Справа № 22ц-21034/2009р.
Категорія - 6 (І)
Головуючий в 1-й інстанції Бондарчук Г.Д.
Доповідач - Неклеса В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 р- червня 03 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Братіщевої Л.А., Савіної Г.О.
при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Вільненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа КП ДОР «Криворізьке БТІ» про визнання права власності на самочинне будівництво.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
Позивачка - ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3;
Представник відповідача - ОСОБА_4.
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 Вільненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа КП „Криворізьке БТІ" і просила визнати за нею та відповідачем ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину самовільно збудованого будинку АДРЕСА_1 за кожним і визнати за нею право власності на самовільно збудований сарай „В" біля зазначеного будинку.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки рішення суду не відповідає вимогам ст..213 ЦПК України і ухвалено з порушенням ст.ст. 375, 376 ЦК України. Крім того, суд не взяв до уваги технічний висновок про задовільний стан самовільно збудованих будівель та відсутність заперечень проти узаконення цих будівель зі сторони сусідів і зацікавлених органів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального і матеріального закону, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Виходячи з положень ч.3 ст. 376 ЦК України, суд вірно дійшов висновку, що позивачці не передавалась земельна ділянка у приватну
власність або у користування під самочинно побудований житловий будинок та споруди за адресою АДРЕСА_1.
Факт знесення глинобитного будинку за зазначеною адресою його власником ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною - позивачкою по справі і факт самочинного будівництва ними нового будинку на місці старого будинку не можуть бути підставою для визнання за позивачкою права власності на самочинно побудований будинок та споруди, в тому числі і на сарай „В", оскільки, згідно ч.5 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано судом на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, якщо не порушуються права інших осіб.
Позивачка не надавала доказів про те, що вона з чоловіком - відповідачем по справі самочинно побудували житловий будинок на земельній ділянці, яка була передана їй у власність або користування для цієї мети.
Наведеними обставинами суд вірно дав оцінку і і з урахуванням них та того факту що позивачем не надано акту прийняття в експлуатацію самочинно збудованих будівель за адресою АДРЕСА_1, складеного відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 22.09.2004 року №1243, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд порушив вимоги ст.ст. 375, 376 ЦК України, не взяв до уваги технічний висновок про задовільний стан самочинно збудованих будівель, відсутність заперечень інших осіб проти узаконення самочинних будівель та передачу 26.12.1995 року земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_2 спростовуються встановленими судом обставинами, матеріалами справи та висновками суду.
На підставі викладених обставин, матеріалів справи колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.