Справа № 22ц - 3884/2010 року Головуючий першої інстанції Кардашенко О.А.
Категорія: 57 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„06” травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В. Біляєвої О.М.
При секретарі: Суліма Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве Донецької області на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання неправомірною відмову органу Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 січня 2010 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку пенсії та зобов’язання провести перерахунок пенсії, - задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв’язку з втратою годувальника у відповідності зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Зобов*язано Управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве Донецької області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 державної пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом, починаючи з 06 жовтня 2009 року.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що пенсія позивачці виплачується відповідно до діючого законодавства в Україні, відмова у перерахунку пенсії не порушує прав позивачки, оскільки відповідь їй надана відповідно до вимог ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Суд необґрунтовано дійшов висновку про те, що розрахунок пенсії повинен проводитись із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і не прийняв до уваги ч.3 цієї статті, а також постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які відповідач виконав в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання за викликом не прибули, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
ОСОБА_1 є одержувачем пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, був інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В зв’язку з цим позивачці була призначена державна пенсія відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із заробітку в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частина 4 статті 54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Встановлені підпунктом 12 статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107 – ІV від 28.12.2007 року процентні розміри для визначення розміру пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та внесені відповідні зміни до спеціального Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008. Конституція України не допускає звуження існуючих прав при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих.
Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром , визначеним Кабінетом Міністрів України, колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих визначень неможливо.
Частина 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1 липня 1992 року, та № 3285-12 від 17 червня 1993 року (в редакції Закону № 230/96 від 6 червня 1996 року), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року (набрав чинності 13 грудня 2005 року) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами статті 54 спеціального закону.
Колегія судів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Колегія суддів не бере до уваги положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав дії УПФ щодо нарахування та виплати пенсії позивачу у зв’язку з втратою годувальника у розмірах менших ніж передбачено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, починаючи з 06 жовтня 2009 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 307,308,313,315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве відхилити.
Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: