справа № 2а-4557/09/0670
категорія 2.11.8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В.,
при секретарі - Господарчук І.В.
за участю представника позивача, представників відповідача ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Екопак" < Текст >
до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції < Текст >
про визнання недійсним та скасвання податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
ТОВ "Лідер-Екопак" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ № 000211/23-01/0 від 24.12.2008 р., № 000210/23-01/0 від 24.12.2008 р., № 000211/23-01/1 від 04.02.2009 р., № 000210/23-01/1 від 04.02.2009 р., № 000211/23-01/2 від 10.04.2009 р., № 000210/23-01/2 від 10.04.2009 р., № 000211/23-01/3 від 15.06.2009 р., № 000210/23-01/3 від 15.06.2009 р.. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні перевірки були зроблені помилкові висновки про залежність права на включення покупцем до складу податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат від наявності товарно-транспортних накладних, доручень та від податкового обліку постачальника, що призвело до безпідставного застосування до позивача штрафних санкцій.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали. Пояснили, що позивачем документально не підтверджено факти поставки та оприбуткування товарів від його постачальника ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ", а саме Товариством довіреності на отримання товару не виписувалися, відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товару, тому ТОВ "Лідер-Екопак" не має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту податку на додану вартість суми згідно видаткових і податкових накладних по вказаних господарських операціях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив: в період з 10.11.2008 року по 28.11.2008 року Бердичівською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Лідер-Екопак" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.09.2007 р. по 30.09.2008 р. та іншого законодавства за період з 07.09.2007 р. по 30.09.2008 р., про що складено акт №3825/23-01/35006472 від 10.12.2008 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено податку на прибуток підприємств на загальну суму 505567 грн., в т.ч. за ІУ квартал 2007 р. на 150941 грн., І квалтал 2008 р. - 130376 грн., півріччя 2008 р. - 270251 грн., 9 місяців 2008 р. - 354626 грн... Крім того, порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження товариством суми ПДВ на суму 213033 грн., а саме: жовтень 2007 р. - занижено на 11630 грн.;листопад 2007 р. - занижено на 46452 грн.; грудень 2007 р. - занижено на 33773 грн.; січень 2008 р. - занижено на 12721 грн., лютий 2008 р. - занижено на 45124 грн., липень 2008 р. - занижено на 63333 грн...
За результатами даної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 000211/23-01/0 від 24.12.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 319550 грн., в т.ч. основний платіж - 213033 грн. та штрафні санкції в сумі 106517 грн, та податкове повідомлення-рішення № 000210/23-01/0 від 24.12.2008 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 641469 грн., в т.ч. основний платіж - 505567 грн. та штрафні санкції - 135902 грн..
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та. державними цільовими фондами»позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
В задоволенні скарг позивача на прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення в межах процедури адміністративного оскарження податковими органами було відмовлено та відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 000211/23-01/1 від 04.02.2009 р., № 000210/23-01/1 від 04.02.2009 р., № 000211/23-01/2 від 10.04.2009 р., № 000210/23-01/2 від 10.04.2009 р., № 000211/23-01/3 від 15.06.2009 р., № 000210/23-01/3 від 15.06.2009 р..
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що протягом періоду з 07.09.2007 р. по 30.09.2008 р. ТОВ "Лідер-Екопак" віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 213033 грн. по податкових накладних, виписаних ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ" та валових витрат по вказаним операціям на суму 1848603 грн.. Крім того, в акті зазначено, що підприємством укладено договори з вищевказаними контрагентами, а саме:
- договір купівлі-продажу від 01.10.2007 р. № 2/1 з ПП "Агро-Партнер СП" на купівлю товару в кількості та асортименті, зазначених в накладних. Доставка здійснюється за домовленістю сторін. Відвантаження товару покупцю проводиться на умовах попередньої оплат, відповідно до замовлення покупця. Моментом отримання товару покупцем є фактичне отримання товару та оформлення усіх документів, що засвідчують отримання товару, а саме: довіреності на бланку суворої звітності з печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи; видаткової накладної з печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи; акту приймання-передачі товару з печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи. Темін дії договору до 31.12.2007 р. Договір пролонговано до 31.12.2008 р..
- договір № 5-07 від 01.11.2007 р. з ТОВ "МКМ" про поставку товарів. Товар постачається транспортом "Продавця" або "Покупця" за згодою сторін. Покупець зобов"язується проводити оплату за товар на розрахунковий рахунок постачальника на момент отримання товару або відстрочкою не більше 90 банківських днів з моменту отримання товару. Термін дії договору - 1 рік.
Для підтвердження валових витрат та податкового кредиту по операціях з ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ" товариство надало для перевірки копії податкових накладних, видаткових накладних і рахунків - фактур на придбання насіння соняшникового каліброваного. В акті перевірки вчинено запис, що ТОВ "Лідер-Екопак" при отриманні товару не оформлювались довіреність на отримання товару на бланку суворої звітності з печаткою підприємства і підписом уповноваженої особи, акти приймання-передачі, а також товарно-транспортні накладні, що підтверджують перевезення товару від продавця до покупця. Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що ТОВ "Лідер-Екопак" документально не підтверджено факти поставки і оприбуткування товарів від ПП "Агро-Партнер СП"та ТОВ "МКМ".
Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2007 року ТОВ "Лідер-Екопак" було укладено договір №2/1 на придбання товару (насіння соняшникового) з ПП "Агро-Партнер СП". 01.11.2007 р. позивачем укладено договір з ТОВ "МКМ" про поставку товарів.
Встановлено, що ТОВ "Лідер-Екопак" відобразило у своєму бухгалтерському та податковому обліку господарські операції з придбання у ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ" товарів на підставі належно оформлених первинних документів - видаткових накладних, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
За придбані товари позивач здійснював розрахунки з ПП "Агро-Партнер СП", що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, яким проведено оплату за придбаний товар, в т.ч. ПДВ.
Виходячи з положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону встановлено: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:а) порядковий номер податкової накладної;б) дату виписування податкової накладної;в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;ж) ціну поставки без врахування податку;з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Виписані ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ" на адресу позивача податкові накладні, що містяться в матеріалах справи, повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону.
Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, тобто це документ, який підтверджує факт продажу товарів, виконання робіт та надання послуг.
Отримання податкової накладної засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону)).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону).
Таким чином, суд приходить до висновку, що підставою для віднесення сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до складу податкового кредиту є використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Судом встановлено, що ТОВ "Лідер-Екопак" в перевіряємому періоді займалось смаженням і фасуванням насіння соняшникового та випікання печева.
З акту перевірки видно, що постачальниками позивача сировини та упаковки були ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ".
Факт поставки товару та його використання позивачем у господарській діяльності підтверджується матеріальними звітами позивача, видатковими накладними на реалізацію насіння товару, книгою обліку готової продукції.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Проаналізувавши норми податкового законодавства, суд приходить до однозначного висновку, що Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної . Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон не передбачає.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на момент проведення перевірки позивач на підтвердження податкового кредиту мав необхідні податкові накладні, виписані ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ".
Позивачем отриманий товар, оприбутковано з відображенням в бухгалтерській та податковій звітності, використано у власній господарській діяльності.
Отже, суд приходить до висновку, що сума ПДВ, віднесена позивачем до складу податкового кредиту у розмірі 213033 грн. підтверджується відповідними податковими накладними.
Щодо податку на прибуток підприємств суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2.1 п.5. 2. ст. 5 даного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем віднесено суми до складу валових витрат по операціям, проведеним з ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ" на підставі первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, платіжних дорчень) відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністрства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.19995 р. № 168/704. Зазначені документи мають обов"язкові реквізити, визначені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Посилання відповідача на норми Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року та "Правил автоперевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованих Міністерством юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998 р., відповідно до яких передбачено виписування довіреностей на отримання цінностей та складення товарно-транспортної накладної, суд вважає факт порушення вказаних вимог недостатнім для спростування спірних господарських операцій, оскільки наявність чи відсутність фактів виписування довіреностей чи товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки вищевказаних інструкції та правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов"язані з дотриманням вимог податкового законодавства.
Відносно посилання в акті перевірки на те, що ТОВ "Лідер-Екопак" є пов"язаною особою з ТОВ "МКМ" суд вважає безпідставним, оскільки вищезазначеним Законом передбачено випадок не віднесення сум до валових витрат лише збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Ні про завдані збитки, ні про занижені ціни на придбання продукції в акті перевірки не йдеться.
Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача про незаконне володінння позивачем майном (коштами), що належать державі шляхом ухиленнявід їх внесення до державного бюджету та про нікчемність договорів, укладених позивачем з ПП "Агро-Партнер СП" і ТОВ "МКМ".
Так, відповідно до пп. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року N 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08. 2005 р. за N 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Також, згідно ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим. територільної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.
Відповідно до ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення строною (стронами) вимог, яківстановлені ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу, зокрема правочин має бути спрямовний на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідачем зроблено висновки про нікчемність договорів з ПП "Агро-Партнер СП" та ТОВ "МКМ", які не створили для сторін будь-яких наслідків, крім тих, що пов"язані з їх недійсністю, в т.ч. не створили наслідків і в податковому обліку позивача.
Разом з тим, встановлено, що позивач фактично реалізував отриману від постачальників продукцію та отримав прибуток від даних операцій, що свідчить про настання реальних наслідків даних правочинів та досягнення мети, для якої вони вчинялись.
Таким чином, суд вважає, що сума коштів в розмірі 1848603 грн. віднесена позивачем до складу валових витрат правомірно.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції № 000211/23-01/0 від 24.12.2008 р., № 000210/23-01/0 від 24.12.2008 р., № 000211/23-01/1 від 04.02.2009 р., № 000210/23-01/1 від 04.02.2009 р., № 000211/23-01/2 від 10.04.2009 р., № 000210/23-01/2 від 10.04.2009 р., № 000210/23-01/3 від 15.06.2009 р., № 000211/23-01/3 від 15.06.2009 р..
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер-Екопак" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 9673 грн. сплаченого судового збору.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 19 квітня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.