ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2010 р. Справа № 2a-1148/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Б.Хмельницького, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця,-
ВСТАНОВИВ:
24 березня 2010 року Коломийська оДПІ звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більше року не подавав податкову відомість, чим допустив порушення статті 9 Закону України "Про систему оподаткування". В процесі проведеної перевірки було встановлено факт припинення відповідачем підприємницької діяльності. Перед бюджетом заборгованість в останнього відсутня, а тому підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає до припинення.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, суду подав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю та просив розглядати справу без його участі
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про його місце, час та дату був повідомлений належним чином, своїм правом подати заперечення на позовні вимоги не скористався.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно пункта 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Розглянувши матеріали адміністративної справи суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи, видане Коломийською РДА. Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 21.06.2005 відповідач взятий на облік Коломийською об’єднаною державною податковою інспекцією.
В судовому засіданні встановлено, що Коломийською оДПІ проведено перевірку, якою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 починаючи з 31.03.2006 року та по теперішній час, тобто більш ніж протягом року, не подавав податкову звітність, зокрема декларацію про доходи фізичних осіб, чим порушив вимоги статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”.
Заборгованість перед бюджетом та цільовими фондами у відповідача станом на момент розгляду справи відсутня, що підтверджується довідкою Коломийської оДПІ.
Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
Копію постанови направити державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.04.2010 року.