УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
17 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Фоміна Ю.В.
суддів: Захарчука С.В., Яковлева С.В.
прокурора Воронухи Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу з участю засудженого ОСОБА_1 за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, одруженого,-засуджено:
за ч.1 ст.115 КК України на 8 вісім років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.14 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і призначено остаточне покарання - 8 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих обов'язків на 2 роки з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили залишено попередній - взяття під варту.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 17 березня 2007 року, близько 21 години у власній квартирі АДРЕСА_1, після спільного розпивання спиртних напоїв з потерпілим ОСОБА_2, на ґрунті виниклих неприязних стосунків виник конфлікт, який переріс в бійку. Під час бійки засуджений ОСОБА_1 з метою
Справа № 11-117 Головуючий у суді 1-ї інстанції Чернявський М.В.
Категорія ст. 115 ч. 1 КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
вбивства ОСОБА_2 почав умисно наносити йому удари ногами, взутими в кросівки, а також невстановленим досудовим слідством тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що має ребро, в розташування життєво-важливих органів, зокрема в голову і тулуб та вбив його.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що вирок є необгрунтованим, і таким, що не відповідає Конституції України, кримінальному і кримінально -процесуальному кодексу України. Вважає, що всі докази вигадані і необгрунтовані, досудове слідство сфабриковано, вирок суду не грунтується на достовірних доказах, перші показання він давав під фізичним і психічним тиском. Також зазначає, що судом не дано належної оцінки висновкам експертиз по груповій приналежності крові, на його думку, немає прямих доказів у вчиненні вбивства. Досудовим і судовим слідством не перевірені версії про причетність інших осіб до вчиненого.
В доповненнях до апеляції засуджений поросить скасувати вирок суду, а справу направити на додаткового розслідування. Посилається на те, що слідство проведено неповно, не з'ясовано хто спричинив потерпілому тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, прокурора, котрій вважав, що апеляція не підлягає до задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, повністю зібраних, усебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного в його вчиненні з достовірністю випливають з матеріалів справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані докази, які як підтверджують висновок, так і спростовують його.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визнають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підставі для цього.
Проте ці вимоги закону під час розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання, чи справді засуджений ОСОБА_1 скоїв інкримінований йому злочин, і якщо так, то з яких мотивів і за яких обставин, належним чином не перевірено.
Формулюючи визнане доведеним обвинувачення суд не зазначив, які тілесні ушкодження були заподіянні потерпілому, якого ступеня тяжкості і що виявилось причиною його смерті.
Суд мав проаналізувати фактичні дані, що містяться у показаннях засудженого, потерпілого, свідків, висновках експертиз та в інших джерелах доказів, що стверджують обвинувачення.
Саме з цих джерел суду необхідно було навести фактичні дані, що стосуються обставин, котрі доказуються.
Суд також повинен був навести оцінку досліджених доказів на обґрунтування того, що саме ці показання чи висновки беруться до уваги і кладуться у вирок, а решта відкидаються.
Висновок суду щодо оцінки доказів повинен бути викладений у вигляді точних категоричних суджень, які виключили б сумнів у їх достовірності.
Суд у вироку обмежився лише викладенням доказів, не давши їм належної оцінки,
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав і пояснив, що 17 березня 2007 року у його квартирі він разом з своїми знайомими ОСОБА_3 та раніше незнайомим йому ОСОБА_2 і ОСОБА_1, яких привів до нього ОСОБА_3, вживали спиртні напої. Після розпивання спиртних напоїв, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, він залишив їх на кухні і пішов спати до іншої кімнати. Коли в ночі прокинувся, то виявив на кухні мертвого ОСОБА_2. Злякавшись він витягнув труп з квартири на сходинковий майданчик. Ввечері 17 березня 2007 року він ОСОБА_2 не бив. Стверджує, що дані ним на досудовому слідстві показання в яких він стверджував, що 17 березня 2007 року разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 бив ОСОБА_2, не відповідають дійсності, дав такі показання працівниками міліції під впливом фізичного та психологічного насильства.
Суд зіслався у вироку на те, що відноситься до показання засудженого даних у судовому засіданні критично, віднісся суд критично і до показань засудженого на досудовому слідстві, не зазначивши в який частині він їх бере до уваги. На спростування причетності інших осіб до вчинення вбивства, суд зіслався на постанову від 30 травня 2007 року, згідно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи проти цих осіб.
Однак, ця постанова підлягає перевірці і оцінці в сукупності з іншими доказами.
Суд зіслався, що показання ОСОБА_1 під час відтворення обстановки і обставин події щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень, які за висновком експерта не відповідають дійсності. Однак, ні у висновку експерта, ні у вироку суду, не зазначено у який саме частині. На вирішення експерта таке питання не ставилось.
Засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві посилався на те, що ОСОБА_3 наносив потерпілому удари господарським ножем. Чи наносились потерпілому тілесні ушкодження ножем, судом не з'ясовано.
Не дано судом оцінки показанням свідка ОСОБА_4 і не усунуто суперечності, яка пояснила, що в березня 2007 року до неї на квартиру зайшов ОСОБА_1, повідомив про те, що у нього в квартирі труп, який він виявив після того, як проснувся. Просив переночувати. На досудовому слідстві свідок ОСОБА_4 пояснила, що в середині березня 2007 року, пізно ввечері до неї додому прийшов ОСОБА_1. Попросив переночувати, сказавши при цьому, що він боїться йти додому, оскільки в його дома вбили молодого хлопця. В цей момент його всього трусило.
Як видно з протоколу судового засідання і вироку суду, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що в березні 2007 року ( точну дату не пам'ятає ) він разом зі своїми друзями з 19 години до 23 години в під'їзді житлового будинку, в якому він проживає, грав в карти. Він і його друзі знаходились на сходинковому майданчику між 3 і 4 поверхом. За цей період будь-хто з квартири ОСОБА_1 не виходив. Десь біля 22 години його увагу привернув якийсь шум, що долинав з квартири ОСОБА_1 Через деякий час він побачив як з своєї квартири виглянув ОСОБА_1
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_5 пояснив, що він почув у квартирі ОСОБА_1 шум схожий на те, як ходить п'яна людина або щось тягнуть.
Суд допитав цього свідка поверхово, не уточнив, що за шум він чув у квартирі ОСОБА_1, не з'ясував, на якому поверсі знаходиться ця квартира і чи він міг бачити, хто міг виходити з квартирі засудженого.
Засуджений ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції пояснив, що ОСОБА_5 разом із своїми друзями у під'їзді вживали наркотики, а тому не могли бачити хто міг виходити з його квартирі.
Необхідно також допитати в якості свідка ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 у під'їзді грав в карти.
Крім того, сам вирок містить суперечності. У вступній частині вироку суд вказав, що засуджений ОСОБА_1 не судимій відповідно до ч.1 ст. 89 КК, а в мотивувальній частині вироку зазначив, що він вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2007 року засуджений за сукупністю злочинів і покарання не відбуте. Остаточне покарання ОСОБА_1 призначено на підставі ч.4 ст. 70 КК.
Відповідно до ст. 367 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судового рішення є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постановлений судом обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 не можна визнати обґрунтованим і законним.
При новому розгляді справи суду слід усунути вказані недоліки, ретельно дослідити та проаналізувати докази, розглянути доводи, наведені засудженим ОСОБА_1 у апеляції та доповненнях до неї, зокрема, щодо доведеності його вини у вчиненні вбивства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2008 року щодо нього скасувати , а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.