Справа № 509/6850/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Овідіопольський районній суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кириченко П.Л., надану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово - будівельного кооперативу «Марін Білдер», про визнання окремої частини правочину недійсною, -

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2019 року, позивачка звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області, із вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд визнати недійсним рішення правління ЖБК «Марін Білдер» від 28.01.2005 року (протокол № 5) недійсним в частині виділення ОСОБА_2 під будівництво земельних ділянок для житлових будинків в цілому через наявність ознак нікчемності та порушення норм чинного законодавства, визнати окрему частину правочину п. 1.1. Договору б/н від 18.03.2005 року.

В ході розгляду справи. від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Кириченко П.Л. оскільки суддя приймав рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово - будівельного кооперативу «Марін Білдер», про визнання окремої частини правочину недійсною, посилаючись на те, що суддя Кириченко П.Л. брав участь у розгляді цивільній справі: №509/5216/13-ц за позовом ОСОБА_2 до відповідачів ЖБК «Марін Білдер», Таїровської селищної ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спірну земельну ділянку та ряд інших позовних вимог, пов`язаний з предметом спору (цивільна справа № 509/5216/13-ц в 30-ти томах).

Крім того брав участь у якості слідчого судді у кримінальному провадженні №12018160380001355 від 04.07.2018 р., (кримінальна справа №509/4899/19) щодо шахрайських дій керівництва ЖБК «Марін Білдер», стосовно спірних житлових будинків, ОСОБА_1 вказує, що суддя ОСОБА_4 не може бути вже безстороннім та неупередженим, так як у нього вже сформоване власне ставлення до обставин справи та до її учасників, просила задовольнити її відвід вказаному судді.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає підстав для виклику учасників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кириченко П.Л., виходячи з наступного.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 ЦПК України, згідно якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Судом встановлено, що в обґрунтування підстав для відводу судді позивач посилається на те, що на її думку суддя Кириченко П.Л. не може бути неупередженим і об`єктивним при розгляді вищевказаної цивільної справи.

Відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і забезпеченням умов, за яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року), зокрема, має бути створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що суд не є безстороннім.

За таких обставин, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це може бути розцінено як порушення прав особи на справедливий суд.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, не задоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Всі обставини та обґрунтування відводу свідчать про те, що у сторони по справі, а саме у позивача ОСОБА_1 завідомо склалася позиція та думка про необ`єктивність та упередженість судді, а отже завідомо майбутнє законне рішення у справі в будь-якому випадку стороною ставиться під сумнів.

Хоча, суд не може погодитися з доводами позивача, однак, щоб у сторін не виникало будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого з інших підстав, так як при розгляді справи №509/5216/13-ц за позовом ОСОБА_2 до відповідачів ЖБК «Марін Білдер», Таїровської селищної ради, про визнання права власності на спірну земельну ділянку та ряд інших позовних вимог, пов`язаний з предметом спору (цивільна справа № 509/5216/13-ц в 30-ти томах) суддею Кириченко П.Л., як головуючим по справі була дана оцінка доказам по справі, які мають суттєве значення для вирішення питання по вищевказаній справі..

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кириченко П.Л., надану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово - будівельного кооперативу «Марін Білдер», про визнання окремої частини правочину недійсною - задовольнити.

Цивільну справу №509/6850/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житлово - будівельного кооперативу «Марін Білдер», про визнання окремої частини правочину недійсною передати до канцелярії Овідіопольського районного суду Одеської області для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя Кириченко П.Л.