УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Павицької Т.М.

суддів Косигіної Л.М., Котік Т.С.

при секретарі Порохня М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Інтегровані Мережеві Рішення» про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 грудня 2008 року, -

встановила:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що з травня 2008 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на посаді інженера антенно-щоглових споруд. Наказом директора товариства №183- П від 08 вересня 2008 року звільнений з . роботи за п.4 ч.1 ст.4 0 КЗпП України. Вважав, що звільнений з роботи незаконно, оскільки 05 вересня 2008 року знаходився в офісі, а саме з'ясовував питання графіку роботи та оплату праці.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 грудня 2008 року позов задоволено частково. Скасовані накази директора ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» в частині звільнення інженера антенно-щоглових споруд ОСОБА_1 з посади за п.4 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера антенно-щоглових споруд ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення». Стягнуто з ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» на користь ОСОБА_1 14178 грн. 56 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині

Справа №22ц/563 Головуючий в суді 1-ї інст. Бабич В.І.

Категорія 52 Суддя - доповідач Павицька Т.М.

поновлення на роботі та стягнення заробітку в межах місячного платежу - 3672 грн. 67 коп. допущено до негайного виконання. Стягнуто з ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» на користь держави 150 грн. 28 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_1 з 21.05.2008 року був прийнятий в ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» на посаду інженера антенно-щоглових споруд. Наказом №01/09 від 01.09.2008 року ОСОБА_1 був відряджений на роботу в аеропорт Бориспіль з 01.09. 2008 року по 05.09.2008 року.

Судом встановлено, що чіткий графік роботи членів бригади, в якій працював ОСОБА_1 був відсутній, про початок роботи повідомляв членів бригади керівник бригади ОСОБА_2

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що бригада на об'єкті в аеропорті Бориспіль працювала і в нічну зміну, а саме 02 вересня 2008 року.

Зазначені обставини підтвердила в апеляційній інстанції представник ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення».

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин робочого дня) без поважних причин.

Наказами директора ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення» № 183-П та №701-ВД від 08.09.2008 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за п.4 ч.1 ст.4 0 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин, вчинений 05.09.2008 року. Підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 стали доповідні записки ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Так, з доповідних записок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вбачається, що 05.09.2008 року ОСОБА_1 не з'явився на роботу на об'єкт в аеропорті Бориспіль, а біля 11 год. з'явився в офісі ТОВ «Інтегровані Мережеві Рішення».

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_1 разом з членами бригади прибув в офіс відповідача 05.09.2008 року до 11 год. З'явився він до офісу для з'ясування питань, пов'язаних з роботою. Позивач залишив офіс в 16 год. з дозволу керівника ОСОБА_3

В силу ст. 60 ЦПК України відповідач не надав суду першої інстанції будь-яких належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 05.09.2008 року з'явився в офіс відповідача після 11 год.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі менше трьох годин протягом робочого часу, оскільки з 16 год. до 17 год. він залишив роботу з дозволу керівника, а весь інший час 05.09.2008 року після 10 год. знаходився в офісі товариства з метою вирішення спірних питань щодо трудових відносин.

З врахуванням наведеного, суд обгрунтовано встановив, що підстав для звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП не було, а тому визнав його звільнення незаконним, поновив на роботі та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу. Розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача судом визначено правильно.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи у межах заявлених вимог, дав належну оцінку доводам і запереченням сторін.

Рішення суду є законним, постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313- 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтегровані Мережеві Рішення» відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.