УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів Бідочко Н.П., Беркій О.Ю.
секретаря Юрків І.М.
з участю прокурора адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду від 14 грудня 2006 року,-
встановила:
Рішенням Галицького районного суду від 14 грудня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 64/100 домоволодіння в АДРЕСА_1 виданого ОСОБА_4, рішення виконавчого комітету Височанківської сільської ради від 22.02.2006 року в частині надання ОСОБА_4 дозволу на оформлення права власності на 64/100 будинковолодіння, про визнання за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок.
На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд дав невірну оцінку зібраним доказам по справі.
Нею в судовому засіданні доведено, що дозвіл на будівництво житлового будинку надався саме їй, а не матері, за місцем роботи отримала позику на будівництво будинку.
Після зведення будинку дозволила проживати в ньому сестрі ОСОБА_4 з сім"єю з окремою оплатою за електроенергією та газ.
А тому, вважає апелянт, відповідачка ОСОБА_4 не має права на половину житлового будинку. З наведених підстав апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачкою не доведено, що спірний будинок по АДРЕСА_1 побудованими нею за власні кошти, а тому вона являється єдиним власником цього будинку.
Судом встановлено, що сторони по справі-ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рідні сестри, проживають разом із сім"ями в будинковолодінні по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, між якими виник спір щодо права власності на зазначене будинковолодіння.
Справа №22-ц-169/2007 р. Головуючий у І інстанції Юсип І.М.
Категорія 5 Доповідач Пнівчук О.В.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Галицької районної ради від 20.05.1959 року ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво житлового будинку по типовому проекту площею 48 м2 згідно плану садиби в с. Височанка (а.с. 10).
Зібраними доказами по справі в їх сукупності встановлено, що будівництво житлового будинку проводилось спільною працею та за кошти всіх членів сім"ї, зокрема ОСОБА_3, її матері ОСОБА_5, ОСОБА_4, а пізніше і її чоловіка ОСОБА_6. Фактично проведено будівництво будинку площею 82 м2.
Згідно записів в погосподарських книгах станом на 1958-1960 p.p. по особовому рахунку №НОМЕР_1 значиться господарство ОСОБА_5 суспільної групи колгоспна, за яким обліковано земельну ділянку розміром 0,46 га. До складу господарства входили-ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7
Станом на 1974-1976 p.p. за даним господарством рахується два особові рахунки по особовому рахунку №НОМЕР_2-голова двору ОСОБА_5 група господарства колгоспна до складу якого входила ОСОБА_3 та її діти, по особовому рахунку №НОМЕР_3-голова двору ОСОБА_6-господарство робітниче, до його складу входили ОСОБА_4 та діти.
Рішенням виконавчого комітету Вікторівської сільської ради від 27.01.1972 року відкрито окремий погосподарський номер на ОСОБА_6.
Сторони, проживаючи кожен в своїй половині будинку, здійснювали окремо плату за надані послуги та проводили інші обов"язкові платежі. Позивачка ОСОБА_3 право власності на будинок не оформляла, будь-яких претензій до ОСОБА_4 з приводу права власності на будинок не пред"являла.
З наведених обставин, Височанківською сільською радою обгрунтовано прийнято рішення про визнання за ОСОБА_4 права власності на 54 будинковолодіння та 64/100 всього будинковолодіння, з врахуванням господарських споруд побудованих відповідачкою.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Галицького районного суду від 14 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.