841056 в доход державного бюджету України –102 (сто два) грн. 00 коп. державного мита.

3. Стягнути з позивача –Комунального підприємства «Теплотранссервіс»Рівненської міської ради, 33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код 30841056 в доход державного бюджету України –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам по справі.

Повний текст рішення оформлено та підписано  17.05.2010р.

   Суддя