Судове рішення #9268531

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 травня  2010 року                             м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                 Ситникова О.Ф.

   Суддів:                     Зайця В.С.

Хрімлі О.Г.

розглянувши  в порядку письмового провадження  в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на постанову Таращанського районного суду Київської області  від 10 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

     В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати нечинною відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації від 03. 02. 2009 року № 597 у виплаті належних сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.04.2007 року по 31 грудня 2008 року; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на її користь належні суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за квітень - грудень 2007 року та за 2008 рік в розмірі 7738,31 грн.

Постановою Таращанського районного суду Київської області  від 10 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач  Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального  і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати  справу в порядку письмового провадження, так як відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції  може  розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови  або ухвали суду  першої інстанції  та ухвалення нового рішення  є: 1) неповне з’ясування  судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої  інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність  висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм  матеріального  або процесуального права, що призвело до неправильного  вирішення справи або питання.

Згідно  ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так,  судом  першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації, як мати, що здійснює догляд за дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції  помилково виходив з того, що cпірні правовідносини регулюються Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зокрема в ч.1 ст. 15 якого зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає, є також застрахованою особою, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, внаслідок чого має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Проаналізувавши положення ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", колегія суддів приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць.

Однак, пунктом 7 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на  2007 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою   втратою   працездатності   та   витратами,   зумовленими   народженням та похованням".

Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які  інакше регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказані норми законів були прийняті пізніше в часі, вони мали пріоритет по відношенню до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в  справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення п.7 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено  ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Однак п. 2 рішення Конституційного Суду України  від 22.05.2008 № 10-рп/2008 у справі №1-28/2008 вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно п. 5 вищевказаного рішення положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до п.6 рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають  чинність  з дня ухвалення  Конституційним Судом України  рішення про їх  неконституційність.

Про це також вказано і в ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", п. 3 рішення Конституційного Суд України від 09.07.2007 № 6-рп/2007р.

Отже, при стягненні допомоги по догляду за дитиною , колегія суддів вважає, що суд 1-ої інстанції фактично не врахував та не застосував вимоги ст. 152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", п. 3 рішення Конституційного Суд України від 09.07.2007 № 6-рп/2008р,  п. 5 рішення Конституційного Суд України від 22.05.2008 № 10-рп/2008р.

    Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що всупереч рішенням Конституційного Суду України допомога, передбачена ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", позивачу виплачувалась не в повному розмірі, то  дії відповідача в  період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.  є  неправомірними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів також зазначає, що  судом 1-ої інстанції  вказано помилково, що застосуванню при проведенні перерахунку підлягає прожитковий  мінімум для дітей віком до 6 років, оскільки ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", передбачено, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць.

Так, ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі  з 1 січня - 492 гривні, з 1 квітня – 525 гривень, з 1 жовтня – 532 гривень.

Ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі  з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня – 605 гривень, з 1 липня – 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень.

Відповідно до ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути  подано в межах  строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом та іншими законами.

Для звернення до адміністративного  суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була  дізнатися про порушення  своїх прав, свобод чи інтересів.

В силу  ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення  строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову  за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки  жодна із сторін  не наполягала на відмові у  задоволенні адміністративного позову  з цих підстав, то  колегія суддів  дане питання не вирішує.

На підставі викладеного вище  колегія судів  вважає,  що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Таращанського районного суду Київської області від 10 березня 2009 року слід скасувати, прийняти нову постанову,  у зв’язку з порушенням судом 1-ої інстанції  норм матеріального права, що призвело до неправильного  вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 10 березня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати нечинною відмову Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації у виплаті належних ОСОБА_3 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_3 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року  згідно з вимогами ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням проведених виплат.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.

Головуючий суддя:         _________________     Ситникова О.Ф.

        Судді:         _________________     Заяць В.С.

            __________________  Хрімлі О.Г.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація