АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
___________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Головуючий суду першої інстанції: Кухарський А. І.
Справа № 22-Ц-870-Ф/06
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: Іщенко В.І.,
Полянської В. О.,
при секретарі Бакановскій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 лютого 2006 року ,-
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди. Позов мотивований тим, що він працював у відповідача на посаді керівника складами в Керченському філіалі. 2 грудня 2004 року він написав заяву про звільнення за угодою сторін з 22 листопада 2004 року. Відповідач не оформив його звільнення, не повернув трудову книжку і не провів розрахунок при звільненні. Посилаючись на вказані обставини, просив відновити його на посаді керівника складом в Керченському філіалі, стягнути заробітну плату за час затримки видачі трудової книжки, заборгованість по заробітній платі, моральну шкоду в розмірі 16 000 грн. та за втрату трудової книжки 100000 грн.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 лютого 2006 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Суд зобов'язав приватного підприємця ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 трудову книжку із записом про його роботу на посаді керівника складом в Керченській філії з 29 квітня по 02 грудня 2004 року і звільненим з 03 грудня 2004 року по ст. 36 п. 1 КЗпП України за угодою сторін. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 108 грн, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 3070 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 4178 грн. В решті позову -відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаного рішення, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушеннями норм матеріального права. Вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно визначив розмір заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, при стягненні компенсації моральної шкоди не врахував витрати, необхідні для лікування його та дитини у санаторії. Просить справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 також подав апеляційну
' скаргу, посилаючись на те, що судом не повністю були з'ясовані всі обставини справи.
Вважає, що висновки суду щодо обґрунтованості частини позовних вимог ОСОБА_1 не
відповідають обставинам справи. Просить рішення скасувати та ухвалити нове,
відмовивши в задоволенні позовних вимог позивача.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як установив суд, позивач працював у відповідача з 29 квітня по 02 грудня 2004 року на посаді керівника складом.
Даний факт підтверджений сукупністю матеріалів справи, зокрема і поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; поясненнями ОСОБА_11, які містяться у наглядовому провадженні прокуратури № 165-05, а також копіями повідомлення фірми „ВЄЛ" та акту № НОМЕР_5 від 12.08.2004 року, з яких вбачається, що позивач в якості представника відповідача повертав цей фірмі бракований товар.
За таких обставин не можна визнати обґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач не знаходився з відповідачем у трудових відносинах, а лише був допущений на територію складу для ознайомлення зі специфікою і об'ємом майбутньої роботи.
На підставі аналізу сукупності наведених доказів суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що приватний підприємець ОСОБА_2 не уклав з позивачем трудовий договір у письмовий формі, але фактично допустив його до роботи, і зобов'язав відповідача видати ОСОБА_1 трудову книжку із записом про його роботу, оскільки відповідач порушив вимоги п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України, п.2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а також Порядок ведення трудових книжок на працівників, які працюють у приватних підприємців.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника відповідача.
Також неспроможними колегія судців вважає доводи позивача щодо скасування рішення суду з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не навів доказів тому, що його заробітна плата складала не менш 1033 грн. у місяць і тому заборгованість по заробітній платі складає 10398 грн.; не обґрунтував факт спричинення йому моральної шкоди у розмірі 16000 грн. і 100000 грн.
На підставі наведеного колегія судців вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і застосував норми матеріального права, тому доводи апеляційної скарги позивача не містять правових підстав для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 відхилити. Рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до буду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Полянська В.О. Іщенко В.І.