АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 2707 Головуючий у 1 інстанції:
2010 р. Скользнєва Н.Г.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
РІШЕНЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Савченко О.В.
суддів: Бондара В.О.
Кухаря С.В.
при секретарі: Белименко С.В.
за участі адвоката: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И Л А:
03 липня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В позові зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_9. Після його смерті відкрилась спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль „Газель”. Заповіту батько не лишив. Спадкоємцями першої черги за законом є вони - діти від першого шлюбу та відповідачі - дружина та донька від другого шлюбу. У встановлений законом строк вони не звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки працювали та проживали за межами м. Запоріжжя та не знали про смерть батька. У квітні 2009 року, при зверненні до нотаріальної контори, дізнались, що відповідачі вже прийняли спадщину. Оскільки відповідачі відмовляють їм у письмовій згоді на прийняття спадщини, чим порушують їх права як спадкоємців, просили суд визначити додатковий строк для поданням заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі вказують, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просять суд вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з ч.1 ст. 1269 ЦК України, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому слід враховувати, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій із прийняття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку суд виходив з того, що необізнаність позивачів про смерть батька і їх тривала відсутність у м. Запоріжжі, у зв’язку з чим вони не мали можливості у визначений законом термін звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини, не є тими поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність і розумність.
Ураховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.
Відсутність у матеріалах справи будь-яких свідчень щодо своєчасного повідомлення позивачів про смерть батька та відсутність стосунків між дітьми від першого шлюбу та дружиною і донькою від другого шлюбу померлого батька, підтверджує що саме необізнаність позивачів про смерть батька стала підставою пропуску строку для прийняття спадщини, яким за інших обставин ніщо не перешкоджало своєчасно звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори.
За таких обставин колегія суддів вважає, що строк для прийняття спадщини пропущено позивачами з поважних, об’єктивних причин, тому рішення суду першої інстанції має бути скасовано з постановленням нового рішення по справі, яким позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.
Визначити ОСОБА_5, ОСОБА_6 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, встановивши строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: