Справа №22-8312

Головуючий в інстанції - Шум Л.М

Доповідач - Осипенко M.I.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Осипенка М.І.

Суддів Слободянюк С.В., Заришняк Г.М

При секретарі Дима О.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири ,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири

Вказував, що протягом 1996-2007 років з вини відповідачки, яка мешкає в квартирі №94 АДРЕСА_1 була неодноразово залита належна йому квартира №82, що знаходиться АДРЕСА_1. В результаті вказаних залиттів в його квартирі було пошкоджено: ванна кімната, кухня, коридор та житлова кімната. Поскільки відповідачка в добровільному порядку відмовляється відшкодувати завдану йому шкоду, просив задовольнити позов та стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 4877 грн., судові витрати в розмірі 89 грн.50 коп., а також спричинену йому моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2008 року ОСОБА_1 у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позов, посилаючись на те, що суд неповно з»ясував всі обставини справи, та не дав належну оцінку зібраним по справі доказам.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, і це було встановлено судом, що власником квартири №82 АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_3 і в даній квартирі зареєстровано ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Відмовляючи позивачу в позові, суд виходив з того, що ним не доведений факт залиття його квартири саме з вини відповідачки, оскільки не надано жодних доказів в підтвердження позовних вимог.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна виходячи із наступного.

Відповідно до актів від 06 квітня 2001 року, 14 квітня 2001 року, 17 квітня 2001 року із яких вбачається, що при обстеженні квартири №82 АДРЕСА_1 на предмет її залиття виявлено, що залита ванна кімната 2,3 м2 (на стелі плями і залиті стіни), коридор 4 м2 (залиті стеля і стіни), та також те, що комісією було встановлено, що залиття даної квартири сталось з вини мешканців квартири №94, що розташована поверхом вище через недбала відношення до експлуатації сантехнічного обладнання квартири, (а.с.6-8)

Крім того як вбачається із матеріалів справи позивач неодноразово звертався до ЖЕО-810 з приводу залиття його квартири відповідачкою, про що свідчать відповідні документи, а саме: акт від 29.12.2003 p., заява ОСОБА_1 від 02.12.2003р., акт від 20.01.1999 р., акт від 25.06.2007 р. (а.с. 9-13)

Також, відповідно до зведеного кошторису розрахунку вартості будівництва жилого будинку АДРЕСА_1, кв.82 сума заподіяння шкоди, завданої залиттям становить 4,877 грн.

Крім того, як вбачається із пояснень відповідачки ОСОБА_2, даними нею в судовому засіданні, яка не заперечувала факт останнього залиття нею квартири позивача через відрив гнучкої проводки, і те, що у туалетній кімнаті води у неї було по кісточки. (а.с. 43).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Пленуму Постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із останніми змінами від 24.10.2003 року шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4064 грн., та в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн.

Керуючись ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2008 року скасувати та постановити нове рішення яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4064 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди, 60 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, та 89 грн.25 коп. державного мита по справі.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.