Судове рішення 753/11293/16 від 17.03.2021

Судове рішення #92649301

Постанова

Іменем України

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 753/11293/16-ц

провадження №61-11163св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року, у складі судді -

Савченка С. І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень суду першої інстанції

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (далі - ТОВ «Зоря Поділля») звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Зоря Поділля» про визнання недійсним договору позики.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про об?єднання в одне провадження первісного позову у цій справі та зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Зоря Поділля» про визнання недійсним договору позики.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що клопотання заявлено поза межами підготовчого провадження.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зоря Поділля» борг за договором позики та судові витрати у загальному розмірі 337 654,40 грн. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року закрито. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику. Роз`яснено ОСОБА_1 , що він має право оскаржити ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року одночасно із судовим рішенням у справі. Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Апеляційний суд виходив із того, що оскільки апеляційна скарга подана ОСОБА_1 на ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження та повернути апеляційну скаргу скаржнику.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 522/3234/16, при розгляді якої Верховний Суд вказав, що оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічного позову не входить до переліку ухвал, визначеного статті 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, то апеляційний суд з дотриманням вимог процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

При цьому апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не приймав рішення про повернення зустрічного позову, що б могло бути підставою для оскарження ухвали відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року, у якій просить скасувати оскаржену ухвалу і передати справу до Київського апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що зустрічна позовна заява отримана Дарницьким районним судом м. Києва у березні 2018 року, потім у тій самій редакції у вересні 2018 року на стадії підготовчого засідання і лише 10 березня 2020 року суд розглянув питання про прийняття зустрічного позову та залишив його без руху для сплати судового збору, що було виконано відповідачем.

Суд апеляційної інстанції безпідставно закрив апеляційне провадження і дійшов помилкового висновку про те, що ухвала суду першої інстанції про відмову

у прийнятті зустрічної позовної заяви не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У вересні 2020 року ТОВ «Зоря Поділля» подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність її вимог.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

23 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У частині третій статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 686/32337/19 (провадження № 61-14738св20) зазначено, що: «посилання заявника

у касаційній скарзі на те, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року про відмову у прийнятті зустрічного позову не підлягає оскарженню окремо від рішення суду

у відповідності до статті 353 ЦПК України, не є обґрунтованою з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду,

а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня

1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція). Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у своїй ухвалі від 07 серпня 2020 року зазначив, що спільний розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним, та задоволення вимог зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Тим самим місцевий суд фактично констатував порушення вимог частини другої статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 194 ЦПК України.

Таким чином, оскільки із змісту ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року вбачається, що фактично судом першої інстанції була постановлена ухвала про повернення заявнику на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічної позовної заяви, то вона, відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду».

Отже, при вирішенні питання права особи на апеляційне оскарження визначальним є саме зміст процесуального рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача про об?єднання в одне провадження первісного позову у цій справі та зустрічного позову ОСОБА_1 суд першої інстанції з посиланням на частину другу статті 193 ЦПК України зазначив, що всудовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про прийняття судом зустрічного позову відповідача до позивача про визнання договору позики недійсним та об`єднання первісного позову з зустрічним в одне провадження, оскільки вони є тотожними і тісно пов`язані між собою. Вислухавши думки представників сторін, суд вважає, що наданий зустрічний позов необхідно повернути відповідачу та відмовити в задоволенні клопотання про об`єднання зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом, оскільки дане клопотання було заявлено поза межами підготовчого провадження, тому в його задоволенні необхідно відмовити

При цьому апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції не приймав іншого рішення про повернення зустрічного позову та 05 червня 2020 року ухвалив рішення по суті вимог первісного позову ТОВ «Зоря Поділля».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України в апеляційному порядку окремо від рішення суду може бути оскаржена ухвала про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Оскільки зміст ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня

2020 року свідчить, що фактично суд першої інстанції постановив ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України та застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 194 ЦПК України, то висновок апеляційного суду, що зазначена ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, є помилковим.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року у справі

№ 686/32337/19 (провадження № 61-14738св20) після подання касаційної скарги, колегія суддів вважає, що: ухвала апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права; касаційну скаргу слід задовольнити; ухвалу апеляційного суду скасувати; справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвали Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 року про закриття апеляційного провадження скасувати.

Передати справу № 753/11293/16-ц для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 17 липня 2020 рокупро закриття апеляційного провадження втрачає законну силу.

Постанова судукасаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Краснощоков

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 61-11163 ск 20 (розгляд 61-11163 ск 20)