АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2213                                                                 Головуючий у 1 інстанції:

               2010 р.                                                                        Смолка І.О.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               25 травня 2010 року                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Савченко О.В.

суддів:                Бондара В.О.

                            Кухаря С.В.

при секретарі:    Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЦД „Цифрал-сервіс Запоріжжя”, Комунального підприємства „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об”єднання №2” про усунення перешкод для вільного доступу у квартиру і стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

               09 лютого 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ „ТЦД „Цифрал-сервіс”, КП „ВРЕЖО №2” про усунення перешкод для вільного доступу у квартиру і стягнення моральної шкоди.

                В позові зазначала, що вона зі своєю родиною з 8 чоловік зареєстрована та мешкає в квартирі АДРЕСА_1. 09 грудня 2008 року в під”їзді дому де вона мешкає, відповідачем встановлено металеві двері і домофон. Згоди на заміну дверей і установку домофону вона не давала, договір на виконання зазначених робіт і обслуговування системи доступу не укладала, у зв”язку з чим її квартира не обладнана переговорним пристроєм. Оскільки установка вхідних дверей на під”їзді з електронним замком створює для неї та її родини незручності, труднощі, та вважає що неправомірними діями відповідача порушене її право безперешкодного доступу до свого житла, право вільного й безперешкодного користування квартиро, просила суд зобов”язати відповідача усунути перешкоди у вільному доступі у  її квартиру шляхом відновлення первісного стану вхідних дверей у під”їзді відповідно до проектно-кошторисної документації, стягнути моральну шкоду в сумі 12100 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

                Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року  у задоволені позову відмовлено.

                Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить суд вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

               Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

    Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

    Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

    Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

    Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що встановлення системи обмеженого доступу (домофону) та заміна вхідних дверей є сферою волевиявлення власників квартир, розташованих у під’їзді, тому саме власники квартир мають право приймати рішення про їх заміну та встановлення будь-якого обладнання.

    В обґрунтування своїх висновків суд послався на наданий договір № 1618 від 03 листопада 2008 року на виконання монтажних робіт, який укладено між „ТЦД „Цифрал-сервіс Запоріжжя” та ОСОБА_5, яка діяла від імені мешканців під’їзду на підставі договору доручення (а.с. 80-88).

    Таким чином, суд, правильно встановивши які особи створили перешкоди позивачці щодо користування квартирою, не з’ясував характер спірних правовідносин та фактично дійшовши висновку, що саме власники квартир під’їзду є стороною договору про виконання монтажних робіт по встановленню домофону та заміні вхідних дверей, не обговорив питання щодо їх залучення до участі у справі у відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України.

За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи. а тому відповідно до п.4 ст.311 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки власники та користувачі квартир до участі у справі не залучалися, хоча суд, ухвалюючи рішення, вирішував питання, в тому числі, про їх права і обов’язки.

                 Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                          У Х В А Л И Л А:

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

                 Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

                 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суджу України протягом двох місяців.

Головуючий:                         Судді: