Судове рішення #9268082

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-718/09/0108


06.05.10 м. Севастополь


                                                                                                       

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Єланської О.Е. ,
 Іщенко Г.М.

секретар судового засідання          Зелінська С.В.                              

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельов Є.М.) від 10.06.2009 у справі № 2а-718/09/0108

за позовом  Прокурора міста Керчі (вул. Радянська, 12, м.Керч, АР Крим, 98300)

в інтересах: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, АР Крим, 98300)  

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, АР Крим, 98300)  

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, АР Крим, 98300)

до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим (вул. Кірова, 5, м.Керч, АР Крим, 98300)

про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги ветерану війни,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року Прокурор міста Керчі звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги на користь позивачів до Дня Перемоги в розмірі 2095грн. кожному.

Позов мотивовано тим, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги щорічно до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, за 2008 рік зазначена грошова допомога виплачувалась не в повному обсязі. Прокурор зазначив, що відповідач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008, розмір цих соціальних виплат у 2008 році необґрунтовано обмежив відповідачем, що на думку позивача, є порушенням конституційних прав.

Постановою Керченського міського суду  Автономної Республіки Крим від 10.06.09 у справі № 2а-718/09/0108  позов Прокурора міста Керчі задоволено та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_4 недоплачену грошову допомогу, призначену відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", за 2008 рік у сумі 2095 грн.; на користь ОСОБА_3  недоплачену грошову допомогу, призначену відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", за 2008 рік у сумі 2095 грн.; на користь ОСОБА_2  недоплачену грошову допомогу, призначену відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", за 2008 рік у сумі 2095 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову  Керченського міського суду  Автономної Республіки Крим від 10.06.2009 у справі № 2а-718/09/0108  та прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, вважає, що обставини справи не доведені у судовому засіданні.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим .

Сторони та їх представники у судове засідання не з’явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином, про причин нез’явлення суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез’явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є ветеранами війни-учасниками бойових дій, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України № 3551-ХII ветерани війни-учасники бойових дій мають право на разову допомогу до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Однак, Законом України Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено виплату цієї допомоги ветеранам війни учасникам бойових дій в розмірі 310грн.

На момент виникнення спірних відносин, а саме, на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", не визнані неконституційними. Тобто в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня ветеранам війни учасникам бойових дій.

Отже, для вирішення цього спору суду першої інстанції необхідно було встановити, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню у виниклих правовідносинах.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Разом з тим, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, якій діяв у часі раніше”.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд першої інстанції повинен був застосувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними статтями (30,34) Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” фактично змінено положення Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей 30, 34 відповідно законів України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Зазначених обставин та норм матеріального права не врахував суд першої інстанції під час вирішення спору в цій справі, чим порушив правила застосування норм матеріального права, а саме помилково надав перевагу приписам Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за 2008 рік разову грошову допомогу у розмірі, передбаченому цім законом.

З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195; 196; пунктом 3 частини першої статті 198; статтею 197; пунктом 4 частини першої статті 202; частиною другою статті 205; статтею 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

  ПОСТАНОВИВ  :

1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим –задовольнити.

2. Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельов Є.М.) від 10.06.2009 у справі № 2а-718/09/0108 –скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

«В задоволенні позовних вимог Прокурора міста Керчі в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги, відмовити».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1691-VI від 18.02.2010 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" протягом одного місяця після набрання законної сили  судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

          

Повний  текст судового рішення виготовлений  11 травня 2010 р.

                                        

Головуючий суддя          підпис                              О.А.Щепанська

Судді           підпис                               О.Е.Єланська
  підпис                               Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             О.А.Щепанська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація