ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
13.04.10№ 05-5- 9 / 4150
Суддя , розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр розвитку міста"
до Колективного підприємства "Київтрактородеталь"
про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст. ст. 54 - 58 ГПК.
Відповідно до статті 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити, зокрема:
виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як вбачається з поданої позовної заяви б/н, яка надійшла до суду 08.04.2010р., позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між позивачем та відповідачем, в зв'язку з ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення вказаного договору, однак доказів такого ухилення позивачем не надано. Крім того, позивачем не вказано докази, якими посвідчуєтсья право власності відповідача на нерухоме майно, що є предметом договору купівлі-продажу, та не вказано з якого моменту у відповідача виникло таке право власності, тобто не вказано момент державної реєстрації права власності відповідача, а також не зроблено посиланян на докази, які підтверджують право відповідача укладати договір, що є предметом спору у справі (не вказано чим підтверджуються повноваження представника відповідача на укладення договору).
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, це є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Судом також встановлено, що позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 4 статті 63 ГПК України.
Згідно з ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту “б” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 22.5. ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ІV розмір неоподатковуваного мінімуму на цей час становить 17,00 грн.
Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15, у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду заяв немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги про визнанян договору дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно, проте позовна вимога про визнання права власності на нерухоме майно державним митом взагалі не оплачена.
У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 N 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15.
Для усунення вказаних недоліків позивачеві належить сплатити державне мито за вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, вартість якого згідно договору купівлі-продажу нерухомості №05/02црм від 05.02.2010 року складає 3912252,60 грн., оскільки державне мито з позовних заяв про визнання права власності сплачується як за майнову вимогу, та вказати у позовній заяві якими доказами підтверджується право власності відповідача на нерухоме майно, що є предметом договору купівлі-продажу.
Приписами ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3, п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
1. Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
2. Повернути з Державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., сплачене квитанцією № 381 від 17.03.2010р.
3. Повернути з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп., сплачені квитанцією № 371 від 17.03.10р.
Суддя Бондаренко Г.П.