ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"17" серпня 2006 р. | Справа № 11/139-06-3774А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Величко Т.А.,
суддів: Бандури Л.І., Бойко Л.І.
при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача –Гінтул М.В.,
від відповідача –Дяченко О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу УПФУ в Малиновському районі м. Одеси
на постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2006р.
у справі № 11/139-06-3774А
за позовом ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”
до УПФУ в Малиновському районі м. Одеси
про визнання нечинними рішень
встановив:
Постановою господарського суду Одеської області від 19.06.2006р. (суддя Власова С.Г.) задоволено позов ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”, визнано недійсними рішення УПФУ в Малиновському районі м. Одеси про застосування фінансових санкцій до підприємства „Радіалка” ВАТ „ОЗРСВ”: № 1004 від 13.07.2005р.; № 1364, № 1365, № 1366 від 08.09.2005р.; № 323, № 324, № 325 від 23.03.2006р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” судовий збір у розмірі 3,40 грн.
У своїй постанові господарський суд послався на невідповідність оскаржуваних рішень відповідача вимогам ст.ст. 19, 61, 124 Конституції України, ч. 3 ст. 20, п. 2 ч. 9 ст. 106 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, п.п. 5.9, 9.3.2, 10.1 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ”(затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663) та порушення зазначеними рішеннями прав та законних інтересів позивача.
В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, УПФУ в Малиновському районі м. Одеси просить скасувати постанову господарського суду та відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ „ОЗРСВ” , посилаючись на порушення матеріальних та процесуальних норм права, а саме на те, що:
· ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який відноситься до „спеціальних” законів, не встановлено можливість оскарження рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені після 10-денного строку з моменту отримання рішення особисто або заказним листом поштою, - тобто ВАТ „ОЗРСВ” порушило встановлений Законом строк для оскарження в судовому порядку рішень УПФУ в Малиновському районі м. Одеси;
· ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ” не передбачено та не зобов’язано виконавчі органи ПФУ вказувати в рішенні про застосування фінансових санкцій весь розрахунок фінансових санкцій (штрафу) та пені, додавати усі документи, які є підставою для нарахування пені;
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
В період з 13.07.2005р. по 23.03.2006р. УПФУ в Малиновському районі м. Одеси були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій до ВАТ „ОЗРСВ”:
- рішення № 1004 від 13.07.2005р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 30 756,64 грн.;
- рішення № 1364 від 08.09.2005р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 97,64 грн. за червень 2005р.;
- рішення № 1365 від 08.09.2005р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 479,29 грн. за квітень, травень 2005р.;
- рішення № 1366 від 08.09.2005р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 46 646,89 грн. за червень 2004р., лютий, березень 2005р.;
- рішення № 323 від 23.03.2006р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 31 672,71 грн. за липень 2004р.;
- рішення № 324 від 23.03.2006р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 8 344,76 грн. за вересень 2004р.;
- рішення № 325 від 23.03.2006р. про нарахування штрафних санкцій
у розмірі 29 229,84 грн. за серпень 2004р.;
Згідно ч. 3 ст. 20 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Також, п. 2 ч. 9 ст. 106 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється застосування виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф, залежно від строку затримки платежу. Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня.
Документами, які є підставою для нарахування пені, є:
1. документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою; вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи); рішення суду;
2. документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями –виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; договорів про розстрочення (відстрочення) страхових внесків (ч. 4 п. 10.1 ст. 10 Інструкції)
Тільки наявність вищевказаних документів дає можливість платнику страхових внесків чітко знати –за яке конкретне порушення, за який період та в якому розмірі він повинен сплатити штрафні санкції на підставі відповідного рішення територіальної організації Пенсійного фонду за порушення ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та перевірити ці дані та суми.
Згідно матеріалів справи оскаржувані рішення складалися відповідачем без наявності зазначених документів, крім того, в рішенні № 1004 від 13.07.2005р. взагалі не зазначається період, за який нараховані штрафні санкції.
Посилання відповідача на наявність копій Актів про необхідність застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків до ПФУ, підставно не були прийняті господарським судом до уваги тому, що це - внутрішні документи відповідача, вони не передбачені ні ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ні Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ”.
Також слід зазначити, що відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 15.06.2005р. по справі № 15/157-05-4620 (суддя Петров В.С.) позовні вимоги УПФУ в Малиновському районі м. Одеси до ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” про стягнення 631 535,86 грн. задоволено у повному обсязі. Рішенням суду було встановлено, що дана заборгованість виникла станом на 01.04.2005р. та надано розстрочку по сплаті заборгованості строком на 18 місяців. Проте, усі рішення УПФУ в Малиновському районі м. Одеси про нарахування штрафних санкцій, які оскаржуються по справі № 11/139-06-3774А, були прийняті після набрання законної сили рішенням господарського суду по справі № 15/157-05-4620, чим порушили ст. 124 Конституції України, якою передбачено, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а рішення суду ухвалюється іменем України і є обов’язковим до виконання на всій території України.
Господарським судом зроблено правильний висновок про те, що посилання відповідача на пропуск позивачем строку на подачу позову не заслуговує на увагу. Ч. 2 п. 13 ст. 106 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлює 10-денний термін тільки для оскарження рішень органу ПФУ до вищого органу ПФУ, та взагалі не встановлює строк для оскарження таких рішень до суду. У свою чергу, ч. 2 ст. 99 КАС України встановлює річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів. Цей строк не був порушений ВАТ „ОЗРСВ” при подачі позовної заяви.
Таким чином, господарський суд виніс постанову, яка цілком відповідає матеріалам справи та вимогам закону, твердження скаржника про порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,
колегія суддів ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 19.06.2006р. у справі № 11/139-06-3774А –залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Судді : Л.І. Бандура
Л.І. Бойко