КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-898/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції Дончик В.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Літвіної Н.М.,
Ситникова О.Ф.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року по справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення № 0012112340 від 08.12.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 380 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012112340 від 8.12.2008 року.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з постановленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2008 року посадовими особами відповідача, згідно направлень № № 902, 901 від 10.11.2008 року, за результатами проведеної перевірки господарської одиниці – залу гральних автоматів, що належить позивачу щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності складено акт № 0884/02/28/23/2406403716 від 10.11.2008 року, яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, оскільки при перевірці позивача розрахункові операції при наданні гральних послуг було проведено через гральні автомати, які не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 08.12.2008 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012112340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 380 грн.
Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість задовольнити позовні вимоги, при цьому посилався на те, що відповідачем у висновках акту перевірки позивачу ставиться в провину використання гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи, однак зі змісту терміну «гральний автомат», передбаченого відповідними положеннями, зокрема, Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України № 40/374 від 18.04.2006 року, не слідує жодних вказівок на обов’язкову наявність виконання гральними автоматами фіскальної функції.
Враховуючи те, що гральні автомати, які використовує у своїй діяльності позивач та які були предметом перевірки податковими інспекторами, сертифіковані відповідно до чинного законодавства та те, що реалізація технічної можливості оснащення їх фіскальною пам’яттю можлива лише за умови наявності дозволених до застосування запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті), внесених в установленому порядку до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а станом на листопад 2008 року (час проведення перевірки позивача) необхідні для оснащення гральних автоматів запам’ятовуючи пристрої (фіскальна пам’ять) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій не були включені.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивач не мав законних підстав використовувати у своїй діяльності інші реєстратори розрахункових операцій ніж ті, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, тому прийшов до висновку про відсутність з боку позивача порушення вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а оспорюване рішення відповідача щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вказаних норм Закону є протиправним та підлягає скасуванню.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на слідуюче.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з п.п. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих – послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; 2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Положенням ст. 13 Закону України передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальниї функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 121 від 07.02.2001 року «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (зі змінами та доповненнями) Міністерство промислової політики зобов’язано забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення гральних автоматів, що вже діють, та згідно встановлених термінів переведення суб’єктів підприємницька діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування реєстраторів розрахункових операцій використання гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.
Пунктом 2 постанови КМ України від 07.02.2001 року № 121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Таким чином, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касової системи «Фіскал» суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему. З цього часу суб’єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об’єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Несумісність комп’ютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб’єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп’ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин. При цьому суб’єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що на час проведення перевірки діяльності позивача ним було дотримано вказані вимоги ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому підстав для визнання неправомірним оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача у апеляційного суду немає.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, а порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану постанову не можна визнати законною і обгрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в позові необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
_____________________В.С. Заяць
_____________________Н.М. Літвіна
_____________________О.Ф. Ситников