Справа 22ц/1379/09     Головуючий у суді 1 -ої інстанції Моніч Б.С.

Категорія 32     Суддя-доповідач - Забродський М.І.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2009 року колегія суддів цивільної палати апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді: Забродського М.І.

суддів: Миніч Т.І., Заполовського В.Й. при секретарі судового засідання Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черняхівського районного суду  Житомирської області від 24 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_3 та просила стягнути з неї 700 гривень майнової та 5000 гривень моральної шкоди. В обгрунтування позову зазначала, що 18 серпня 2008 року після 14-00 години по вул. Леніна в с Зороків Черняхівського району відповідачка на прохання позивачки припинити бити палицею корову, стала ображати її, а потім тією ж палицею почала наносити позивачці удари по голові та різних частинах тіла, тягала за волосся, нанесла удар кулаком у ніс, вкусила за руку та подряпала нігтями обличчя.

Постановою Черняхівського районного суду було порушено кримінальну справу проти відповідачки за ч.2 ст. 125 КК України, а пізніше вона була закрита на підставі Закону України „Про амністію".

У зв'язку із спричиненими тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 витратила 700 гривень на придбання ліків, знаходилась на амбулаторному лікуванні.

Крім того, їй спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок ушкодження здоров'я вона відчувала фізичну біль та страждання.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 465 грн. 54 коп. на відшкодування майнової шкоди та 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити частково у частині відшкодування майнової шкоди у розмірі витрат, підтверджених документально, а розмір відшкодування моральної шкоди зменшити до 300 грн.

Вважає, що судом завищено розмір на відшкодування моральної шкоди, оскільки не враховано її майновий стан. Крім того, обчислена судом майнова шкода не підтверджується фіскальними чеками на придбання ліків.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом 18 серпня 2008 року близько 14 год.30 хв. по вул. Леніна в с Зороків Черняхівського району ОСОБА_3, на прохання позивачки ОСОБА_4 припинити бити палицею корову, стала ображати останню нецензурними словами, а потім цією ж палицею нанесла їй удари по голові та різних частинах тіла, тягала за волосся, нанесла удар кулаком у ніс, вкусила за руку та подряпала нігтями обличчя.

За висновком експерта №1810 від 17 грудня 2008 року у ОСОБА_4 було виявлено синець на верхній повіці правого ока та перелом кісток носу, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розглядом здоров'я, що утворилися від дії тупого твердого предмету можливо внаслідок нанесення одного удару в обличчя ногою, рукою, тощо.

Поверхневу забійну рану на правій щоці, садна на обличчі, садно на лівій руці, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розгляду здоров'я.

Постановою Черняхівського районного суду від 24 січня 2009 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.125 КК України закрито на підставі ст. 1 п „в", ст. 6 Закону України „Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, щодо відшкодування витрат понесених останньою на придбання ліків та стягуючи з відповідачки 465,54 грн. суд виходив з того, що надані документи узгоджуються між собою за винятком деяких несуттєвих розбіжностей.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.

На підтвердження своїх вимог позивачка надала до матеріалів кримінальної справи фіскальні чеки з аптек, де вона придбавала ліки та довідку з фельшерського пункту(а.с.48-50). Зі змісту останньої убачається, що ОСОБА_4 перебувала на денному стаціонарі у фельдшерському пункті с Зороків з 10 вересня 2008 року по 19 вересня 2008 року. Для її лікування застосовувались такі медичні препарати як розчин натрия хлорид 0.9 %, на загальну суму 116,52 грн., луцетам на суму 46,41 грн., лізина есценат на суму 48,73 грн., мільгама на суму 41,19 грн., кавінтон на суму 31.47 грн., кетанов на суму 13.38 грн., гліцісед на суму 1.81 грн. Загальна сума витрачених позивачкою коштів на придбання ліків становить 299,51 грн. За таких обставин колегія суддів змінює рішення суду та зменшує розмір заподіяної шкоди з 465,54 грн. до 299,51 грн.

Відповідно до ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вирішуючи вимоги позивачки, щодо стягнення моральної шкоди, суд правильно вважав, що вина ОСОБА_3 у її заподіянні доведена, а тому вона повинна її відшкодовувати.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови №4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема , враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з наведеного, суд правильно вважав, що позивачка зазнала моральної шкоди, оскільки внаслідок побиття змушена була терпіти фізичний біль та амбулаторно лікуватися, терпіти сором через наявність ушкоджень на обличчі, що обмежувало її у спілкуванні з оточуючими.

Разом з тим їй спричинені легкі тілесні ушкодження і вона знаходилась на амбулаторному лікуванні протягом десяти днів, немайнові втрати становлять 299,51 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди визначений судом, колегія суддів зменшує до 1500 грн. Цей розмір моральної шкоди буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.

Керуючись ст.ст. 209,304,307,308,314,315 ЦПК України, колегія суддів цивільної палати апеляційного суду,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2009 року змінити.

Зменшити розмір відшкодування: майнової шкоди з - 465,54 грн. до 299,51 грн., моральної шкоди з 3500 грн. до 1500 грн., стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.