ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2010 р. Справа № 2a-933/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
за участю секретаря Кузишин Р.М.
представника позивача: Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську –
Воришка Я.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в розмірі 1186,10 гривня, -
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2010 року Державна податкової інспекції в м.Івано-Франківську (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1186,10 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 24.05.2005 року як фізична особа - підприємець, являється платником податків і зборів та, до якого застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, є боржником по сплаті єдиного податку. Податковий борг відповідача станом на 23.02.2010 року становить 1186,10 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про його місце, час та дату був повідомлений належним чином, своїм правом подати заперечення на позовні вимоги не скористався.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України “Про систему оподаткування” визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України “Про систему оподаткування” передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов’язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.
Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Судом встановлено, що 24.05.2005 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, а також встановлено, що відповідач у відповідності до поданої ним заяви з 09.12.2008 року є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності (а. с. 7). Станом на 23.02.2010 року відповідачем в повному обсязі сплата єдиного податку не здійснена.
Відповідно до розрахунку єдиного податку (а.с. 6) та довідки про борг за платежами єдиного податку відповідача станом на 23.02.2010 року становить 1186, 10 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов’язань в розмірі 1186,10 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов’язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов’язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, 76000, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 1186 (тисяча сто вісімдесят шість) гривень 10 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 21.04.2010 року.