Судове рішення #92562
2-5/2949-2006А

    

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


15 серпня 2006 року  


Справа № 2-5/2949-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,


секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Гаврилюк М.П.) від 15.03.2006 у справі № 2-5/2949-2006А


за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана" (вул. Ігнатенка, 3,Ялта,98600)


до           Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,98600)

    

про визнання нечинним рішення


                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Роксолана" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Ялта в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним рішення № 0004452303 від 15.11.2005.

          Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2006 у справі № 2-5/2949-2006А (суддя Гаврилюк М.П.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана" до державної  податкової інспекції у місті Ялта в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним рішення задоволено частково.

          Визнано нечинним рішення державної податкової інспекції у місті Ялта в Автономній Республіці Крим № 0004452303 від 15.11.2005 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 63288 грн. 20коп.

          Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що термінал моделі Т7Р-Т, який застосовував позивач при проведенні розрахункових операцій з пластиковими картками, є реєстратором розрахункових операцій і проведені через термінал операції слід вважати проведеними через реєстратор розрахункових операцій, у зв’язку з чим застосування штрафу за непроведення розрахунків через реєстратор розрахункових операцій є неправомірним.

                    Не погодившись з цією постановою, державна податкова інспекція у місті Ялта в Автономній Республіці Крим звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду скасувати, в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Роксолана" відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач здійснював розрахункові операції через термінал моделі Т7Р-Т, який не було підключено до реєстратора розрахункових операцій, тому суми коштів по розрахунках пластиковими картками в реєстраторі не відображались, що є підставою для застосування штрафних санкцій в порядку пункту 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 31.07.2006 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Шевченко Н.М. на суддю Волкова К.В.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 15.08.2006 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Голика В.С.

У судовому засіданні 24.07.2006 року було оголошено перерву. Після оголошеної перерви представники сторін не з’явились, у зв’язку з чим слухання справи було відкладено на 15.08.2006 року.

                    У судове засідання, призначене на 15.08.2006 року, сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим 15.10.2005 року було проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту суб’єктами підприємницької діяльності у магазині №58, розташованому за адресою: місто Ялта, вулиця Ігнатенко, 3, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Роксолана".

                    По результатах перевірки був складений акт №000520-01010265/23-30 від 25.10.2005 року, на підставі якого було прийнято рішення №0004452303 від 15.11.2005 року про застосування фінансових санкцій в сумі 63968,20грн.

                    Відповідно до акту перевірки було встановлено порушення пунктів 1, 5, 9 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                    Зокрема перевіркою було встановлено непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 12657,64 грн. при оплаті товарів з застосуванням платіжних карток, що порушенням пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Внаслідок чого податковою інспекцією були застосовані штрафні санкції у відповідності до пункту 1 статті 17 зазначеного Закону у розмірі 63288,20 грн.

                    Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

                    Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

                    Частиною 1 статті 2 цього Закону встановлено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

                    Перевіркою було встановлено, що в магазині Товариства з обмеженою відповідальністю "Роксолана" встановлений термінал моделі Т7Р-Т для здійснення розрахунків з використанням платіжних карток.

                    Як відображено в акті перевірки зазначений термінал фіксував проведені через нього розрахунки, а також зберігав інформацію про обіг розрахункових операцій.

                    Відповідно до пункту 4.6 Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого Постановою  Правління Національного банку України №137 від 19.04.2005 року операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням платіжних терміналів, повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала. У цьому разі платіжне повідомлення формується платіжним терміналом і може бути передане еквайру в процесі авторизації або збережене в пам'яті термінала у формі журналу (реєстру) платіжних повідомлень, який передається еквайру в узгоджені терміни для подальшого направлення до процесингового центру чи розрахункового банку.

                    До того ж виходячи з значення норми пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані фіксувати за допомогою спеціального обладнання суми коштів, які отримують в результаті здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для того щоб уникнути приховування прибутку, з якого повинен сплачуватись той чи інший податок.

                    Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що термінал, який застосовувався позивачем для розрахунків з використанням платіжних карток, фактично виконував функції реєстратора розрахункових операцій –здійснював контроль за виконанням розрахункових операцій із застосуванням платіжних карток.

                    Крім того згідно з актом перевірки було встановлено, що усі проведені через термінал моделі Т7Р-Т розрахунки за придбані товари були відображені позивачем у книзі обліку розрахункових операцій.

                    Виходячи з зазначеного, судова колегія вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій у порядку пункту 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

                    Що стосується інших порушень за які податковою інспекцією було застосовано штрафні санкції у розмірі 680,00 грн., то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим у зазначеній частині постанова суду першої інстанції не оскаржується, тому це не є предметом апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим, та вважає постанову господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

                    2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2006 у справі № 2-5/2949-2006А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          В.С. Голик

                                                                                          О.В. Дугаренко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація