№ 1-7/2007  

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 березня 2007 року    Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді              Горулько О.М.

при секретарі                        Гудзенко С.В.

з участю:

прокурорів                 Мирончука      В.І.,       Агайбірова      В.О.,

Лук"яненка К.В.,

потерпілих       ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

захисників                  ОСОБА_6., ОСОБА_7.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Решетилівка справу про

обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Глобино Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, жителя с-ща АДРЕСА_1, студента Полтавського національного технічного університету їм. Ю.Кондратюка, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 125 ч.2,296 ч.2  КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця та жителя с-ща АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2005 року близько 00 год. 30 хв. поблизу приміщення ЦКД „Оберіг", розташованого по вул. Леніна, 19 в с-щі Решетилівка, підсудний ОСОБА_1. на грунті особистих неприязних відносин, що виникли в результаті сварки, рукою, стиснутою в кулак, наніс потерпілому ОСОБА_3. декілька ударів по тулубу та в область голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді забоїв м"яких тканин голови в завушній ділянці зліва, правої верхньої кінцівки, закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, які згідно висновку експерта № 804 від 29.03.2006 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.

6  лютого 2006 року близько 3 години ночі підсудний ОСОБА_1. спільно із

підсудним ОСОБА_2., перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, в приміщенні та на

території АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", розташованої на автодорозі Київ-Харків в районі

с-ща Решетилівка, маючи єдиний умисел на вчинення хуліганства, грубо порушуючи

громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою

2

зухвалістю, у присутності працівників АЗС тривалий час лаялися брутальною лайкою, на вимогу працівників АЗС потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_5. припинити хуліганські дії безпричинно нанесли потерпілим руками, стиснутими в кулаки, удари, при цьому підсудний ОСОБА_1. наніс удар потерпілому ОСОБА_5. в обличчя, спричинивши останньому фізичний біль, а підсудний ОСОБА_2. - потерпілому ОСОБА_4., спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді синця та двох саден шкури нижньої повіки лівого ока, які згідно висновку експерта № 520 від 24.02.2006 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 125 ч.2, 296 ч.2 КК України, не визнав і суду пояснив, що 12 листопада 2005 року він спиртних напоїв взагалі не вживав і був тверезий. Цього дня він знаходився в кафе „ОСОБА_8", розташованому на вул. Леніна в с-щі Решетилівка, де вживав лише сік. В цьому ж кафе відзначав свій день народження брат потерпілого ОСОБА_3. -ОСОБА_8., при цьому потерпілий ОСОБА_3. вживав спиртні напої. Близько 23 години він пішов до ЦКД „Оберіг", там відпочивав зі своїми знайомими, після чого близько 24 години вийшов надвір. Там він поблизу приміщення ЦКД „Оберіг" став розмовляти зі своїми знайомими дівчатами ОСОБА_9. та ОСОБА_10. Неподалік від них на лаві сиділи дівчата ОСОБА_11. та ОСОБА_12., з якими розмовляв потерпілий ОСОБА_3. В розмові зі своїми дівчатами він сказав їм щось на зразок того, що потрібно стати на шлях істинний, і почув, що потерпілий ОСОБА_3. повторив його слова. Тон, яким потерпілий повторив його вираз, здався йому образливим, крім того він почув від потерпілого нецензурну лайку. Він підійшов до потерпілого ОСОБА_3. і попросив того вибачитися перед ним та дівчатами за перекривляння. У відповідь ОСОБА_3. відмовив йому нецензурною лайкою. В цей час до них підійшов ОСОБА_13., який почав приставати до нього і також лаятися нецензурно. Він запропонував ОСОБА_13. відійти вбік. Вони відійшли до вутла будівлі ЦКД, туди ж підійшов і потерпілий ОСОБА_3., який несподівано вдарив його кулаком в лице. Він розгубився, тоді його вдарив і ОСОБА_13., від чого він впав. Він бачив, як його били руками і ногами ОСОБА_3. та ОСОБА_13., бачив як туди ж підбігав брат потерпілого -ОСОБА_8. Неподалік було близько тридцяти чоловік відпочиваючої молоді, до нього підійшли ОСОБА_14. та ОСОБА_15., він підвівся. Потерпілий ОСОБА_3. почав відходити від нього, спіткнувся через бордюр і впав, вдарившись головою об асфальт. Після цього ОСОБА_16. допоміг йому дійти додому, а через день він звернувся в лікарню, лікувався в першій та п"ятій лікарнях м. Полтави протягом 23 днів.

5 лютого 2006 року близько 23 години в приміщенні бару ЦКД „Оберіг" він зустрів своїх знайомих ОСОБА_17. та підсудного ОСОБА_2. ОСОБА_17пив пиво, він спиртних напоїв не вживав, чи пив спиртне підсудний ОСОБА_2., він не бачив. Близько 2 години ночі ОСОБА_17запропонував їм з ОСОБА_2. поїхати в бар „305 кілометр", розташований на автодорозі Київ-Харків в районі с-ща Решетилівка. Приїхавши туди, вони замовили їжу, ОСОБА_17та ОСОБА_2. пили пиво, він спиртного не вживав. Потім вони пішли до розташованого неподалік кафе „Ні пуху, ні пера", де також замовили пиво, він спиртного і там не вживав. Із кафе „Ні пуху, ні пера" вони утрьох пішли до АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", яка також розташована неподалік, там біля входу в приміщення кафе у нього випала з рук пачка сухариків. Потерпілий ОСОБА_4., який в цей час працював на АЗС, сказав, щоб він підняв сухарики, але він лише відштовхнув їх ногою вбік. На АЗС він купив ОСОБА_17. та ОСОБА_2. пива та викликав таксі. Коли вони виходили надвір, хтось вилаявся брутальною лайкою. Між підсудним ОСОБА_2. та потерпілим ОСОБА_4. чомусь виникла сварка і з рук ОСОБА_2. випала пляшка з пивом. Він відійшов вбк, за ним пішов потерпілий ОСОБА_27. Він відштовхнув ОСОБА_5. рукою і пішов вбік кафе „Злагода", звідти викликав таксі і поїхав додому. Він не бачив, як підсудний ОСОБА_2. когось бив.

3

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. свою вину у вчиненні злочину, .передбаченого ст. 296 ч.2 КК України, визнав повністю і суду пояснив, що 5.02.2006 року він разом із ОСОБА_17. знаходився в барі ЦКД „Оберіг", вони пили пиво. Близько 23 години вони зустрілися із підсудним ОСОБА_1. і за пропозицією ОСОБА_17. всі втрьох поїхали в кафе „305 кілометр", розташоване на автодорозі Київ-Харків. Там вони вечеряли, а також він із ОСОБА_17. пили пиво. Після цього вони пішли в розташоване неподалік кафе „Ні пуху, ні пера", де пили пиво, а звідти - на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", де також пили пиво, дивилися телевізор. При цьому вони часто виходили надвір, і працівники АЗС зробили їм зауваження, щоб вони не напускали в приміщення АЗС холоду. Через це між ним та потерпілим ОСОБА_4. виникла сварка, в ході якої він лаявся на адресу ОСОБА_4. нецензурною лайкою. Виходячи черговий раз надвір, він випустив з руки пляшку з пивом і, побоюючись, що ОСОБА_4. вдарить його, сам вдарив ОСОБА_4. кулаком в лице. До них підійшли ОСОБА_17та охоронець АЗС, і вони із ОСОБА_17. пішли в напрямку дороги, що веде до с-ща Решетилівка. По дорозі їх зупинили працівники міліції і затримали їх. Що в цей час робив підсудний ОСОБА_1., він не бачив. Незважаючи на те, що у своїх показаннях підсудний ОСОБА_2. фактично оспорював фактичні обставини справи, він підтримав свої показання, дані ним на досудовому слідстві під час допиту його в якості підозрюваного (т.1 а.с. 197-198) та в якості обвинуваченого (т.1 а.с. 215), де підсудний пояснював, що в кафе „Ні пуху, ні пера" та на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток" вони усі втрьох вживали пиво, лаялися нецензурною лайкою, після зауваження працівників АЗС не припинили свої хуліганські дії, були сердиті на працівників АЗС за зроблені їм зауваження. Причину зміни своїх показань підсудний пояснити не міг.

Суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_1. в частині викладення ним подій, що відбувалися в ніч на 13 листопада 2005 року поблизу ЦКД „Оберіг" та в ніч на 6 лютого 2006 року на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", а також до показань підсудного ОСОБА_2., даних ним в судовому засіданні щодо обставин подій, що відбувалися в ніч на 6 лютого 2006 року на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", і розцінює ці показання як намагання підсудних уникнути передбаченої законом відповідальності, оскільки вони не послідовні, містять протиріччя і спростовуються сукупністю доказів, досліджених в ході судового розгляду справи.

Так, підсудний ОСОБА_1., будучи допитаним в ході досудового слідства в якості підозрюваного (т.1 а.с. 163-164) та двічі в якості обвинуваченого (т.1 а.с. 171-172, 189-190) стосовно обставин хуліганства, вчиненого на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", пояснював, що в ніч на 6.02.2006 року він разом із підсудним ОСОБА_2. та ОСОБА_17. в кафе „305 кілометр", в кафе „Ні пуху, ні пера" та на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток" вживав пиво, в приміщенні АЗС вони всі лаялися нецензурною лайкою, на що працівники АЗС зробили їм зауваження та попросили залишити приміщення АЗС. Вони розсердилися, знову повернулися в приміщення АЗС і продовжували лаятися нецензурною лайкою, не зважаючи на зауваження працівників АЗС, а коли всі вийшли надвір, він побачив, що підсудний ОСОБА_2. вдарив рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_4. і, упереджуючи дії потерпілого ОСОБА_5., сам вдарив останнього кулаком в обличчя, від чого у потерпілого потекла кров з носа, після чого він ще вдарив потерпілого ногою по нозі, розмахував вбік потерпілого дорожньою фішкою, кинув її на землю, від чого вона розбилася, після чого вони всі в трьох пішли в напрямку кафе „Злагода". Там, побачивши, що під"їхав автомобіль з працівниками міліції, він зайшов до туалету і не був поміченим.

Крім того вина підсудного ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 125 ч.2, 296 ч.2 КК України, а вина підсудного ОСОБА_2. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України повністю підтверджується, а їхні показання в судовому засіданні спростовуються:

4

показаннями потерпілого ОСОБА_3., який суду пояснив, що 12.11.2005 року його

брат ОСОБА_8. відмічав свій день народження в кафе „ОСОБА_8" і він був там

присутнім та вживав спиртні напої. Підсудний ОСОБА_1. також був у цьому кафе і

також вживав спиртне. Близько 23 години всі пішли до ЦКД „Оберіг", де він пив

пиво. Через деякий час він вийшов надвір, де підійшов до своїх знайомих дівчат

ОСОБА_12. та                        ОСОБА_11., розмовляв з ним. Неподалік стояв підсудний

ОСОБА_1. і також розмовляв з дівчатами. Він почув вислів ОСОБА_1. на зразок „необхідно стати на путь істинний" і повторив його своїм дівчатам. ОСОБА_1. підійшов до нього і почав вимагати вибачення, але він відмовився. До них підійшов його знайомий ОСОБА_13. і запитав, що сталося. На пропозицію ОСОБА_1. ОСОБА_13. разом із підсудним відійшли вбік і він побачив, як ОСОБА_1. вдарив ОСОБА_13. Коли він підбіг до них, ОСОБА_1. вдарив і його, від чого він впав. ОСОБА_15. та ОСОБА_14. стримували ОСОБА_1., але той вирвався, підбіг до нього і знову почав наносити йому удари кулаками по голові та тулубу, від чого він впав, вдарився головою об асфальт і втратив свідомість. ОСОБА_1. в цей вечір ні він, ні його знайомі не били. До тями він пришов в лікарні, перебував на стаціонарному лікуванні з приводу тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_1., протягом тижня. Діями ОСОБА_1. йому заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у витратах на придбання ліків та супутних матеріалів, а також моральна шкода, оскільки він переніс фізичний біль і ці болі відновлюються при зміні погоди. Розмір позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди він обгрунтувати не може, цей розмір визначав його батько;

·       показаннями потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_5., які в судовому засіданні відмовилися давати показання, але повністю підтвердили свої показання, дані ними на досудовому слідстві (т.1 а.с. 22,25), де потерпілі пояснювали, що вони працюють операторами АЗС №1 ТОВ „УТН_Восток" і в ніч на 6 лютого 2006 року вони працювали у своїй зміні. Близько 3 години ночі до приміщення АЗС зайшли троє раніше незнайомих їм чоловіків, які були у стані алкогольного сп"яніння. На АЗС ці чоловіки купили три пляшки пива, сухарики, чіпси, розпивали пиво. Потім вони почали лаятися нецензурною лайкою, розкидали по території сміття. На їхнє зауваження ці чоловіки не реагували, лаялися і на них брутальною лайкою, погрожували розправою. Разом із охоронцем ЗАС ОСОБА_18. їм вдалося вивести хуліганів надвір, але вони знову повернулися, почали вести себе ще більш агресивно, продовжували лаятися. Крім того вони стояли біля вхідних дверей та напускали в приміщення АЗС холоду. Коли вони черговий раз вийшли надвір, один із цих чоловіків почав штовхати потерпілого ОСОБА_4 та вдарив його кулаком в обличчя, а потім - коліном в живіт. В цей час інший хлопець вдарив потерпілого ОСОБА_5. кулаком в обличчя, а потім - дорожньою фішкою по нозі. На попередження касира АЗС про виклик міліції ці хлопці втекли. Діями підсудних потерпілому ОСОБА_4. заподіяні тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_5. - фізична біль;

показаннями свідка ОСОБА_13., який суду пояснив, що 12.11.2005 року він перебував на святкуванні дня народження ОСОБА_8. в кафе „ОСОБА_8" і там всі вживали спиртні напої. Підсудний ОСОБА_1. також перебував у цьому кафе і також вживав спиртне. Близько 22.30 години всі пішли до ЦКД „Оберіг". Через деякий час він разом із потерпілим ОСОБА_3. вийшов надвір, вони підійшли до своїх знайомих дівчат ОСОБА_12. та ОСОБА_11., ОСОБА_3. з ними розмовляв. Неподалік знаходився підсудний ОСОБА_1. і також розмовляв з іншими дівчатами. Почувши повторення потерпілим ОСОБА_3. одного із виразів, ОСОБА_1. почав вимагати від потерпілого вибачення, а коли він запитав у ОСОБА_1. що сталося, останній запропонував йому відійти вбік. Коли вони відійшли, ОСОБА_1. вдарив його, від чого він упав. До них підбіг ОСОБА_3., і ОСОБА_1. вдарив і того.

5

Хлопці, які підбігли до них, стримували ОСОБА_1., але той вирвався і знову підбіг до ОСОБА_3., після чого він побачив, як ОСОБА_3. впав і втратив свідомість. Де дівся ОСОБА_1. після цього. - він не бачив. Ніхто не міг бачити, як ОСОБА_1. вдарив його, ніхто х них не кликав на допомогу. Він не бачив, щоб хтось в цей вечір бив ОСОБА_1.;

      показаннями свідка ОСОБА_14., який суду пояснив, що 12.11.2005 року він був на святкуванні дня народження ОСОБА_8. в кафе „ОСОБА_8". Там всі вживали спиртні напої, в тому числі і потерпілий ОСОБА_3. До їхнього столика запрошували і підсудного ОСОБА_1., пригощали його спиртним, але він відмовився пити. Після цього увечері він пішов до ЦКД „Оберіг". Близько 24 години він разом із ОСОБА_15. вийшов надвір і почув голосну розмову між ОСОБА_1. та потерпілим ОСОБА_3., в ході якої ОСОБА_3. погрожував ОСОБА_1, своїм батьком. Він бачив, як ОСОБА_3. вдарив ОСОБА_1., бачив як ОСОБА_1. били ОСОБА_3. та ОСОБА_13. Вони із ОСОБА_15. почали відтягувати ОСОБА_3. та ОСОБА_13. від ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_3. продовжував грубити ОСОБА_1. ОСОБА_1. штовхнув ОСОБА_3. і той впав на землю та втратив свідомість;

      показаннями свідка ОСОБА_9., яка суду пояснила, що увечері 12.11.2005 року вона разом зі своєю подругою ОСОБА_10. перебувала біля приміщення ЦКД „Оберіг". До них підійшов ОСОБА_1. і вони розмовляли. Поруч знаходився ОСОБА_3., який почав повторювати вирази ОСОБА_1. На зауваження ОСОБА_1. ОСОБА_3. почав погрожувати тому своїм батьком. Через декілька хвилин вони побачили, як двоє хлопців, один із яких був потерпілий ОСОБА_3., наносять удари ОСОБА_1., що лежав на землі. Подробиць вона не бачила, так як там було багато людей;

·       показаннями свідка ОСОБА_10., яка суду пояснила, що подробиць подій в ніч на 13.11.20075 року вона вже не пам"ятає, але була допитана під час досудового слідства і повністю підтверджує свої показання, де сказано, що 12.1.2005 року увечері вона разом із ОСОБА_9. пішла до ЦКД "Оберіг". Там між підсудним ОСОБА_1. та потерпілим ОСОБА_3. виник конфлікт, пізніше вона бачила бійку між ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_13. В ході бійки ОСОБА_3. впав на асфальт і втратив свідомість;

·       показаннями свідка ОСОБА_11., яка суду пояснила, що 12.11.2005 року вона була присутня в кафе „ОСОБА_8" на святкуванні дня народження ОСОБА_8. Там потерпілий ОСОБА_3. вживав спиртні напої, його стан сп"яніння був помітний. Після цього* близько 24 години вони із ОСОБА_12. сиділи на лаві біля приміщення ЦКД „Оберіг". До них підійшли потерпілий ОСОБА_3. та ОСОБА_13. ОСОБА_3. почав повторяти вирази ОСОБА_1., який стояв неподалік, після чого ОСОБА_1. почав вимагати від ОСОБА_3. вибачення, але отримав відмову. Між ними виник конфлікт, потім вони відійшли вбік і вона бачила, що між ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_3. відбувалася бійка, в ході якої ОСОБА_1. наносив удари ногами ОСОБА_13. та ОСОБА_3. В ході бійки ОСОБА_3. впав;

показаннями свідка ОСОБА_8., який суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_3. є його рідним братом. 12. 11.2005 року він в кафе „ОСОБА_8" святкував свій день народження, на якому був і його брат. Брат спиртні напої вживав помірно, дуже п"яним не був. В кафе був і підсудний ОСОБА_1., який підходив до їхнього столика і пив горілку, якою його пригощали. Увечері всі пішли до ЦКД „Оберіг", де його брат пив пиво. Через деякий час він вийшов надвір і побачив, як ОСОБА_1. спочатку вдарив ОСОБА_13., а потім вдарив кулаком в лице і його брата ОСОБА_3., що підбіг до них. Туди підійшли ще хлопці, і ОСОБА_1. ще двічі вдарив його брата ногою по тулубу і кулаком в лице, від чого брат впав на асфальт.

6

Нецензурної лайки він ні від кого не чув, на проведення дискотеки це ніяк не вплинуло, там стояло багато молоді, всі дивилися;

показаннями свідка ОСОБА_19., який суду пояснив, що 12.11.2005 року він разом зі своїм класом святкували річницю випуску із школи, з ним був в підсудний ОСОБА_1. При цьому ОСОБА_1. спиртних напоїв не вживав. За сусіднім столиком ОСОБА_8. святкував свій день народження, його із ОСОБА_1. запросили туди, пригощали горілкою, ОСОБА_1. спиртне пити відмовився. Свідком бійки між підсудним та потерпілим біля приміщення ЦКД „Оберіг" він не був;

показаннями свідка ОСОБА_12., яка суду пояснила, що 12.11.2005 року вона була присутня на святкуванні дня народження ОСОБА_8. В цьому кафе був і ОСОБА_1., про якого вона не може сказати, чи пив той спиртне. Потім, цього ж вечора вона разом із ОСОБА_11. сиділа на лаві біля ЦКД „Оберіг", до них підійшов ОСОБА_3. і почав з ними розмовляти, при цьому повторив вираз ОСОБА_1., який стояв поруч. ОСОБА_1. почав вимагати від ОСОБА_3. вибачення, але той відмовився. Між ними виник конфлікт. Вона відходила звідти і не бачила самої бійки, а коли повернулася, то побачила, що ОСОБА_3. лежав на асфальті без свідомості. Вона не знає, чи був ОСОБА_1. п"яний, чи тверезий, але ознак сп"яніння вона у нього не помітила;

показаннями свідка ОСОБА_20., який суду пояснив, що 12.11.2005 року він був в кафе „ОСОБА_8", де разом зі своїм класом святкував річницю шкільного випуску. З ними був і ОСОБА_1., який пив лише сік, а спиртного не вживав. Поруч ОСОБА_8. святкував свій день народження, його разом із ОСОБА_1. та ОСОБА_19. запросили туди, пригостили горілкою. Вони із ОСОБА_19. випили, а ОСОБА_1. спиртне пити відмовився. Після цього всі пішли до ЦКД „Оберіг", де він був на дискотеці і не бачив бійки між підсудним ОСОБА_1. та потерпілим ОСОБА_3. Після дискотеки він пішов до ОСОБА_1. додому, бачив на лиці підсудного гематоми, ОСОБА_1. жалівся на головний біль і сказав, що побився з ОСОБА_3. та ОСОБА_3.;

показаннями свідка ОСОБА_21., який суду пояснив, що він працює водієм таксі і в ніч на 13.11.2005 року разом зі своїм автомобілем перебував біля ЦКД" Оберіг". Бачив, що між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. відбувалася сварка, потім між ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_3. розпочалася бійка. Хто кого вдарив першим, -він не бачив, бачив, що ОСОБА_3, та ОСОБА_13. били ОСОБА_1. Закінчення бійки він не бачив, так як отримав виклик. Коли він повернувся, бачив як ОСОБА_16. підтримував ОСОБА_1.;

показаннями свідка ОСОБА_22., який суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_3. є його рідним сином. Зі слів його другого сина ОСОБА_8. та двох юнаків, які йому незнайомі, йому відомо, що 13.11.2005 року його сина ОСОБА_3. побив підсудний ОСОБА_1., внаслідок чого його синові були заподіяні тілесні ушкодження - ЗЧМТ, струс головного мозку, з приводу яких той тиждень перебував на стаціонарному лікуванні. Були затрачені кошти на його лікування;

показаннями свідка ОСОБА_16., який суду пояснив, що в ніч на 13.11.2005 року він знаходився на дискотеці в ЦКД „Оберіг" і коли по закінченні дискотеки вийшов надвір, то біля входу побачив ОСОБА_14., який стояв із ОСОБА_1. ОСОБА_14. сказав, що ОСОБА_1. погано і попросив відвести останнього додому. По дорозі ОСОБА_1. жалівся на головний біль і повідомив, що побився. Він повів ОСОБА_1. додому і більше з ним не зустрічався;

показаннями свідка ОСОБА_23., який суду пояснив, що в ніч на 13.11.2005 року він бачив сварку між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. Там було багато людей. Бійки між ними він не бачив;

7

·        показаннями експерта ОСОБА_24., який суду пояснив, що всі тілесні ушкодження в області голови потерпілого можуть кваліфікуватися по ступеню тяжкості лише в своїй сукупності і могли утворитися найвірогідніше - від удару;

·        показаннями свідка ОСОБА_25., який суду пояснив, що в ніч на 6.02.2006 року він ніс службу і від чергового Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області отримав повідомлення про вчинення; хуліганства на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток". Разом з іншим працівником міліції він приїхав на АЗС, там у працівників АЗС вони встановили прикмети хуліганів, почали їхній розшук і біля кафе „Злагода" побачили двох хлопців, прикмети яких співпадали із прикметами хуліганів. Одного з цих хлопців - ОСОБА_17. вони затримали, а інший втік. Обставини хуліганства йому не відомі;

·        показаннями свідка ОСОБА_17., який суду пояснив, що 5 лютого 2006 року він із підсудним ОСОБА_2. в барі ЦКД „Оберіг" пив пиво. Там вони зустріли підсудного ОСОБА_1. і за його пропозицією всі поїхали в кафе „305 кілометр", де він із ОСОБА_2. також пив пиво. Потім вони пішли до кафе „Ні пуху, ні пера", де всі втрьох пили пиво, а звідти - на АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", де також пили пиво. Далі події пам"ятає погано, так як був дуже п"яний. Підтвердив свої показання, дані на досудовому слідстві (т.1 а.с. 27), де сказано, що пам"ятає, як працівники АЗС робили їм зауваження, що ОСОБА_2. вдарив потерпілого ОСОБА_4., пам"ятає, як щось кричала касир АЗС. їх із ОСОБА_2. затримали працівники міліції, а де дівся ОСОБА_1. - не знає;

·        показаннями свідка ОСОБА_26., яка суду пояснила, що вона працює касиром АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток" і в ніч на 6.02.2006 року була на роботі. В приміщення АЗС зайшли підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2., з ними був також третій хлопець. Вони купили пиво, пішли до барної стійки, пили пиво, дивилися телевізор, коментували передачі та лаялися брутальною лайкою. Працівники АЗС неодноразово робили їм зауваження, але вони не реагували. Потім вони пішли до верей, які відкриваються та закриваються автоматично, стали там, внаслідок чого двері то відкривалися, то закривалися. їм знову зробили зауваження та попросили або вийти, або зайти всередину приміщення. Між підсудними та потерпілими ОСОБА_4. та ОСОБА_27. виникла сварка. Підтверджує свої показання, дані на досудовому слідстві (т.1 а.с. 30), де вказано, що вона бачила, як підсудний ОСОБА_2. наносив удари потерпілому ОСОБА_4., а підсудний ОСОБА_1. - потерпілому ОСОБА_5. Охоронець АЗС забіг всередину та попросив викликати міліцію. Коли ОСОБА_27. зайшов всередину АЗС, у нього з носа текла кров. Згодом всі троє пішли в напрямку автодороги Київ-Харків;

·        показаннями свідка ОСОБА_28., який суду пояснив, що він працює охоронцем на АЗС №,1 ТОВ „УТН-Восток" і в ніч на 6.02.2006 року був на чергуванні. У другій половині ночі до АЗС зайшли три хлопці, двоє із яких - підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Вони були у нетверезому стані, купили ще пива, сухариків. Дивилися телевізор, пили пиво. Занадто голосно спілкувалися між собою. Він зробив їм зауваження. Потім вони підійшли до дверей, стали біля них , і двері не зачинялися. Надворі було близько 29 градусів морозу, а тому ОСОБА_27. зробив їм зауваження, Розпочалася сварка. Працівники АЗС виштовхали всіх трьох надвір. На прохання касира він закрив двері, а коли повернувся, то побачив, як ОСОБА_2. бився із ОСОБА_4., а ОСОБА_1. вдарив ОСОБА_5.;

·        оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15. (т.2 а.с. 102-105);

дослідженими в судовому засіданні:

8

      відношенням начальника АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток" ОСОБА_29. про

притягнення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до кримінальної відповідальності (т.1 а.с.

3);

·        протоколом усної заяви (повідомлення) потерпілого ОСОБА_4. про злочин (т.1 а.с. 4);

·        протоколом огляду місця пригоди - території АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток", в ході якого виявлено бите скло із пляшки та п"ятна бурого кольору, схожі на кров (т.й а.с. 6);

·        протоколами пред"явлення фотознімків для впізнання, згідно яких потерпілі ОСОБА_4. і ОСОБА_27., а також свідок ОСОБА_18. на пред"явлених фотознімках впізнали підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2., як осіб, які в ніч на 6.02.2006 року на  АЗС № 1 ТОВ „УТН-Восток" вчинили хуліганство (т. 1 а.с. 32-37);

·        висновком експерта № 520 від 24.02.2006 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_4. виявлено тілесні ушкодження у виді синця та двох саден шкіри нижньої повіки лівого ока, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (т.1 а.с. 49);

·        протоколом усної заяви (повідомлення) потерпілого ОСОБА_3. про злочин (т.1 а.с. 63);

·        висновком експерта № 804 від 29.03.2006 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3. були виявлені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв м"яких тканин голови та верхньої кінцівки, що утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути руки, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, механізмом спричинення цих ушкоджень є дія тупих предметів, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров"я (т.1 а.с. 153);

·        фіскальними чеками на придбання медикаментів та супутних матеріалів (т. 1 а.с. 110)

та іншими матеріалами кримінальної справи в їх сукупності.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1. за ст. 125 ч.2 КК України є вірною, оскільки він вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що причинило короткочасний розлад здоров"я потерпілого ОСОБА_3.

Вірною є також і кваліфікація дій підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2. за ст. 296 ч.2 КК України, оскільки вони вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

При визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудних, які раніше не судимі, за місцем проживання характеризуються позитивно, підсудний ОСОБА_1. за місцем навчання характеризується позитивно, та приймає до уваги те, що внаслідок вчинення злочинів тяжких наслідків не настало.

Обставинами, які пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_2., суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2., суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп"яніння.

Обставин, які пом"якшують покарання підсудного ОСОБА_1., суд не вбачає.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1., по епізоду хуліганства суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп"яніння.

Разом з тим суд не може визнати обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1., по епізоду умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3. -

9

вчинення, злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп"яніння, оскільки об"єктивних підтверджень стану алкогольного сп"яніння підсудного під час вчинення даного злочину не добуто, а показання підсудного, потерпілого та свідків в цій частині суперечливі.

На підставі вищевикладеного, враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудним ОСОБА_1. та ОСОБА_2. покарання, не пов"язаного із позбавленням волі, і не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.

Потерпілим ОСОБА_3. до підсудного ОСОБА_1. заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1183, 72 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Суд находить, що цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

відповідно до вимог п.4 ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином. Потерпілим ОСОБА_3. на підтвердження витрат, понесених на лікування, надані фіскальні чеки на придбання медикаментів та супутних матеріалів на суму 883,72 грн. Разом з тим серед цих чеків маються чотири чеки з датами придбання медикаментів 11, 12, 14 та 15 квітня 2006 року, тобто через п"ять місяців після спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Жодних доказів того, що вказані медикаменти придбавалися для вживання самим потерпілим та доказів причинно-наслідкового зв"язку між придбанням і використанням цих медикаментів та інкримінованим підсудному ОСОБА_1. злочином не здобуто. Тому суд не може прийняти ці фіскальні чеки як доказ матеріальної шкоди, завданої злочином потерпілому ОСОБА_3. і вважає доведеною завдану потерпілому шкоду в розмірі 509,87 грн.

Суд також вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3. в частині відшкодування завданої злочином моральної шкоди, оскільки визнає позовні вимоги в цій частині завищеними і такими, що не відповідають характеру та розміру фактично заподіяної моральної шкоди, при цьому приймає до уваги показання самого потерпілого про те, що він сам не може визначити розмір цієї моральної шкоди і розмір його позовних вимог в цій частині був визначений його батьком.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст. 125 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк -1 (один) рік.

За ст. 296 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.

Відповідно до вимог ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначити у виді обмеження волі на строк - 2 (два) роки.

ОСОБА_2 за ст.296 ч.2 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк - 1 (один) рік.

В силу ст. 75 КК України звільнити засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов"язати засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

10

кримінально-виконавчої системи та  попереджати органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3. - задовольнити частково.

Стягти із засудженого ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_3. матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 509 (п"ятсот дев"ять) грн. 87 коп.

Стягти із засудженого ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_3. моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Речові докази - частини скла розбитої пляшки, які зберігаються у камері схову

речових доказів Решетилівського РВ УМВС України в Полтавській області, - знищити як

такі, які не мають ніякої цінності.                                                               

Вирок може бути оскаржений протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Ретйетаїїівський районний

суд.