Судове рішення #9264635


  

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Львів

 28.04.2010 р.                                                                                           № 2а-1820/10/1370

16 год. 25 хв.          

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючий –суддя                                         Коморний О.І.,

суддя                                                            Кравчук В.М.

суддя                                                            Москаль Р.М.

секретар судового засідання                     Романчук Л.В.,  

від

позивача                                                  Яценко С.А.

                                                            Боровик Л.Є.

відповідача                                                  Кармелюк Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом


 ТзОВ "КПФ "Карпати"   

до  Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова   

про про скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001322300/09787 від 29 квітня 2009р винесеного відповідачем, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТзОВ «КПФ «Карпати»отримало від ALVHO TRADING Ltd кошти в сумі 430000,00 доларів США як попередню оплату на виконання укладеного договору комісії. Безповоротної фінансової допомоги в сумі 430000,00 доларів США від ALVHO TRADING Ltd не отримувало, а тому зазначені кошти, відповідно до ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягали включенню до складу валового доходу і не відображалися в декларації про прибуток за 11 місяців 2007р. Відтак вважає застосування до нього відповідачем штрафних санкцій в розмірі 271405,87грн. безпідставним і неправомірним.

          У подальшому позивач доповнив позовні вимоги, просить скасувати також податкові повідомлення-рішення № 0001322300/1/17770 від 04 серпня 2009р., №0001322300/4/21902 від 29 вересня 2009р., №0001322300/2/28199 від 16 грудня 2009р., №0001322300/3/4686 від 27 лютого 2010р винесені відповідачем за результатами розгляду скарг позивача під час процедури апеляційного оскарження.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та доповненнях до неї, просять позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та встановив наступне.

Відповідачем з 29.12.2008 р. по 10.02.2009 р. проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання ТзОВ „Клуб професійного футболу „Карпати" вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2008р. у результаті якої 17.02.2009 р. складено Акт №215/23-118/367/31805003 (далі –Акт перевірки).

Вказаним Актом перевірки зафіксовано порушення ТзОВ «КПФ»Карпати»в т.ч. п. п. 1.22.1. п.1.22. ст. 1, п. п. 4.1.6. п.4.1. ст.4., п. п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не відображення безповоротної фінансової допомоги в сумі 2 171 247грн. в декларації за 11 міс. 2007р.

На підставі Акту за вказане порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001322300/09787 від 29 квітня 2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств –усього 271405,87грн., в тому числі за штрафними фінансовими санкціями - 271405,87грн.

У результаті процедури адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а відповідачем відповідно винесено податкові повідомлення-рішення № 0001322300/1/17770 від 04 серпня 2009р., №0001322300/4/21902 від 29 вересня 2009р., №0001322300/2/28199 від 16 грудня 2009р., №0001322300/3/4686 від 27 лютого 2010р., якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств - 271405,87грн.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідачем констатовано порушення позивачем п.п. 1.22.1. п.1.22. ст. 1, п.п. 4.1.6. п.4.1. ст.4., п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає у не відображенні безповоротної фінансової допомоги в сумі 2 171 247 грн. в декларації за 11 міс. 2007р. отриманої 20.11.2007 р. ТзОВ «КПФ»Карпати»від ALVHO TRADING Ltd.

Разом з тим, судом встановлено, що 19.11.2007 року між ТзОВ «КПФ»Карпати»з однієї сторони та ALVHO TRADING Ltd укладено контракт комісії №280. Відповідно до вищевказаного контракту комісії, Комісіонер зобов'язувався придбати у третіх осіб для Комітента цемент будівельний «Портланд»по ціні не більше ніж 80,00 доларів США (п. 1.2.Контракту). Загальна сума контракту визначена сторонами в 4 300 000,00 доларів США (п.2.1.Контракту).

20.11.2007р. на розрахунковий рахунок ТзОВ «КПФ»Карпати»надійшли кошти в сумі 429 950,00 доларів США (комісія банків - респондентів складала 50,00 доларів США) від фірми ALVHO TRADING Ltd. з призначенням платежу «Безповоротна фінансова допомога», що підтверджується повідомленням S.W.I.F.T (належним чином завірений переклад міститься у матеріалах справи), банківською випискою та листом банку «Надра»від 19.02.2009р. №21-1271.

Проте 23.11.2007р. у Філію ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ по системі міжнародних переказів та повідомлень S.W.I.F.T. надійшло S.W.I.F.T. - повідомлення від банку відправника коштів про те, що платіж в сумі 430 000,00 доларів США відправлений фірмою ALVHO TRADING Ltd з помилковим призначенням платежу, вірним призначенням платежу вважати «Попередня оплата згідно контракту №280 від 19.11.2007р.», що підтверджується повідомленням S.W.I.F.T від 23.11.2007р. (належним чином завірений переклад міститься у матеріалах справи), а також вищезгаданим листом банку «Надра»від 19.02.2009р. №21-1271. Крім того про помилковість платежу з призначенням «Безповоротна фінансова допомога»свідчить лист ALVHO TRADING Ltd, від 11.11.2009р., де зазначено, що кошти в сумі 430 000,00 доларів США відправлені фірмою ALVHO TRADING Ltd з помилковим призначенням платежу, вірним призначенням платежу вважати «Попередня оплата згідно контракту №280 від 19.11.2007р.». Інших платежів ALVHO TRADING Ltd на користь ТзОВ «КПФ «Карпати» у період 01-30.11.2007р. не здійснював.

У зв’язку з невиконанням контракту комісії №280 від 19.11.2007 позивач вказані кошти повернув 20.12.2007р., доказом чого є виписка з банку, крім того, повернення коштів не заперечується відповідачем і зазначено у акті перевірки (с.7).

Зазначена господарська операція з приводу одержання відповідачем коштів в сумі 430 000,00 доларів США відображена у бухгалтерському обліку в листопаді 2007 року Дт312 Кт632 та повернення в грудні 2007р Дт632 Кт312, тобто як надходження коштів від іноземного постачальника та їх повернення у зв’язку з невиконанням зобов’язань. Зазначена обставина викладена у Акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.1.22. ст..1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) (далі –Закон N 334/94-ВР), фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Поворотна фінансова допомога, відповідно до п. 1.22.2 Закону N 334/94-ВР - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з п. 1.22.1 Закону N 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що отримані кошти позивачем повернуті, суд вважає зроблений відповідачем лише на підставі повідомленням S.W.I.F.T від 20.11.2007 року висновок про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги помилковим, та таким що не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, суб’єкт владних повноважень відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то згідно з ч. 3 ст. 71 КАС України, вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази.

З огляду на викладене, судом відхилено клопотання представника відповідача про витребування у позивача довідки з банку про рух коштів на рахунку, оскільки відповідачем не наведено причин, через які інформація про рух коштів на рахунку позивача не могла бути ним отримана при проведенні перевірки, а також під час розгляду справи.

Відповідачем також не надано суду будь-яких інших доказів, що б підтверджували укладення ТзОВ «КПФ «Карпати»з ALVHO TRADING Ltd договорів дарування чи інших подібних договорів, що не передбачають відповідної компенсації чи повернення коштів, і давали б можливість віднести отримані кошти в сумі 430 000,00 доларів США згідно з п. 1.22.1 Закону N 334/94-ВР до безповоротної фінансової допомоги.

Посилання відповідача на зазначену в акті перевірки обставину про те, що кошти, отримані 20.11.2007р. ТзОВ «КПФ «Карпати»були використані 21.11.2007р. для придбання гравця Ковеля по трансферному контракту №01/01-07 від 21.02.2007р., а не на придбання цементу, як це передбачено умовами договору, не доводить факту отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги, оскільки як встановлено в акті перевірки кошти у повній сумі повернуті, а їх використання під час виконання договору комісії на інші цілі чинним законодавством не заборонено, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до пп.7.9.1. п. 7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову ( відповідального зберігання) а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Згідно з пп.7.9.2. п.7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з: наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) (далі –Закон №2181-ІІІ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а)          платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б)          дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

Згідно з п. п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-111 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання виходячи із загального розміру податкових зобов'язань за період, що перевіряється, а штрафні санкції накладаються на платників податків лише в разі фактичного правомірного самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання.

Відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень підприємству не донараховані податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток за період, що перевірявся, підтвердженням чого також є поданий відповідачем розрахунок податку на прибуток, де зазначено про не нарахування основного платежу 542811,75 грн. у зв’язку з поверненням коштів (а.с.128), відтак заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 11-ть місяців 2007 р. не призвело до ненадходження до Державного бюджету податку на прибуток за 2007 р. У розділі 4 «Висновок»акта перевірки мова йде про невідображення безповоротної фінансової допомоги в сумі 2171247,00 грн. в Декларації за 11-ть місяців 2007 р., що є не тотожним з таким порушенням, як збільшення чи заниження платником податкового зобов'язання по податку на прибуток.

Таким чином, податкове повідомлення рішення в обов’язковому порядку повинно містити суму донарахування встановленого заниження або завищення суми податкового зобов’язання, а тому визначення податковим органом штрафних санкцій у розмірі 271405,87 грн., застосованих на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" без самостійного донарахування суми податкового зобов'язання по податку на прибуток за підставами, викладеними у п.п. "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, є неправомірним, оскільки таке нарахування суперечить приписам п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним спірних податкових повідомлень рішень.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,  158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 квітня 2009 року №0001322300/9787, від 04 серпня 2009 року №0001322300/1/17770, від 29 вересня 2009 року №0001322300/4/21902, від 16 грудня 2009 року №0001322300/2/28199, від 27 лютого 2010 року №0001322300/3/4686 повністю.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь державного товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб професійного футболу «Карпати» (м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.  

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 06.05.10 року о 09:00 год.

Головуючий                                                             Коморний О.І.

                    Суддя                                                                      Кравчук В.М.

                    Суддя                                                             Москаль Р.М.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація