Справа № 2а-4946/10/1570
УХВАЛА
07 травня 2010 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду –Хлюстін Ю.М., розглянувши матеріли адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці про визнання нечинним рішення органу владних повноважень про вилучення автомобілю, зобов’язання відповідача негайно повернути позивачу автомобіль «Фольксваген», 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зобов’язання відповідача в подальшому утримуватися від незаконних дій, які б призвели до порушень прав і інтересів позивача, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці про визнання нечинним рішення органу владних повноважень про вилучення автомобілю, зобов’язання відповідача негайно повернути позивачу автомобіль «Фольксваген», 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зобов’язання відповідача в подальшому утримуватися від незаконних дій, які б призвели до порушень прав і інтересів позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов, протоколів у справах про порушення митних правил визначено розділом XIX Митного кодексу України.
Порушення митних правил, згідно статті 319 Митного кодексу України, є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 356 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 378 цього Кодексу, розгляд справи та винесення постанови. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом статей 358, 363 Митного кодексу України справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення уповноваженою посадовою особою митного органу протоколу про порушення митних правил.
Статтею 375 Митного кодексу України передбачено, що у справі про порушення митних правил із метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, проводяться процесуальні дії, до яких належать: 1) складання протоколу про порушення митних правил; 2) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил; 3) вилучення товарів, транспортних засобів і документів; 4) митне обстеження; 5) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання; 6) призначення експертизи; 7) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
Порядок вилучення товарів, транспортних засобів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, урегульовано статтею 377 Митного кодексу України.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати нечинним рішення Ізмаїльської митниці про вилучення автомобілю, тобто позивач просить визнати нечинним протокол про порушення митних правил.
Суд вважає, що посадові особи Ізмаїльської митниці, вилучаючи та утримуючи автотранспортний засіб, що належать позивачу - виконували не звичайні управлінські функції, а вчиняли процесуальні дії у справі про порушення митних правил відповідно до ст. 377 Митного кодексу України.
Згідно із частиною 2 статті 386 Митного кодексу України справа про порушення митних правил, передбачених статтею 352 цього Кодексу, розглядається місцевим судом (суддею) за місцем розташування митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у ній.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил, за які передбачена адміністративна відповідальність, розгляд справ про порушення митних правил, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду (судді) у справі про порушення митних правил здійснюються у порядку передбаченому Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення і не належать до компетенції адміністративних судів.
При таких обставинах, компетенція адміністративних судів установлена статтею 17 КАС України на цей спір не поширюється.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці про визнання нечинним рішення органу владних повноважень про вилучення автомобілю, зобов’язання відповідача негайно повернути позивачу автомобіль «Фольксваген», 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зобов’язання відповідача в подальшому утримуватися від незаконних дій, які б призвели до порушень прав і інтересів позивача не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки вказаний спір підлягає розгляду у місцевому загальному судді, у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення, а тому слід відмовити у відкритті адміністративного провадження.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 17, 109 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської митниці про визнання нечинним рішення органу владних повноважень про вилучення автомобілю, зобов’язання відповідача негайно повернути позивачу автомобіль «Фольксваген», 1992 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, зобов’язання відповідача в подальшому утримуватися від незаконних дій, які б призвели до порушень прав і інтересів позивача.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: //