Судове рішення #9264538

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 травня 2010 р.           Справа № 2-а-1269/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,  представника  відповідача  –  Мануілової Ж.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі –Крижопільська МДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000092308/0 від 26.02.2010 року

в с т а н о в и в :

В березні 2010 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Крижопільської МДПІ про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000092308/0 від 26.02.2010 року.

Зазначала, що за результатами перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, проведеною працівниками ДПА у Вінницькій області, складено Акт перевірки, на підставі якого 26.02.2010 року Крижопільською МДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», № 0000092308/0 на суму 2040 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказувала, що обставини зазначені в акті перевірки, не відповідають дійсності. Перевіряючими зазначено, що нею не було забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій звітних чеків, з 25.11.2009 року по 30.11.2009 року, в кількості 6 шт. Проте позивач щодо зазначеного порушення пояснювала, що звітні чеки були в наявності, проте в книзі обліку, яку перевіряючи не досліджували. Крім того позивач не погоджується з розміром визначеної відповідачем штрафної санкції.

В зв’язку з чим позивач просила позов задовольнити, скасувати рішення Крижопільської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000092308/0 від 26.02.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, аргументуючи наведеним у письмових запереченнях, окремо суду пояснивши, що оскаржуване рішення прийняте в межах наданих повноважень та відповідно до порушень виявлених в ході проведеної перевірки. Розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій визначено з урахуванням листа ДПА України № 26818/7/23-7017 від 22.12.2008 року (а.с. 29-31).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оглянувши книги обліку розрахункових операцій, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.02.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Поплавським В.Л. та Пульніковим В.В., згідно направлень №,№ 100578, 100571 від 01.02.2010 року здійснена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності товарних патентів і ліцензій кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_3

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 172/02/32/23/2207719862 від 05.02.2010 року (а.с. 6-7), в якому зафіксовано порушення, зокрема вказано, що позивачем не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за період з 25.11.2009 року по 30.11.2009 року, в кількості 6 штук, з № 1674 по № 1679, включно.

Задовольняючи частково позов суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій, в даному випадку в сфері торгівлі, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі –Закон).

Згідно пункту 9 статті 3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 17 Закону передбачена відповідальність за порушення норм цього закону, зокрема, на підставі пункту 4 цієї статті, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання  щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно визначенню даному в статті 2 Закону України ««Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»книга обліку розрахункових операцій це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Наказом Державної податкової адміністрації України № 614 01.12.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 106/5297, затверджено «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок».

Відповідно до пункту 2.1 даного Порядку визначено, що реєстрація книг обліку  розрахункових операцій (далі - книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - за місцем податкового обліку.

Пунктом 2.9 Порядку встановлено, що реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) або на РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових  операцій та заповнює рядки титульної сторінки книги ОРО.

Згідно підпункту 2.11 Порядку книга ОРО вважається зареєстрованою після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.5 - 2.10 цього Порядку.

Підпункт 3.5 Порядку визначає, що посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС, серія та номер першого бланка, кількість бланків, номер  установленого  засобу  контролю, - після чого розрахункова книжка  вважається зареєстрованою.

В судовому засіданні оглянуті книги ОРО та встановлено, дійсно звітні чеки за період з 25.11.2009 року по 30.11.2009 року були в наявності проте в вони зберігались та зберігаються в книзі обліку розрахункових операцій, яка була зареєстрована в податковому органі лише 01.12.2009 року. Тобто позивач здійснюючи свою господарську діяльність та роздруковуючи фіскальні звітні чеки, за період з 25.11.2009 року по 30.11.2009 року, здійснювала їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій не зареєстрованої в установленому «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок». А тому висновок податкового органу щодо порушення порядку зберігання фіскальних звітних чеків, в даний період, є вірним.

Проте суд не може погодитись з висновком податкового органу щодо визначення розміру штрафної (фінансової) санкції за дане порушення. Так відповідачем було застосовано фінансову санкцію у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний такий чек (340х6). Слід зазначити, що санкція статті 17 Закону за дане порушення передбачає накладення штрафу саме за «невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій». Тобто за невиконання щоденного друку, в незалежності від кількості днів такої бездіяльності, встановлена санкція 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн.). А тому суд вважає, що рішення відповідача № 0000092308/0, за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 1700 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а рішення Крижопільської МДПІ № 0000092308/0 від 26.02.2010 року, в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, в іншій частині позову слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати в розмірі 1,70 гривень, згідно статті 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000092308/0 від 26.02.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Присудити ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   12.05.10  

Суддя/підпис/          Дончик Віталій Володимирович


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація