КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-97/09   Головуючий у 1 інстанції Деркач О.Г.            

Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ              

13 травня 2010 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:    

головуючого

суддів    

при секретарі О.Г. Хрімлі,  

Н.М. Літвіної,      

О.Ф. Ситникова,    

К.В. Черняк,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , -        

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_6  звернулась до суду із позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки у розмірі 6404,83 грн.  

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2009 року позовні вимоги задоволені частково.      

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради та стягнуто на користь позивача недоотриману суму грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з листопада 2007 року по грудень 2007 року у розмірі 721,39 грн.  

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.          

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.      

Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача про зобов’язання виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», є обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню за період  з листопада 2007 року по грудень 2007 року.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись у повній мірі.

Колегією суддів встановлено, що позивач являється матір’ю малолітньої дитини, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень названого Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року  - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року і до 30 вересня 2007 року  - 463,00 грн.  

Проте, дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік  згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, статтею 56 якого установлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, судовою колегією встановлено, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»,  якими зупинено дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до п. 3 резолютивної частини  рішення Конституційного Суду України  визнані неконституційними положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що  відповідач, здійснюючи позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 9 липня 2007 року у розмірі,  передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача, оскільки дії Управління відповідали приписам чинного у зазначений період законодавства.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення свого права на отримання вищевказаних виплат у відповідному розмірі позивач повинен був дізнатися з моменту виникнення порушення права на отримання таких виплат.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 21.11.2008 року.

На підставі зазначених норм законодавства та враховуючи те, що відповідач наполягав на застосуванні ст. 100 КАС України, колегія суддів вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому позовні вимоги про стягнення недоотриманої суми грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягають задоволенню за період з 21.11.2007 року по 31.12.2007 року.    

Стосовно вимог позивача про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: « Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року не були визнані неконституційними положення пункту 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік не підлягають задоволенню, оскільки відповідач, виплативши позивачу вказану допомогу у 2008 році, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (зі змінами та доповненнями), виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача, а тому позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Крім того, встановивши ці обставини, судом першої інстанції в той же час були допущені суттєві порушення правил застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення цього спору.

Так, визнавши неправомірними дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті такої допомоги.

При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою місцевого суду залишилось те, що  адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.  

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -    

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради – задовольнити частково.              

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2009 року – скасувати.  

Позовні вимоги задовольнити частково.  

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо невиплати ОСОБА_6 в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», неправомірними.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_6 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», виходячи з розміру, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 21.11.2007 року по 31.12.2007 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 18 травня 2010 року.          

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена за правилами цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України.    

Головуючий суддя                 О.Г. Хрімлі  

Судді                         Н.М. Літвіна    

О.Ф. Ситников