Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #92555379

233 № 225/5572/16-к      


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


       11 березня 2021 року  Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: колегії суддів: головуючого судді Стадченко О.В., суддів Міросєді А.І., Орчелоти А.В., при секретарі Бабітовій Л.О., прокурора Колашніковій Т.В., захисників Туренка А.П., Новікова О.О., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016050220001376 від 07 серпня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, адреса місця проживання за обвинувальним актом: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 13 серпня 2009 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі. 05 вересня 2014 року на підставі ухвали Дзержинського міського суду Донецької області від 28 серпня 2014 року звільнився умовно –достроково на 1 рік 8 місяців 3 дні,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.12,13 ч.2 ст.115 КК України,


ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Дзержинськ Донецької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України ,-

                                       В С Т А Н О В И В:

       В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050220001376 від 07 серпня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.12,13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернулася з письмовими клопотаннями про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого  ОСОБА_1  у вигляді цілодобового домашнього арешту, з підстав, викладених у письмових клопотаннях і доданих документах, зважаючи на те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, оскільки обвинувачені можуть спробувати ухилитися від суду і незаконно впливати на свідків.

Захисник Туренок А.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки тримання під вартою є виключним запобіжним заходом. Ризики, зазначені прокурором, нічим не підтверджені і перестали існувати. Просить врахувати, що ОСОБА_3 має на утриманні похилу мати та обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Захисник Новіков О.О. в судовому засіданні, погодивши позицію з обвинуваченим, не заперечував проти клопотання прокурора. Одночасно підтримав думку захисника Туренка А.П.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні погодився з думкою захисника.

               Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора з доданими матеріалами, приходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та інших дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 березня 2021 року включно, обвинуваченого ОСОБА_1 - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зі строком дії ухвали суду 14 березня 2021 року.    

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний. обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

           Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Обговоривши з учасниками кримінального провадження питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно останнього запобіжного заходу, оскільки на час розгляду кримінального провадження не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме: 

- ризику того, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи на волі, може спробувати переховуватися від суду і не виконувати законні вимоги суду, оскільки суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, у разі визнання судом його винним, може бути визнана ним більш небезпечною ніж втеча. Оцінюючи вказаний ризик, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року щодо того, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

- ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може спробувати незаконно впливати на недопитаних судом свідків, тобто схилити їх до зміни своїх показань шляхом вмовляння, залякування, викликанням жалю до себе або будь-яким іншим способом. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Так, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, наявність у обвинуваченого ОСОБА_2 мами похилого віку, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими обставинами, що могли б нівелювати встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України до тієї міри, яка б свідчила про можливість застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою.

         Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

           Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 , судом на теперішній час не встановлено.

За таких підстав, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, в свою чергу клопотання захисника Туренка А.П. задоволенню не підлягає.

З урахуванням положень ч.4 ст.183 КПК України, зокрема інкримінування в провину ОСОБА_2 вчинення кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

         Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого,  який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

               Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_1 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне продовжити дію застосованого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених  п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 

- ризику того, що обвинувачений ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від суду і не виконувати законні вимоги суду, оскільки суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, у разі визнання судом його винним, може бути визнана ним більш небезпечною ніж втеча. Оцінюючи вказаний ризик, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року щодо того, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

- ризику того, що обвинувачений може спробувати незаконно впливати на недопитаних судом свідків, тобто схилити їх до зміни своїх показань шляхом вмовляння, залякування, викликанням жалю до себе або будь-яким іншим способом. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду – усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Так, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 певних вад здоров`я, похилих батьків і доньки, в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими обставинами, що могли б нівелювати встановлені судом ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України до тієї міри, яка б свідчила про можливість пом`якшення умов перебування обвинуваченого під домашнім арештом.

Вищевказані обставини дозволяють дійти суду висновку, що гарантувати запобіганню наявним ризикам може попередньо застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, з покладенням на обвинуваченого, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, обов`язків.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням наявності вищевказаних ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , судом на теперішній час не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. При цьому, приймаючи таке рішення, суд, дотримується положення ч. 6 ст. 194 КПК України, згідно із якою обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

       На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 193-199,331 КПК України, суд,-

                                                           П О С Т А Н О В И В:

        Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою та обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дзержинськ Донецької області, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» Донецькій області на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 09 травня 2021 року включно. 

Клопотання захисника Туренка А.П. про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Копії ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого  ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, заборонивши йому залишати житло за місцем мешкання в АДРЕСА_2 – цілодобового, окрім відвідування останнім медичних закладів, установ, а також аптек міста, з наданням відповідних підтверджуючих документів.

           Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  такі обов`язки:

            1)  прибувати до суду за першою вимогою;

            2) не відлучатися із м. Торецька без дозволу суду;

                   3) заборонити без поважних причин цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

            4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

                   Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 два місяці - по 11 травня 2021 року включно. 

             Виконання ухвали в частині застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 доручити відділу поліції №1 Бахмутського РУП ГУНП в Донецькій області.

               Копію ухвали направити до відділу поліції №1 Бахмутського РУП ГУНП в Донецькій області - для виконання та прокурору – для здійснення контролю.

       На ухвалу учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. 


Головуючий суддя :                 Судді:









  • Номер: 11-кп/775/894/2017
  • Опис: кримінальне провадження відносно Кротова Р.Л.,Лукичова О.В. за п.п.12,13 ч.2 ст.115 КК України (2 тома,19 дисків)
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.09.2017
  • Дата етапу: 21.12.2017
  • Номер: 11-кп/804/402/19
  • Опис: Після скасування ухвали кримінальне провадження за обвинуваченням Кротова Р.Л. за п.п. 12,13 ч.2 ст.115 КК України, Лукичова О.В. за п.12 ч.2 ст.115 КК України ( 3 тома, 22 диска )
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.01.2019
  • Дата етапу: 20.08.2019
  • Номер: 11-п/804/3/21
  • Опис: Кримінальне провадження стосовно Кротова Р.Л. за п.12, 13, ч.2 ст. 115 КК України та Лукичова О.В. за п.12 ч.2 ст.115 КК України (5 томів, 44 диска)
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.01.2021
  • Дата етапу: 04.01.2021
  • Номер: 11-кп/804/1395/21
  • Опис: Кримінальне провадження за обвинуваченням Кротова Р.Л. за п.п. 12, 13, ч.2 ст. 115 КК України та Лукичова О.В. за п.12 ч.2 ст.115 КК України (7 т., 57 д.)
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Зареєстровано
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.10.2021
  • Дата етапу: 18.10.2021
  • Номер: 1-вп/233/1/2022
  • Опис: Заява прокурора Торецького відділу Бахмутської окружної прокуратури Донецької області про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження по обвинувальному акту у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12016050220001376 від 07.08.2016 року по обвинуваченню Кротова Романа Леонідовича у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12, п. 13 ч 2 ст. 115 КК України та Лукичова Олексія Вікторовича у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч 2 ст. 115 КК України
  • Тип справи: про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.09.2022
  • Дата етапу: 15.11.2022
  • Номер: 11-кп/803/919/23
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Дніпровський апеляційний суд
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.01.2023
  • Дата етапу: 02.11.2023
  • Номер: 1-вп/233/1/2022
  • Опис: Заява прокурора Торецького відділу Бахмутської окружної прокуратури Донецької області про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження по обвинувальному акту у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12016050220001376 від 07.08.2016 року по обвинуваченню Кротова Романа Леонідовича у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12, п. 13 ч 2 ст. 115 КК України та Лукичова Олексія Вікторовича у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 12 ч 2 ст. 115 КК України
  • Тип справи: про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження
  • Номер справи: 225/5572/16-к
  • Суд: Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
  • Суддя: Стадченко О.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Виконання рішення
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 23.09.2022
  • Дата етапу: 15.11.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація