Апеляційний суд Запорізької області

Справа №22-2147/2009 р.     Головуючий у 1 інстанції: Шевченко В.І.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року     М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Онищенко Е.А.

Суддів     Бабак A.M., Коваленко А.І.

При секретарі:     Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації, -  

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та виплату грошової компенсації.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з відповідачем 07.12.2002 року по 15.01.2009 року перебувала у шлюбі. Від шлюбу дітей не мають. Під час шлюбу сторони в листопаді 2007 року придбали майно - автомобіль ВАЗ 21099420 р/н НОМЕР_1 вартістю 41250,00 грн., що належить їм на праві спільної сумісної власності. Спірним автомобілем користується відповідач і взаємної згоди щодо розпорядження, користування автомобілем позивач та відповідач не досягли.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь грошову компенсацію в розмірі 1/2 частини вартості спірного автомобілю, припинити її право на частку у спільній власності на автомобіль та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 20625,00 грн. - 1/2 частку вартості автомобіль ВАЗ 21099420 р/н НОМЕР_1 2007 року випуску, 206,25 грн. -суму державного мита та 30,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Припинено право ОСОБА_4 на частку у спільній власності на автомобіль ВАЗ 21099420 р/н НОМЕР_1 2007 року випуску.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, постановлено з порушенням норм процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, просить його скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 та п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що спірний автомобіль придбаний сторонами в період шлюбу, являється спільною сумісною власністю сторін, тому відповідно до вимог ст.369 ЦК України позивачка має право на одержання від відповідача грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля та може, як власник, припинити своє право на цю частку.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторонам на праві спільної сумісної власності належить автомобіль ВАЗ 21099420 р/н НОМЕР_1 вартістю 41250,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього кодексу.

Статтею 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У той же час відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Спірний автомобіль придбаний сторонами у кредит за договором купівлі-продажу з ДП ЗАП УА Космічна. Відповідно до договору застави транспортного засобу №02006331624 від 29.11.2007 року даний автомобіль перебуває у заставі ТОВ „ПростоФІнанс" та забезпечує виконання Заставодавцем (відповідачем) зобов'язань по кредитному договору. Термін дії договору застави встановлено до 10.12.2012 року, а в разі його подовження дія застави зберігається до повного виконання кредитного договору.

В судовому засіданні апелянт пояснив, що він продовжує виплачувати кредитні зобов'язання за купівлю цього автомобіля та сплатити компенсацію позивачці на тепер не має можливості і категорично заперечує проти такої сплати.

Як роз'яснено в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст.71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без реального поділу і залишення майна у їх спільній частковій власності.

Зважаючи на те, що спірний автомобіль являється неподільною річчю, відповідач категорично заперечує проти стягнення з нього грошової компенсації за належну позивачці частку в спільному майні, жодною із сторін не внесено на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, стягнення з відповідача вартості 1/2 частки автомобіля на користь позивачки при невиплаченому кредиті за спірний автомобіль суперечить вимогам ст.ст.364, 365 ЦК.

За таких обставин стягнення за рішенням суду першої інстанції грошової компенсації частки позивачки, яка бажає виділу, з відповідача, який сплатити таку компенсацію неспроможний, та припинити право позивачки на її частку є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвласнику, що є неприпустимим. Тому рішення суду підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 березня 2009 року по цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту: „Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та виплаті грошової компенсації"".

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.