ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"15" березня 2021 р. Справа№ 910/5172/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід головуючого (судді - доповідача) Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19

за апеляційними скаргами Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 (дата повного тексту 30.06.2020) (суддя Босий В.П.)

у справі № 910/5170/19

за позовом ОСОБА_1

до 1. Національного банку України

2. Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя), Демидова А.М., Ходаківська І.П. знаходяться апеляційні скарги Національного банку України та Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 у справі № 910/5170/19 за позовом ОСОБА_1 до 1. Національного банку України, 2. Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсними договорів.

11.03.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. надійшла заява про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В.

Заява про відвід мотивована тим, що у заявника наявні сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Владимиренко С.В., які полягають у тому, що суддя Владимиренко С.В. має сформовану позицію щодо розгляду справ за участю Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", оскільки справи за участю товариства вирішуються суддею на користь останнього.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 визнано заяву адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід судді Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19 необґрунтованою. Матеріали справи №910/5172/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід судді Владимиренко С.В., відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021 заяву адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід головуючого (судді - доповідача) Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Майданевича А.Г. суддів Коротун О.М., Суліма В.В.

Відповідно до частини 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно частини 7, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід головуючого (судді - доповідача) Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 66).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, пункт 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62, ECHR 2006-XIII) (пункти 104-107).

Розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід головуючого (судді - доповідача) Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи на її обґрунтування фактично зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішеннями судді, що не може бути підставою для відводу, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Так, вказана заява адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід головуючого (судді - доповідача) Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19 не містять обставин, які підтверджують сумнів у її неупередженості або об`єктивності.

За таких обставин, керуючись статтями 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 - Нижника О.М. про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Владимиренко С.В. від розгляду справи №910/5172/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім