ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7897/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Панкеєвої Т. В. (адвоката),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Царюка В. В. (адвоката),

прокуратури - Гавловської А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 (колегія суддів: Чорногуз М. Г. - головуючий, Агрикова О. В., Мальченко А. О.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 (суддя Бойко Р. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного концерну "Укроборонпром"

за участю Генеральної прокуратури України

про визнання угоди недійсною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" (далі - ТОВ "Техімпекс") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - ДП ДК "Укрінмаш") про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 07.02.2018 (далі - спірна Додаткова угода) до Договору комісії № 22/63-Д від 29.08.2017 (далі - Договір комісії), укладеної між ТОВ "Техімпекс" та ДП ДК "Укрінмаш"; зобов`язання ДП ДК "Укрінмаш" прийняти вироби у кількості 10 (десяти) одиниць БМП-1 та 1 (однієї) одиниці Командирського БМП-1 в рахунок виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.15 спірної Додаткової угоди.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Техімпекс" зазначало, що укладення між позивачем і відповідачем спірної Додаткової угоди було зумовлено важкими обставинами, які в свою чергу призвели до погодження в положеннях спірної Додаткової угоди вкрай невигідних умов для позивача, а тому, на думку ТОВ "Техімпекс", існують правові підстави для визнання такої угоди недійсною відповідно до статті 233 Цивільного кодексу України, та застосування наслідків такої недійсності шляхом зобов`язання відповідача прийняти вироби у кількості 10 (десяти) одиниць БМП-1 та 1 (однієї) одиниці Командирського БМП-1 в рахунок виконання грошового зобов`язання позивача.

2. Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/7897/20 залишено без розгляду позов ТОВ "Техімпекс" в частині позовної вимоги до ДП ДК "Укрінмаш" про зобов`язання вчинити дії.

2.2. Судові рішення обґрунтовані наявністю підстав для залишення без розгляду позову в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, а саме не сплатив судовий збір за зазначену позовну вимогу як за вимогу майнового характеру. Суди дійшли висновку про помилковість доводів позивача про те, що позивачем пред`явлено дві вимоги немайнового характеру, оскільки у позовній заяві поряд з вимогою про визнання недійсною спірної додаткової угоди, заявлено також вимогу про зобов`язання відповідача прийняти вироби в рахунок виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.15 додаткової угоди № 3 від 07.02.2018 до Договору комісії № 22/63-Д від 29.08.2017 у розмірі 3 600 000 дол. США, що свідчить про те, що позовна вимога про зобов`язання прийняти вироби має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" та складає 735 700, 00 грн, які позивачем не сплачено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 і ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/7897/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Техімпекс" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу № 910/7897/20 передати для продовження розгляду справи до Господарського суду міста Києва.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Техімпекс" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права. Скаржник наголошує, що позовна вимога ТОВ "Техімпекс" про зобов`язання ДП ДК "Укрінмаш" вчинити дії - прийняти вироби в рахунок виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.15 Додаткової угоди № 3 від 07.02.2018 Договору Комісії № 22/63-Д від 29.08.2017, за своєю суттю не є майновою вимогою, оскільки ця вимога пов`язана і є наслідком визнання недійсності нікчемного правочину, а саме спірної Додаткової угоди, і відповідно до статті 208 Господарського кодексу України не потребує грошового вираження, так як кошти вже були перераховані саме для виготовлення цих виробів, про що була домовленість між сторонами. На думку скаржника, вироби не підлягають вартісній оцінці, а позивач має на меті зобов`язати відповідача вчинити дії та прийняти вже виконане зобов`язання позивача. Отже, ця позовна вимога не про визнання права власності на майно, стягнення, витребування чи повернення майна, а про зобов`язання вчинення дій відповідача, які полягають у прийнятті виробів в рахунок зарахування виконання зобов`язання позивача, що дозволить повернути становище обох сторін у початковий стан. Крім того, на думку скаржника, є необхідність відступлення від застосованих судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 26.02.2019 у справі № 907/9/17.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Державний концерн "Укроборонпром" (далі - ДК "Укроборонпром") просить відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Техімпекс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/7897/20. Зокрема, ДК "Укроборонпром" зазначає, що позовна вимога про зобов`язання прийняти вироби має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" та складає 735 700, 00 грн, що на 733 598, 00 грн більше від сплаченого ТОВ "Техімпекс" судового збору. Крім того, ДК "Укроборонпром" звертає увагу на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 26.02.2019 у справі № 907/9/17.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ДП ДК "Укрінмаш" просить залишити касаційну скаргу ТОВ "Техімпекс" без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін. Зокрема, ДП ДК "Укрінмаш" зазначає, що оскільки позивач просить суд зобов`язати відповідача прийняти вироби, вартість яких становить 3 600 000 дол. США, що за своєю правовою природою є грошовими коштами, перерахованими відповідачем позивачу на умовах делькредере, передбачених додатковою угодою № 3 від 07.02.2018 до Договору комісії № 22/63-Д від 29.08.2017, то відповідно ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а відтак така вимога є вимогою майнового характеру, за яку повинен бути сплачений судовий збір відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини справи та позиція Верховного Суду

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що TOB "Техімпекс" у позовній заяві просило визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 07.02.2019 до Договору комісії № 22/63-Д від 29.08.2017.

4.2. Судами констатовано, що в позовній заяві також зазначено, що: "враховуючи те, що на момент переведення (перенесення з іншої угоди) суми делькредере у розмірі 3 600 000 доларів США 00 центів, Комісіонером Комітенту, з них уже було закуплено ремонтний фонд, який у подальшому був відремонтований та частково обладнаний бойовими модулями "Спис" з метою підготовки Виробів до відвантаження, а також те, що станом на день написання зустрічної позовної заяви дані Вироби не реалізовано з вини Комісіонера, ТОВ "Техімпекс", просить суд, встановити порядок повернення суми грошового зобов`язання TOB "Техімпекс", передбаченого пунктом 5.15 Додаткової угоди № 3, шляхом повернення майна ДП ДК "Укрінмаш" в натурі, а саме нереалізованих виготовлених Виробів: 10 (десять) одиниць БМП-1 та 1 (однієї) одиниці Командирського БМГ1-1, 4 (чотири) одиниці з яких укомплектовано з модулем озброєння у складі 30мм автоматичної гармати, 7,6 мм кулемета, ПТРК Барьер", 30мм автоматичного гранатомета АГС-17 (КБА-117), відповідно до їх вартості."

4.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 відкрито провадження у справі № 910/7897/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

4.4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху задоволено частково; позовну заяву ТОВ "Техімпекс" в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії залишено без руху; зобов`язано ТОВ "Техімпекс" протягом п`яти днів з дня вручення зазначеної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 733 598,00 грн; попереджено позивача, що відповідно до частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії буде залишена без розгляду; відкладено підготовче засідання на 29.09.2020.

4.5. Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.10.2020.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 була надіслана позивачу 18.09.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження ТОВ "Техімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, б-р. Незалежності, буд. 14). Судами констатовано, що із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105474958988 вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 була вручена позивачу 23.09.2020.

4.7. Тому, за висновком судів, відповідно до положень статті 116 Господарського процесуального кодексу України ТОВ "Техімпекс" зобов`язане було усунути недоліки позовної заяви в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії у строк по 28.09.2020 включно. Проте станом на 02.10.2020 ТОВ "Техімпекс" не усунуло встановлених судом недоліків позовної заяви в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії.

4.8. Як наслідок, оскаржуваною ухвалою господарського суду першої інстанції, яка за результатами апеляційного перегляду залишена без змін, у справі № 910/7897/20 залишено без розгляду позов ТОВ "Техімпекс" в частині позовної вимоги до ДП ДК "Укрінмаш" про зобов`язання вчинити дії

4.9. Позивач, вважаючи, що позовна вимога про зобов`язання ДП ДК "Укрінмаш" вчинити дії - прийняти вироби в рахунок виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.15 Додаткової угоди № 3 від 07.02.2018 Договору Комісії № 22/63-Д від 29.08.2017, за своєю суттю не є майновою вимогою, звернувся до Верховного Суду із відповідною касаційною скаргою.

4.10. Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.11. Верховний Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

4.12. Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

4.13. У поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру - визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 07.02.2018 та одну вимогу майнового характеру - зобов`язання ДП ДК "Укрінмаш" прийняти вироби у кількості 10 (десяти) одиниць БМП-1 та 1 (однієї) одиниці Командирського БМП-1 в рахунок виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.15 додаткової угоди №3 від 07.02.2018 до договору комісії №22/63-Д від 29.08.2017. Тобто позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти товар в рахунок погашення грошового зобов`язання на загальну суму 122 762 816,74 грн.

4.14. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (тут і далі у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.15. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.16. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

4.17. Верховний Суд зазначає, що частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

4.18. Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

4.19. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

4.20. З огляду на викладене, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії у визначений строк, Верховний Суд вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позову ТОВ "Техімпекс" в частині позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії.

4.21. Верховний Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17 викладено правову позицію про те, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

4.22. Оскільки позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти товар в рахунок погашення грошового зобов`язання на загальну суму 122 762 816,74 грн, то відповідно ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру, за яку повинен бути сплачений судовий збір, як за вимогу майнового характеру.

4.23. Наведеним спростовуються доводи скаржника про те, що позовна вимога про зобов`язання ДП ДК "Укрінмаш" вчинити дії - прийняти вироби в рахунок виконання грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 5.15 Додаткової угоди № 3 від 07.02.2018 Договору Комісії № 22/63-Д від 29.08.2017, за своєю суттю не є майновою вимогою

4.24. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступлення від застосованих судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 26.02.2019 у справі № 907/9/17. Проте скаржником не наведено жодного обґрунтування необхідності відступлення від таких висновків, а колегія суддів у цьому випадку не вбачає підстав для відступу від наведених висновків.

4.25. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків судів, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2020 у справі № 910/7897/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак