Судове рішення #92610
29/188-06-5006А

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р.

Справа № 29/188-06-5006А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін

від позивача: Молокова С.А.

від відповідача: Купріянов О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову господарського суду Одеської області

від 23.06.2006 року

у справі № 29/188-06-5006А

за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Малого колективного підприємства „Октан” у вигляді ТОВ

про стягнення 8 741,46 грн.

встановив:


Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у травні 2006р. звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до МКП „Октан” у вигляді ТОВ про стягнення 8 741,46 грн., посилаючись на порушення відповідачем ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а саме нестворення 2 робочих місць для по працевлаштуванню інвалідів.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.06.2006р., яка складена в повному обсязі 27.06.06 р. (суддя Аленін О.Ю) в задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що хоча відповідачем дійсно не дотримано нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів термін застосування штрафних санкцій за порушення, що вчинені останнім в 2004 році, вже сплив.

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, не погодившись із постановою суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 8 741,46 грн.  за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2004 році. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що строк позовної давності не пропущено, відповідач не вжив передбачених законом заходів для працевлаштування інвалідів та судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, об’єднань, установ, незалежно від форм власності та господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працюючих.

Як вбачається із „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004р”(форма 10-ПІ)., середньооблікова чисельність штатних працівників за 2004 рік на МКП ТОВ „Октан” склала 41 особу. Таким чином, згідно ст.19 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, на підприємстві у 2004 році мало бути працевлаштовано не менше 2-х інвалідів, але фактично не було створено жодного робочого місця.

Згідно ст. 20 вищезазначеного Закону України, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих менша, ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньомісячної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Разом з тим, у відповідності з п. 4 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій статті 20 вищезазначеного Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до змісту статті 250 ГК адміністративно-господарські санкції, до кола яких відносяться і штрафні санкції, передбачені статтею 20 ЗУ„Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладені приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини справи випливає, що оскільки звітним періодом сплати штрафних санкцій у цій справі є 2004рік, то штрафні санкції повинні були сплачені відповідачем не пізніше 15 квітня 2005року. А отже припис статті 250 ГК має бути застосовано до спірних відносин сторін зі справи.

Тобто, до 15.04.2005 року МКП ТОВ «Октан»повинно було перерахувати штрафні санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2004 році в сумі 8 741,46 грн. у добровільному порядку.

Таким чином, відповідно до ст. 250 ГК України термін подання позовної заяви до МКП ТОВ «Октан»закінчується 15.10.2005 року, тобто через шість місяців з дня виявлення порушення, а саме з дня закінчення строку для сплати штрафних санкцій у добровільному порядку, з 15 квітня 2005 року.

Позовна заява до МКП ТОВ «Октан»була подана Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у травні 2006р., тобто з пропуском строку її подання, що встановлений ст.250 ГК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування відсутні.

             

 

                     Керуючись ст. ст. 198,202,205,206,212,254 КАС України, суд


                                                            ухвалив:


Постанову господарського суду Одеської області від 23.06.2006 року у справі №29/188-06-5006 –залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.



 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили  з  дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого адміністративного суду  України.




Головуючий суддя                                                                Л.І. Бойко


    Суддя                                                                                            Л.І. Бандура


     Суддя                                                                                          Т.А. Величко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація