ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 р. Справа № 2-а-1396/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Ваталінській Марині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції
про: визнання протиправною відмову внести зміни до актового запису про народження та зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції (далі – відповідач) про визнання протиправною відмову внести зміни до актового запису про народження та зобов’язання відповідача внести зміни в актовий запис про народження, виправивши дату народження з «01 червня 1971 року» на «01 липня 1971 року».
Позов мотивовано тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.10.2009 року встановлено факт, що ОСОБА_1 народився 01 липня 1971 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Після набрання даним рішенням законної сили позивач звернувся до Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції із заявою про видачу повторного свідоцтва про народження, в якому було би вказано «липень» як місяць народження заявника.
Однак, відповідачем було відмовлено у видачі повторного свідоцтва про народження у зв’язку з тим, що в рішенні суду не вказані конкретні дії, які необхідно вчинити відділу реєстрації актів цивільного стану при внесенні змін до актового запису. Позивач, не погоджуючись з відмовою внести зміни до актового запису про народження та вважаючи її протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції за 02.04.2010 р. та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.04.2010 р. (а.с.12,16). Крім того, від відповідача надійшло повідомлення про розгляд справи без участі його представника (а.с.17).
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов’язків.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 256 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою встановлення факту народження 01 липня 1971 року звернувся з відповідною заявою до Замостянського районного суду м. Вінниці.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.10.2009 р. у справі №2-о-139/2009 р. встановлено факт народження ОСОБА_1 01 липня 1971 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області (а.с.8). Судом під час розгляду заяви встановлено, що внаслідок втрати оригіналу свідоцтва про народження, заявникові було видано повторне свідоцтво про народження серії І-КИ № 038932, в якому, однак, було помилково вказано місяць народження «червень» замість «липень».
Статтею 259 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
На підставі вказаного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу повторного свідоцтва про народження, в якому було би вказано «липень» як місяць народження заявника.
Однак, листом №3087/04-21 від 20.11.2009 року Жовтневий відділ реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції повідомив позивача про неможливість виконати рішення суду, з огляду на те, що в ньому не вказані конкретні дії, які необхідно вчинити відділу реєстрації актів цивільного стану при внесенні змін до актового запису (а.с.7).
Задовольняючи позов в повному обсязі суд виходить з положень статті 8 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», якою передбачено, що у реєстрації акта громадянського стану може бути відмовлено, якщо реєстрація суперечить законові; реєстрація повинна провадитися в іншому органі реєстрації актів громадянського стану; з проханням про реєстрацію звернулася недієздатна особа або представник, який не має на це необхідних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та дійсних обставин справи, у відділу реєстрації актів цивільного стану не було жодних правових підстав для відмови позивачу у внесенні змін в його актовий запис про народження. Посилання відповідача на те, що в рішенні суду не вказані конкретні дії, які необхідно вчинити відділу реєстрації актів цивільного стану при внесенні змін до актового запису, є неприпустимими, а тому не беруться судом до уваги.
Згідно зі ст. 161 Кодексу про шлюб та сім’ю України (розділу V «Акти громадянського стану» чинного до прийняття спеціального Закону) виправлення помилок і внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» зміст актів громадянського стану, а також відмова в реєстрації актів громадянського стану, в тому числі у переміні прізвища, імені та по батькові, внесенні змін, доповнень, виправлень до записів актів громадянського стану, їх поновленні та анулюванні, можуть бути оскаржені до вищестоящого органу та до суду.
Пунктом 7 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови відповідача внести зміни до актового запису про народження та зобов’язання останнього внести зміни в актовий запис про народження позивача, виправивши дату народження з «01 червня 1971 року» на «01 липня 1971 року».
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано суду доказів, які б свідчили про правомірність відмови позивачу щодо внесення змін до його актового запису про народження.
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією № 35 від 31.03.2010 р. документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області внести зміни в актовий запис про народження №1176 від 15.07.1971 року, складений на ОСОБА_1.
Зобов'язати Жовтневий відділ реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області внести зміни в актовий запис про народження №1176 від 15.07.1971 року, складений на ОСОБА_1, виправивши дату народження дитини з 01 червня 1971 року на 01 липня 1971 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3 (три) гривні 40 коп. судових витрат.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 11 травня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович