Ухвала

іменем України

15 березня 2021 року

м. Київ

справа №1/34-06

провадження №51-792ск21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Стефанів Н. С., Яновської О. Г.,

розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Куненка С. П. на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року,

встановив:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2006 року щодо нього.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року вказану ухвалу районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник Куненко С. П.просить на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати оспорювані судові рішення й призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що судом першої інстанції не була надана належна оцінка доводам заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами, а судом апеляційної інстанції, в свою чергу, належним чином не перевірено доводів його апеляційної скарги щодо допущених районним судом порушень, та залишено її вимоги без задоволення, а рішення цього суду без змін. Вважає, що під час ухвалення вироку щодо засудженого ОСОБА_1 суддя Косенко Л. М. не мав повноважень та правомочності здійснювати правосуддя, через неприйняття присяги народу України. Також посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 є громадянином Білорусі, російською мовою володів на базовому рівні, однак судовий розгляд проходив на російській мові, переклад вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області та ухвали Верховного Суду України засуджений не отримував, що, на думку захисника, вказую на той факт, що ОСОБА_1 фактично не ознайомився з судовими рішеннями. Окрім цього, вказує на відсутність у експертів повноважень на проведення експертиз та як результат штучне створення та підроблення доказів, якими суд обґрунтував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК. Зазначені обставини, на його думку, є нововиявленими відповідно до ст. 459 КПК. Зазначає, що оспорювані судові рішення є недостатньо обґрунтованими та вмотивованими, постановленими без додержання вимог ст. 370 КПК.

Перевіривши доводи касаційної скарги захисника та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до приписів ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому, системне тлумачення положень статей 459, 462, 91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках,коли після завершення розгляду кримінального провадження в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій виявлено обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Водночас, суд першої інстанції, розглядаючи матеріали даного провадження, обґрунтовано залишив заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2006 року щодо нього без задоволення, оскільки суду не надано жодних належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин, зокрема тих, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухвалені судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належало переглянути.

У касаційній скарзі захисник вказує, що під час ухвалення вироку щодо засудженого ОСОБА_1 член колегії суддів Косенко Л. М. не мав повноважень та правомочності здійснювати правосуддя, через неприйняття ним присяги України, що, на його думку є нововиявленою обставиною відповідно до ст. 459 КПК.

Однак такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону.

Зокрема, пунктом 12 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України 1996 року визначено, що судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.

Суддя Косенко Л. М., який брав участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 , був обраний на цю посаду до дня набуття чинності Конституцією України, а тому здійснював свої повноваження відповідно до вказаних вимог.

Крім того, судами було встановлено, що згідно листа Дніпровського апеляційного суду від 9 грудня 2019 року ніяким чином не вбачається підтвердження відсутності у судді Косенка Л. М., який 17 липня 2006 року ухвалював вирок відносно засудженого ОСОБА_1 , повноважень відправляти правосуддя. У цій відповіді лише зазначено про відсутність будь-яких відомостей в особовій справі судді про прийняття чи неприйняття ним присяги.

З огляду на це немає підстав стверджувати про розгляд справи відносно ОСОБА_1 незаконним складом суду.

Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , які є аналогічними доводам касаційної скарги захисника, з приводу того, що він вважає однією з нововиявлених обставин той факт, що він є громадянином Білорусі, російською мовою володів на базовому рівні, проте судовий розгляд проходив на російській мові та переклад вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області та ухвали Верховного Суду України він не отримував, а тому фактично не ознайомився з судовими рішеннями, суд першої інстанції під час розгляду справи на підставі заяви про нововиявлені обставини зазначив, щоз вступної частини вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2006 року вбачалося, що під час встановлення анкетних даних ОСОБА_1 суд був обізнаний у тому, що він є громадянином іншої держави, а з матеріалів кримінальної справи вбачалося, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення перекладача, так само не заявляв такого клопотання і його захисник, а тому зазначена обставина не є нововиявленою в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК, оскільки під час судового розгляду суд і інші учасники справи (в тому числі обвинувачений та його захисник) були обізнані про цю обставину.

В частині посилань захисника Куненка С. П. на відсутність у експертів повноважень на проведення експертиз у справі, районний суд обґрунтовано вказав про те, що зі змісту вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2006 року вбачалося, що під час судового розгляду зроблені експертами висновки було досліджено та надано їм відповідну оцінку з урахуванням інших доказів у справі. Крім того, при касаційній перевірці вироку ухвалою ВСУ від 30 січня 2007 року його залишено в силі, а тому такі посилання захисника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі і не є нововиявленими обставинами.

Як убачається з матеріалів скарги, під час судового розгляду у ОСОБА_1 був захисник, який був ознайомлений з матеріалами провадження та міг під час судового розгляду дізнатися про зазначені вище обставини, однак ніяких клопотань та зауважень під час судового розгляду останній не заявляв.

З наданої копії ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2020 року вбачається, що заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2006 року щодо нього залишено без задоволення, оскільки стороною захисту не було надано суду жодних доказів, які би свідчили про наявність у справі нововиявлених обставин, зокрема таких, що не були відомі суду при ухвалені судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

При цьому районний суд у своєму рішенні обґрунтовано вказав, що доводи, наведені у заяві засудженого, фактично мають характер повторного дослідження доказів у кримінальній справі та вимоги їх переоцінки щодо події злочинів, винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні та правильної правової оцінки його дій, що суперечить ч. 1 ст. 7 КПК, а тому не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу захисника Куненка С. П. залишив без задоволення, мотивуючи своє рішення тим, що суд першої інстанції, перевіривши доводи засудженого викладені в заяві, провівши належну перевірку, обґрунтовано дійшов висновку, що обставини, на які посилався засуджений у своїй заяві, не є нововиявленими, а пов`язані із незгодою останнього з вироком.

Свій висновок про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення суд апеляційної інстанції належним чином обґрунтував з посиланням на конкретні вимоги та положення кримінального процесуального закону.

Підстав ставити під сумнів правильність цих висновків колегія суддів не вбачає.

Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій є належно обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 419 КПК.

Обставин, які би свідчили, про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону чи неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило чи могло перешкодити цим судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення захисником у касаційній скарзі не наведено і таких зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається.

Таким чином, зміст касаційної скарги та наведені у ній доводи не дають підстав для її задоволення, а тому колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441КПК, Верховний Cуд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюзахисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Куненка С. П. на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2021 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Голубицький Н. С. Стефанів О. Г. Яновська