Справа №198/549/16-к

                       Номер провадження 1-кп/0198/6/21

11.03.2021

УХВАЛА

11.03.2021 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Білинського М.В., за участю секретаря судового засідання Ільницької Л.В., прокурора Жикіної Я.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Коршуна С.В., розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12016040000000401 внесене в ЄРДР 14.05.2016 року за звинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2020 року (т. 6 а.с. 229) головуючим по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_1 визначено суддю Юр`ївського райсуду Дніпропетровської області ОСОБА_2 в цей же день судді було передано обвинувальний акт з долученими до нього документами.

В підготовчому судовому засіданні від 04.08.2020 року прокурором Букуром М.Є. подано заяву про відвід головуючому - судді Білинському М.В. (відвід мотивовано тим, що провадження судді було розподілено з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України).

07.08.2020 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду (т. 7 а.с. 7-8) визначено, що заява про відвід судді Білинському М.В. підлягає розгляду Павлоградським міськрайсудом Дніпропетровської області.

17.08.2020 року суддею Білинським М.В. до Павлоградського міськрайсуду Дніпропетровської області надіслано заяву у якій він просить заяву (про відвід йому) залишити без задоволення, не погоджується з доводами автора заяви (т. 7 а.с. 16-17).

В подальшому стороною захисту неодноразово заявлявся відвід суддям, які розглядали заяву про відвід судді Білинському М.В., а також суддям, які розглядали ці відводи. Заяви про відводи були задоволені з тих причин, що розглядати їх повинні були судді, а розподілені вони були слідчим суддям (т. 7 а.с. 37-38, 45-46, 87). Згідно подання голови суду (т. 7 а.с. 89-90), було задоволено 5-ть відводів, внаслідок чого утворити в Павлоградському міськрайсуді Дніпропетровської області склад суду для розгляду заяви про відвід судді Білинському М.В. – немає можливості.

28.12.2020 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду матеріали кримінального провадження направлено до Новомосковського міськрайсуду Дніпропетровської області.

14.01.2021 року заяву про відвід судді Білинському М.В. розподілено судді Олійнику А.В. (т. 7 а.с. 99).

15.01.2021 року суддя Олійник А.В. своєю ухвалою заявив собі самовідвід (т. 7 а.с. 100-101).

15.01.2021 року заяву про відвід судді Білинському М.В. розподілено слідчому судді Городецькому Д.І. (т. 7 а.с. 102).

18.01.2021 року в судовому засіданні прокурор Супрун М.О. відмовився від підтримання заяви прокурора Букура М.Є. про відвід судді Білинського М.В., внаслідок чого було прийнято рішення про залишення без розгляду заяви прокурора Букура М.Є про відвід судді ОСОБА_2 .

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат Коршун С.В. звернувся до суду із запереченнями на ухвалу слідчого судді, у яких просить:

- скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайсуду Дніпропетровської області від 18.01.2021 року;

- повернути матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до Новомосковського міськрайсуду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду (тобто не лише для розгляду заяви про відвід судді Білинському М.В. подану в серпні 2020 року, а для розгляду справи по суті як судом першої інстанції).

Заслухавши позиції учасників кримінального провадження (прокурор заперечував проти задоволення заперечень захисника, обвинувачений та його захисник заперечення підтримали і просили задовольнити), дослідивши наявні в матеріалах кримінального провадження документи, суд приходить до висновку, що заперечення підлягає задоволенню частково.

       Відповідно до ст.81 ч. 2 КПК України, відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження – суд.

       Досудове розслідування по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_1 вже завершено.

       Відвід судді Білинському М.В. заявлено, як судді, який здійснює розгляд справи в порядку судового провадження.

       За таких обставин, розглядати заяву про відвід судді Білинському М.В. повинен не слідчий суддя, а суд.

       Проте, як вбачається з протоколу автоматичного визначення слідчого судді (т. 7 а.с. 102), заяву про відвід судді Білинському М.В. було розподілено для розгляду слідчому судді Городецькому Д.І. (тобто, не як судді, а саме як слідчому судді).

       У зв`язку з цим, рішення по заяві про відвід судді Білинського М.В. прийнято судом, який було визначено з порушенням приписів ч. 3 ст. 35, п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України. Дане порушення є очевидним і принаймні три рази вже було підставою для задоволення відводів у даному кримінальному провадженні.

       Таким чином, суд погоджується з доводами захисника Коршуна С.В., що оскільки питання про відвід судді Білинському М.В. не було вирішено судом (який було б утворено відповідно до встановленого порядку), проведення судового розгляду кримінального провадження суддею Білинським М.В. не є можливим і яке б рішення не прийняв суд воно є заздалегідь сумнівним з огляду на законність утворення складу суду.

       На практиці дана обставина цілком вірогідно матиме наслідком те, що після тривалого розгляду справи судом (витрат бюджетних коштів), рішення буде скасовано з підстав вказаних вище.

       Таким чином, кримінальне провадження разом із заявою прокурора Букура М.Є. про відвід судді Білинському М.В. підлягає поверненню до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для прийняття рішення по вказаній заяві.

       При прийнятті такого рішення, суд виходить з наступного:

- фактично суддею Городецьким Д.І. рішення було прийнято як слідчим суддею (оскільки, розподілено йому заяву про відвід було саме як слідчому судді);

- згідно ч. 2 ст. 309 КПК України, ухвала від 18.01.2021 року апеляційному оскарженню не підлягає;

- відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають (окремому оскарженню в апеляційному порядку) і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Саме цим правом скористався захисник Коршун С.В., подавши заперечення на ухвалу від 18.01.2021 року;

- в діючому КПК відсутня будь-яка процедура розгляду та реагування на такі заперечення. У зв`язку з чим, суд змушений виходити із загальних засад кримінального провадження, визначених частиною 1 статті 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (пункт 17 частини 1 статті 7, частини 1 статті 24 КПК України);

- головуючому не відомо про будь-які офіційні роз`яснення, або позиції судів касаційної інстанції з цього питання. На запитання головуючого, прокурор та адвокат (професійні юристи) відповіли, що їм також не відомо про існування таких роз`яснень та позицій;

- згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України (закону прямої дії), кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

- у відповідності до ухвали Конституційного Суду України від 26 червня 2018 року (справа № 3­217/2018 (2679/18)) про відмову у відкритті конституційного провадження за конституційною скаргою ОСОБА_3 , наявна наступна вказівка: «право … на оскарження в суді рішень не було порушене, оскільки передбачена частиною 3 статті 309 Кодексу можливість подати заперечення проти ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є способом реалізації права та гарантії, закріплених в частині 2 статті 55 Конс­титуції України». Цим самим, невідповідність норми, яка міститься у частині 3 статті 309 КПК України, вимогам пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України не заперечується, але Конституційний Суд України вважає, що така невідповідність не порушує прав людини, закріплених у частині 2 статті 55 Конституції України, що унеможливлює розгляд конституційної скарги. Тобто, Конституційний Суд України у вказаній ухвалі ототожнив поняття «оскарження» та «подання заперечень». Отже, Конституційний Суд України стверджує, що можливість подати заперечення проти ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є способом реалізації права та гарантії, закріплених у частині 2 статті 55 Конституції України, а значить такі заперечення проти ухвал є формою оскарження рішень у суді (оскільки ні про що інше у частині 2 статті 55 Конституції України не йдеться).

       Щодо вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду (для його розгляду по суті), то це, у відповідності до ч. 2 ст. 34 КПК України, вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Керуючись ч. 2 ст. 55 Конституції України, п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 309, 314, 369, 370, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заперечення захисника обвинуваченого – адвоката Коршуна С.В. – задовольнити частково.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, надіслати до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду заяви прокурора Букура М.Є. про відвід судді Білинського М.В.

В іншій частині заречення – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити негайно прокурору, обвинуваченому, надіслати потерпілій.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

:

Суддя         М. В. Білинський