Справа № 22ц-2905/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Олещенко Л.Б.
Категорія 20 Доповідач Азевич В.Б.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Голубинського А.М.,
суддів: Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б.,
при секретарі Голубцові А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 20 січня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2009 року позивачка звернулася з позовом до суду мотивуючи свої вимоги тим, що вона мала намір купити у відповідачки жилий будинок АДРЕСА_1 і на підтвердження цього вона і ОСОБА_2 уклали попередній договір згідно з яким, вона здійснила попередню виплату у розмірі 5 000 грн. та взяли на себе зобов’язання до 24.07.2009 року провести повний розрахунок і нотаріально укласти договір купівлі-продажу вказаного будинку. З вини відповідачки угода не відбулася, але остання відмовилася повернути передоплату. Просила стягнути суму передоплати у подвійному розмірі, як передбачено п. 12 договору, та на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
В процесі розгляду справи позивачка відмовилася від позовних вимог про стягнення моральної шкоди, і ухвалою від 21 жовтня 2009 року відмова прийнята судом.
Відповідачка заперечувала проти позову, оскільки окрім зазначеної суми позивачка повинна була сплатити ще 5 000 доларів США, чого не зробила, тому, відповідно до умов договору сума передоплати має залишитися у неї.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 20 січня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивачка подала апеляційну скаргу в якій просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд не повно з’ясував обставини справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилається на те, що саме відповідачка не виконала домовленості щодо продажу, належного останній будинку, тому відповідно до п. 12 попереднього договору повинна відшкодувати їй передоплату у подвійному розмірі.
Позивачка підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник відповідачки ОСОБА_3 просив відхилити апеляційну скаргу.
Відповідачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, просила розглянути справу за її відсутності.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Згідно пп. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни є: невідповідність висновків суду обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2009 року між сторонами було укладено попередній договір, згідно з умовами якого до 24.07.2009 року вони зобов’язалися укласти договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_2 Остання у якості передоплати отримала від позивачки 5 000 грн.
Відмовляючи у задоволені позову, місцевий суд помилкового виходив з того, що позивачкою порушенні зобов’язання щодо купівлі будинку, оскільки вона не виконала зобов’язань за домовленістю, а саме, відмовилася передати ОСОБА_2 окрім вказаної вище суми ще 5 000 доларів США.
Окрім того, суд зазначив, що ОСОБА_1 купила інший будинок по АДРЕСА_1, в якому на момент розгляду справи мешкає, що на його думку свідчить про небажання позивачки виконувати домовленість купити будинок у ОСОБА_2
При цьому суд посилався на ст. 657 ЦК України, якою передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, і таким же чином згідно ст. 635 ЦК України укладається попередній договір, форма якого повинна відповідати формі основного договору.
З зазначених вище підстав у сукупності судді дійшов висновку про необґрунтованість позову і відмовив у його задоволені.
Проте з даними висновками суду першої інстанції не можливо погодитися, оскільки вони є необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з пп. 1 - 3 попереднього договору від 24 червня 2009 року, укладеному між сторонами, вони домовилися до 24 липня 2009 року провести повний розрахунок та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу будинку, який продається за 57 000 доларів США. На підтвердження зобов’язань покупець здійснює попередню оплату продавцю у розмірі 5 000 грн. Пунктом 12 цього договору передбачена відповідальність за порушення зобов’язань, а саме: покупець відшкодовує збитки у розмірі 100 % попередньої оплати, а продавець – 200% попередньої оплати, тобто у подвійному розмірі. Разом з тим, даний договір нотаріально не посвідчений, і не містить умов щодо внесення продавцем попередньої оплати у розмірі 5 000 доларів США.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Оскільки попередній договір нотаріально не посвідчений і не містить умов щодо оплати інших сум, окрім передоплати 5 000 грн., тому висновки суду про його порушення з боку позивачки є помилковими.
Згідно ч. 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи з положень зазначеної вище статті та обставин справи, сплачена позивачкою сума є авансом і підлягає поверненню покупцю, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Суд першої інстанції не врахував зазначені вище обставини справи та не застосував закон, який підлягає застосуванню.
З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню - зазначену суму передоплати у розмірі 5 000 грн. слід стягнути з відповідачки на користь позивачки.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Задовольняючи позов, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені останньою судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи – 120 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, 314 ч. 2, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 20 січня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 (п’ять тисяч) грн., та понесені судові вітрити: судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят одну) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 120 (сто двадцять) грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: