АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_
Головуючий суду першої інстанції: Кириленко Л.О.
Справа №22-ц-1107-Ф/06
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Притуленко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 року колегія судців судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Притуленко О.В.,
суддів: Полянської В. О.,
Соболюка М.М.,
при секретарі Білоусові Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 квітня 2006 року ,-
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування власністю, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
У заяві позивач зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1 в м. Феодосії. Співвласником домоволодіння є ОСОБА_2, який, не дотримуючись архітектурних і будівельних норм, самовільно збудував сарай, фундамент під інший сарай, розмістив будку серед двору, чим перешкоджає володіти та користуватися позивачу своїм майном та земельною ділянкою. Вважає, що своїми діями відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яку він оцінює в 6000 грн. Просив зобов'язати відповідача знести самовільні будови, відшкодувати йому завдану матеріальну та моральну шкоду.
ОСОБА_2. подав зустрічний позов до - ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди. Позов мотивував тим, що у його матері ОСОБА_4 та відповідачкою, які були сусідами, виникли неприязні відносини, які супроводжувалися постійними сварками. 28.02.2006 року його мати померла. Вважає, що загостренню хвороби та смерті матері сприяла поведінка відповідачки. Крім цього вказує на те, що ображаючи його перед сусідами, ОСОБА_3 принизила його честь, гідність та ділову репутацію. З урахуванням наведеного просив стягнути з відповідачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 1700 грн.
Рішенням Феодосійсього міського суду АР Крим від 11 квітня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та позовних вимог ОСОБА_2 за зустрічним позовом відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів доказів в обґрунтування своїх вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2., не дотримуючись архітектурних і будівельних норм, самовільно збудував сарай - літ."Ч" та фундамент під інший сарай, позивач не надав суду доказів тому, що вказані об'єкти були зведені відповідачем ОСОБА_2 Проте матеріали справи свідчать, що ці об'єкти були зведені ще в 1978 році, коли позивач не був власником частини домоволодіння АДРЕСА_2 у м. Феодосії.
Наполягаючи на вимогах щодо знесення вказаних об'єктів, ОСОБА_1 обґрунтував вимоги ст.376 ЦК України, вказав, що ці об'єкти є самочинним будівництвом, яке підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині, оскільки позивач не навів доказів тому, що зазначені будівлі перешкоджають йому в користуванні своєю частиною домоволодіння й земельною ділянкою (на яку, як вбачається з матеріалів справи, він не набув права власності й не отримав у користування). А відповідно до змісту ч.4 ст.376 ЦК України самочинне будівництво підлягає знесенню, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд при вирішенні справи повинен був застосувати вимоги ст. 105 ЦК України в редакції 1963 року. Однак колегія суддів вважає ці доводи неспроможними, оскільки: по-перше, позивач обґрунтував свої вимоги в позовній заяві нормами чинного Цивільного кодексу України; по-друге, не навів доказів тому, що про знесення самочинного будівництва відповідачем згідно зі ст. 105 ЦК України в редакції 1963 року виконкомом міської ради приймалося відповідне рішення.
Не навів апелянт також доказів тому, що об'єкт, позначений на схематичному плані літерою „Ш" (будка), якій являє собою ящик з піском, перешкоджає йому заїжджати у двір, оскільки з матеріалів справ вбачається, що в'їзд у двір зі сторони, де розташований ящик, не передбачений. А встановлення ящика з піском у дворі домоволодіння приписано Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення м.Феодосії.
Доводи апелянта про те, що при вирішенні справи суд повинен був застосувати норми ст.ст. 383, 386 ЦК України не мають правового значення й не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 11 квітня 2006 року залишити
без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.