Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #92586829


Ухвала

Іменем України

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 612/712/16-к

провадження № 51 - 2148 км 18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів Бородія В. М., Мазура М .В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Карпіч Наталії Борисівни на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 ,

встановив:

За вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання у виді одного року обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуте покарання за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року та призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки 2 місяці 11 днів.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, закрито кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 389 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

За постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2019 року касаційну скаргу прокурора задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задоволено частково, вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року скасовано, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ч. 3 ст. 2 КК України та ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, в якій вона просить скасувати рішення апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі, всупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК України, не виконав вказівок суду касаційної інстанції. Також, апеляційний суд під час перегляду провадження не прийняв до уваги та не надав належної оцінки доводам прокурора в касаційній скарзі, що є порушенням ст. 419 КПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у скарзі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Так, згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Оцінюючи доводи касаційної скарги прокурора, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Як вбачається з долучених до касаційної скарги судових рішень, вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року був двічі предметом перегляду суду апеляційної інстанції. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року вказаний вирок скасовано, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 389 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 грудня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2017 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року скасовано, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , на підставі ч. 3 ст. 2 КК України та ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закрито.

Водночас, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок Близнюківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року стосовно ОСОБА_1 , врахував вказівки Об`єднаної палати Верховного Суду та встановив, що ОСОБА_2 спочатку був притягнений до адміністративної відповідальності, а потім вже до кримінальної. При цьому, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не була оскаржена чи скасована, провадження не було припинено, що потягло за собою притягнення останнього до кримінальної відповідальності після притягнення до адміністративної. У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у цьому випадку обвинувачення є несумісним із гарантіями, передбаченими у ст. 4 Протоколу №7, а ухвалення обвинувального вироку судом першої інстанції суперечить положенням ч. 3 ст. 2 КК України. А тому доводи прокурора про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано вказівок суду касаційної інстанції, після скасування рішення апеляційного суду від 09 березня 2017 року в цьому кримінальному провадженні, не відповідають дійсності.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

В той же час, касаційна скарга прокурора не містить конкретного обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке перешкодило чи могло перешкодити суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення при розгляді кримінального провадження з огляду на положення статей 412, 413 КПК України, а відтак й необхідності скасування судового рішення на підставах, передбачених ч.1 ст. 438 КПК України.

Враховуючи наведені у скарзі мотиви та надані до неї копії судових рішень, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги немає та вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.

Що стосується порушеного прокурором питання про передачу кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів виходить з того, що відповідно до статей 434-1, 434-2 КПК України, питання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду може бути вирішено лише після відкриття касаційного провадження, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 17 квітня 2018 року у справі № 13-22зн18.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, відсутні підстави для передачі кримінального провадження на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора Карпіч Наталії Борисівни на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик В. М. Бородій М. В. Мазур



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація