Справа №22ц-2021/10 Головуючий в суді 1 інстанції – Коваленко К.В.
Категорія 01,57 Доповідач - Воробйова Н.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.,
суддів: Гуля В.В., Данілова О.М.
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Баришівського районного суду від 02 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Баришівської районної ради Київської області про стягнення заборгованості.
В с т а н о в и л а :
У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 35’397 грн. внесеної застави, 261, 84 грн. - 3 % річних від простроченої суми та індекс інфляції – 530,96 грн. та понесені судові витрати у справі судовий збір в сумі 361 грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Посилався на те, що Баришівською районною Радою Київської області 11.07.2009 року був оголошений конкурс з продажу майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В оголошені були визначені порядок, умови та визначено час і місце проведення конкурсу - 10. 00 год., 14.08. 2009 року смт. Баришівка, площа Леніна 1, Баришівська районна рада.
Виявивши бажання взяти участь у конкурсі, 27.07.2009 року він подав відповідну заяву до організатора конкурсу, виконавши при цьому всі обов'язкові умови визначені в оголошенні та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію). Зокрема, поряд з іншими обов'язковими умовами, сплачено реєстраційний внесок в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вніс грошові кошти (заставу) в розмірі 35’397 грн., що становить 10 % початкової вартості продажу об'єкта на поточний рахунок Відповідача.
В подальшому, у зв'язку із неможливістю взяти участь в конкурсі та виконати в подальшому здійснену пропозицію щодо придбання об'єкту, 13.08.2009 року він подав заяву про зняття його з конкурсу та повернення грошових коштів внесених у вигляді початкового внеску.
Оскільки 14.08.2009 року конкурсною комісією був складений протокол про те, що конкурс не відбувся тому він звернувся до відповідача із заявою про повернення внесеної застави, однак отримав відмову від відповідача, тому просив у судовому порядку стягнути вказані кошти, а також відсотки за несвоєчасне виконання зобов’язань та кошти з врахуванням індексу інфляції .
Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 02 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду як таке, що не відповідає вимогам закону та ухвалити нове рішення по суті позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Встановлено, що 11.07.2009 року Баришівською районною Радою Київської області був оголошений конкурс з продажу майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Про проведення вказаного конкурсу Баришівська районна рада помістила повідомлення у газеті "Баришівській вісті" №49/9349 від 11.07. 2009 року (а.с. 7)
В оголошені були визначені порядок, умови та визначено час і місце проведення конкурсу - 10. 00 год., 14.08. 2009 року смт. Баришівка, площа Леніна 1, Баришівська районна рада.
Позивач, виявивши бажання взяти участь у конкурсі, 27.07.2009 року подав відповідну заяву до організатора конкурсу, сплатив при цьому реєстраційний внесок в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вніс (заставу) грошові кошти в розмірі 35’397 грн. - що становить 10 % початкової вартості продажу об'єкта на поточний рахунок Відповідача., що підтверджується(а.с. 9)
13.08.2009 року ОСОБА_2 подав відповідачу у вказаній справі заяву про зняття його з конкурсу та повернення грошових коштів (застави) внесених ним для участі в конкурсі мотивуючи відмову неможливістю взяти участь в конкурсі та виконати в подальшому здійснену пропозицію щодо придбання об'єкту, однак відповідач отримані кошти позивач не повернув.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі а тому не підлягають задоволенню.
Проте даний висновок суду не є безспірним.
Відповідно до вимог ч.3, 4 ст. 16 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" для реєстрації покупців як учасників аукціону, конкурсу вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта.
Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний поточний рахунок.
Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу . Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.
Пунктом 4.4.1. "Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України № 1511 від 30 липня 1998 року передбачено, що у десятиденний строк після закінчення аукціону, конкурсу орган приватизації повертає грошові кошти у розмірі 10 відсотків учасникам аукціону, конкурсу, які не стали переможцями. Реєстраційні внески поверненню не підлягають.
Пунктом 3.4.5 "Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств" затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 56 від 04.02.1993 року передбачено, що застава повертається всім учасникам аукціону в десятиденний строк після його закінчення. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, сума застави після вирахування державного мита зараховується при кінцевих розрахунках.
Аналіз вказаних норм Закону та підзаконних нормативних документів, що регулюють порядок участі в конкурсі на приватизацію не передбачає права органу приватизації не повертати чи утримувати в себе на рахунках внесену учасникам конкурсу грошові кошти заставу.
Статтею 19 Конституції України , передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Згідно ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
Оскільки відповідач без належних на те підстав утримує внесенні позивачем кошти в якості застави в розмірі 35’397 грн., позбавляючи позивача права на користування власним майном, тому вказані кошти відповідно до вимог ст. 391 , 1212 ЦК України підлягають стягненню в судовому порядку.
В частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за несвоєчасне виконання зобов’язань, а також в частині індексу інфляції, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки між сторонами не укладався відповідний договір та підстав вважати, що відповідачем порушенні строки виконання зобов’язань колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також і судові витрати пропорційно до суми задоволеного позову, а саме 120 грн. витрат на ІТЗ та 353,97 грн. судового збору, всього 475,97 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..307, 309 УПК України, колегія суддів, -
Вирішила :
Апеляційні скаргу задовольнити частково.
Заочне рішення Баришівського районного суду від 02 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Баришівської районної ради Київської області на користь ОСОБА_2 35397 грн. внесених за участь в конкурсі з продажу майнового комплексу та судові витрати в сумі 481,90 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді-