ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" серпня 2006 р. | Справа № 13/120-06-3871А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жеков В.І.
суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.
секретар судового засідання Павлова Н.Ю.
За участю представників сторін в судовому засіданні від 15.08.06р.
від позивача –Дігуляр В.В., Черкасова І.Г.
від відповідача –Харлан Н.А., Павловський В.І.
розглянувши апеляційну скаргу
ВАТ „Янтар” м. Одеса
на постанову господарського суду Одеської області
від 13.06.2006р.
у справі № 13/120-06-3871А
за позовом ВАТ „Янтар” м. Одеса
до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси
про скасування податкового повідомлення - рішення
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2006р., яка надіслана сторонам у справі 17.07.2006р., прийнята до провадження апеляційна скарга ВАТ „Янтар” м. Одеса на постанову господарського суду Одеської області від 13.06.2006р. та призначена до розгляду на 15.08.2006р., тобто сторони повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст.17 та п.6 Розділу 7 КАС України справа розглядалась в порядку, встановленим цим Кодексом.
Згідно із приписами ст. 160 КАС України в засіданні суду від 15.08.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
05.04.2006р. ВАТ „Янтар” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом та уточненням до нього, в якому просило скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 27.03.2006р. № 0001932301/0.
Господарським судом Одеської області 13.06.2006р. було винесено постанову (суддя Панченко О.Л.), якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ВАТ „Янтар” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області від 13.06.2006р. скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.
ДПІ не погоджуючись із доводами, наведеними в апеляційній скарзі просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального та матеріального права, судова колегія встановила наступне: ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена комплексна планова документальна перевірка ВАТ “Янтар” з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р.,
За результатами перевірки було складено акт від 15.03.2006р. № 81/23-213/00446724.
За висновками акту перевірки товариству донараховано податок на прибуток у сумі 163500 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 63090 грн., та відповідно прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.03.2006р. № 0001932301/0.
Прийняття наведеного податкового повідомлення –рішення стало підставою звернення товариства до суду з відповідним позовом, у задоволенні якого було відмовлено повністю.
Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується із висновками наведеними в акті перевірки та оскаржуваному судовому рішенні виходячи із наступного.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що донарахування податку на прибуток у сумі 163500 грн. здійснено контролюючим ограном у зв’язку з порушенням товариством п. 4.1 ст. 4, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.7 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5, п. п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8, п. п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: за перевіряємий період товариством занижено валові доходи, завищено валові витрати та завищено суму амортизаційних відрахувань, що призвело до заниження податку на прибуток.
Так, перевіркою ДПІ встановлено, що в порушення вимог п.п. 12.1.2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. у податковій декларації з податку на прибуток за 2004 рік позивачем не включено до складу валового доходу суму заборгованості ТОВ “Продагропоставка”, попередньо віднесеної ним до складу валових витрат, в результаті чого підприємством занижено валовий дохід на 152,7 тис. грн. також в порушення вимог п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) товариством занижено валовий дохід на суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 287,2 тис. грн., що була отримана від ТОВ “Ексім - Проект ЛТД” та використовувалась підприємством у власному господарському обороті.
Перевіркою ДПІ також встановлено, що в порушення вимог зазначеного п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 “Запаси” та № 16 “Витрати” підприємством при заповнені додатку К1/1 декларації про прибуток невірно визначена балансова вартість запасів, у тому числі готової продукції (рахунок бухгалтерського обліку 26), що призвело до заниження валового доходу на 255,3 тис. грн. та завищення валових витрат на 45,4 тис. грн.
Між тим, в пп. «в», п.п. 12.1.2. п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97 ВР від 22.05.1997р. в якості підстави для збільшення валового доходу, серед іншого, зазначена несплата покупцем заборгованості протягом визначених претензією строків. Слід зазначити, що визначення в претензії строків оплати не входить до переліку обов'язкових реквізитів цього документа, що передбачено ст.6 ГПК України. Тобто вказаний вище пункт стосується лише виключно випадків коли у претензії зазначені строки, оскільки там не вказано іншого.
В направленій ВАТ «Янтар»претензії від 22.11.02р. №89/10 строки її оплати не вказані, тобто, в такому випадку під дію пп. «в», п.п. 12.1.2. п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97 ВР від 22.05.1997р. вказана претензія не підпадає.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду від 09.07.2002р., №15-рп/2002 у справі №1-2/2002 право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином ВАТ «Янтар»мало право не звертатись до суду вирішуючи спір у досудовому порядку, що і підтверджується вищевказаним Рішенням Конституційного Суду України.
Крім того, при здійсненні перевірки контролюючим органом не враховано, що відносно директора ТОВ "Продагропоставка" Викової Т.Н порушена кримінальна справа, що підтверджується листом ВДСБЕЗ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області №7/1253 від 25.03.2004р. та листом ВДСБЕЗ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області №32/Б-1 від 29.03.2004р., одним з епізодів якої є шахрайські дії відносно відвантаженої ВАТ «Янтар»продукції та вказано про можливість звернутись до Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
Також з наявних у справі матеріалів вбачається, що ВАТ "Янтар" уклало договори комісії з ТОВ "Ексім-Проект ЛТД", 25, №03/05/30 від 29.05.03р., №03/08/07 від 06.08.03р., №03/11/06 від 05.11.03, №04/04/14 від 09.04.04р., №04/06/25 від 24.06.04р., №04/09/24 від 23.09.04р., №01/07/04 від 01.07.05р. згідно яких ВАТ "Янтар" (Комісіонер) зобов'язалось від свого імені, але за дорученням і за грошові кошти ТОВ "Ексім-Проект ЛТД" (Комітент) придбати для Комітента товар (найменування, кількість і характеристика якого вказана у додатках до вищезазначених договорів) і передати його Комітенту.
Відповідно до вимог п.1.22.2 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків у користування на певний термін згідно договорів, що не передбачають нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій в якості плати за користування такими коштами.
Стаття 1011 ЦК України визначає що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Таким чином, самим предметом договору комісії визначено, що кошти які передаються комісіонеру не передаються йому у власність або користування. Наведеними договорами комісії передбачена сплата винагороди за виконану роботу (поставка відповідної продукції), оскільки робота не виконується - відповідно винагорода не перераховується. Таким чином фактично та юридично під визначення поворотної фінансової допомоги вказані договори не підпадають.
Наведені договори комісії у встановленому законом порядку не були визнані недійсними як удавані правочини, згідно ст.235 УК України, а відтак останні є дійсними.
За п 2.3.4. Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” перевіряючими працівниками ДПІ не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо). Висновки наведені в акті перевірки стосовно договорів комісії зроблені контролюючим органом в супереч наведеного наказу ДПІ.
Крім того, судовою колегією апеляційної інстанції здійснюючи розрахунок суми нарахованих податків та застосованої штрафної санкції визначених у оскаржуваному податковому повідомленні –рішенні дійшла висновку що наведені у податковому повідомленні –рішенні та акті перевірки суми не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки контролюючим органом під час розгляду справи у суді першої інстанції до податкового повідомлення - рішення не був наданий обґрунтований розрахунок нарахування податків та застосованої штрафної санкції у судовому засіданні яке відбулось 15 серпня 2006р. було оголошено перерву для надання такого розрахунку. Після закінчення перерви у судовому засіданні, витребуваний розрахунок контролюючим органом до суду не надано, представник ДПІ, який здійснював перевірку ВАТ” Янтар” Павловський В.І. та приймав участь у судовому засіданні не зміг обґрунтовано довести правильність нарахування податків та відповідно надати зрозумілих пояснень чому наведені суми в акті перевірки по нарахованим податкам не співпадають із сумою визначеною в податковому повідомленні - рішенні.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, невідповідність висновків наведених в акті перевірки фактичним обставинам здійснення товариством господарської діяльності, невідповідність висновків наведених в акті перевірки с фактично визначеними сумам нарахованого податку за податковим повідомленням –рішенням, спростовують висновки суду першої інстанції стосовно обґрунтованості висновків контролюючого органу за результатами перевірки, а відтак унеможливлює висновок суду апеляційної інстанції щодо правильності оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів –
Ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 13.06.2006р. зі справи № 13/120-06-3871А –скасувати.
Позов ВАТ „Янтар” задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 27.03.2006р. № 0001932301/0.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т.Пироговський |