Справа № 2-47/2010  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 квітня   2010  року,                      Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі:     головуючого судді               Поди О.М.,

 при секретарі                     Хорошенко М.В.

з участю:     представника позивача         ОСОБА_1

відповідача                 ОСОБА_2

представника відповідача     ОСОБА_3

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні у місті Жовті Води цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ОСОБА_2, посадової особи ОСОБА_5, спеціалізованої медико-санітарної частини №9 МОЗ України про визнання недійсним певного пункту Робочої інструкції сторожа (старшого) бази відпочинку, визнання недійсним висновку лікаря-терапевта Цехової дільниці про непридатність працівника до роботи, скасування наказу по підприємству про звільнення працівника з роботи, поновлення на роботі за професією сторожа, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач  звернувся до Жовтоводського міського суду 14 вересня 2009 року та вточнивши свої позовні вимоги просить суд визнати недійсним пункт 2.16 Робочої інструкції сторожа (старшого) бази відпочинку на р. Інгулець дільниці соцкульпобуту ДП «Схід ГЗК» в частині покладення обов’язків «регулярно проводити обрізку дерев та кущів, в тому числі з використанням електроінструменту», визнати недійсним висновок лікаря-терапевта ОСОБА_2 від 23.06.2009 р. про непридатність працівника до роботи за професією сторож, скасувати наказ генерального директора ДП «Схід ГЗК» ОСОБА_5 від 28.08.2009 р. №1160-ос про звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі, внаслідок стану здоров’я, перешкоджаючого подальшому виконанню роботи п. 2 ст. 40 КЗпП України, поновити на роботі за професією старшого сторожа бази відпочинку на р. Інгулець дільниці соцкульпобуту ДП «Схід ГЗК» з 01 вересня 2009 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12860 грн. 70 коп., не відмовившись від його стягнення і по день постановки судового рішення та стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що робоча інструкція сторожа бази була введена в дію 05.06.2009 року, інструкція не була погоджена з самим працівником, а також з профспілковим комітетом, що є незаконним. В наявності було істотно змінено умови праці, а саме первісна робоча інструкція сторожа від 20.04.2005 р. не мала в собі положень щодо його обов’язку виконувати роботу на висоті, якою є обрізка дерев та кущів в тому числі і з використанням електроінструменту.

Медичний огляд мав бути періодичним але лікар ОСОБА_2 перевищила свої повноваження, підписавшись окрім себе в спірному висновку, ще і за заступника головного лікаря з лікувальної роботи спеціалізованої медико-санітарної частини №9 (далі СМСЧ-9), де не працює та не має фахової підготовки як лікар психофізіолог.

Окрім того не було поставлено і питання щодо переводу позивача за його згодою на іншу роботу.

Як вихідне має бути скасований наказ генерального директора №1160 від 28.08.2009 р. з поновленням на роботі саме на базі відпочинку на р. Інгулець «Голубая даль» дільниці соцкульпобуту ДП «Схід ГЗК».

Незаконне звільнення спричинило моральну шкоду, яку він оцінює в 1000 грн. і просить її стягнути.

У відкритому судовому засіданні представник позивача повністю підтримав уточнені позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник ДП «Схід ГЗК», ОСОБА_2, кожен окремо, у відкритому судовому засіданні позов не визнали повністю.  

ОСОБА_2 пояснила, що діяла в межах своїх прав та повноважень, висновок стосовно позивача був прийнятий законно, останній за станом свого здоров‘я не міг працювати на роботі, яка пов’язана з висотою.

 Представник ДП «Схід ГЗК» пояснила, що підприємство мало право вносити в робочу інструкцію сторожа певні зміни, а також направляти позивача на медичний огляд. В зв’язку із тим, що фахівцем ОСОБА_2 було встановлено, що позивач за станом здоров’я не міг працювати сторожем, його звільнили. Позивача 15.06.2009 року під підпис ознайомили з робочою інструкцією. Про свою незгоду з тим чи іншим видом робіт, при ознайомленні з робочою інструкцією позивач не мав і письмово їх не виклав.

Наказ про звільнення позивача обґрунтований і скасуванню не підлягає. Наслідком цього не може бути задоволена і вимога позивача про стягнення моральної шкоди. Окрім даних пояснень представником було надано письмове заперечення проти позову (а.с. 77-84).

Відповідач ОСОБА_5 участі в судовому засіданні не брав, але в письмовому запереченні просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 та розглянути справу у його відсутність (а.с. 71-75). Заперечення ОСОБА_5 аналогічні до заперечення представника ДП «Схід ГЗК».

 У відкритому судовому засіданні представники СМСЧ-9, кожен окремо, пояснили суду, що позов  позивача  не визнають, так як СМСЧ-9 не має ніякого відношення до звільнення позивача. Лікар ОСОБА_2 є належним фахівцем і при винесенні висновку 17.06.2009 року керувалась наказами МОЗ України, окрім того має сертифікат учасника регіонального семінару - наради по актуальним питанням діагностики та лікування професійних захворювань, який відбувся 23 травня 2008 року у м. Кривому Розі та який виданий директором Українського НДІ промислової медицини.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідача ОСОБА_2 та вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

    Згідно наказу №1160-Ос від 28.08.2009 року позивача було звільнено з підприємства, у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі. Внаслідок стану здоров‘я, перешкоджаючого подальшому виконанню роботи, п. 2 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Підставою звільнення в наказі вказано медичне заключення від 23.06.2009 року, згода профспілкового комітету ДП «Схід ГЗК», протокол №35 від 23.07.2009 р. (а.с. 11).    

    В цілях встановлення істини по справі, відповідності дій керівництва ДП «Схід ГЗК» чинному законодавству слід детально зупинитись на підставах, які призвели до винесення наказу про звільнення позивача.

    Частина 3 ст. 10 ЦПК України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А також враховуючи вимоги Кзпп України, де вказано, що у справах , в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

    В наказі однією з підстав звільнення позивача вказано медичне заключення від 23.06.2009 року. Дане медичне заключення від 23.06.2009 року позивач просить визнати недійсним.

       З 12.08.1975 року позивач працевлаштувався на ДП «Схід ГЗК» і працював комірником бази відпочинку, а з 01.04.2005 року, наказом №449, був переведений до групи з обслуговування баз відпочинку на посаду сторожа, з 01.12.2007 року за наказом №2187-ос був переведений на посаду сторожа бази відпочинку на р. Інгулець дільниці соцкульпобуту ДП «Схід ГЗК», про що свідчать записи в трудовій книжці позивача (а.с. 9-10).

На час 01.12.2007 р. та до 05.06.2009 р. діяла робоча інструкція сторожа (старшого) адміністративно-господарської служби групи по обслуговуванню бази відпочинку на р. Інгулець, яка була затверджена генеральним директором ДП «Схід ГЗК» 19.04.2005 р., з даною інструкцію позивач був ознайомлений, згідно пояснення позивача, та до вимог якої спору у сторін не має.

 Розділ 2 вказаної інструкції вказував на коло обов’язків сторожа (старшого) бази відпочинку. В п. 2.8 вказаної інструкції обов’язком сторожу було проводити прибирання території бази, регулярно скошувати траву… (а.с. 1 3) при переводі, по поясненню позивача, медичний огляд (первинний чи повторні) не проходив. Будь-яких претензій до нього за станом його здоров‘я ДП «Схід ГЗК» при переводах не пред’являло і зворотного відповідачем не надано.

Однак, в подальшому, наказом №61 від 03.06.2009 р. введено в дію з 05.06.2009 р. робочу інструкцію сторожа (старшого) відділу соцкультпобуту дільниці соцкультпобуту, яка 03.06.2009 р. була затверджена начальником дільниці СКП (а.с. 15-21).

Згідно п. 2.16 вказаної робочої інструкції сторож (старший) бази відпочинку зобов’язаний проводити прибирання території бази, регулярно скошувати траву та карантинні бур’яни. Регулярно проводити обрізку дерев та кущів, в тому числі з  використанням електроінструменту. При виконанні всіх видів робіт, а також при роботі з різним інструментом, в тому числі електроінструментом, дотримуватись вимог правил та інструкцій з охорони праці при виконанні цих робіт, при наявності допуску до виконання цих робіт (а.с. 17).

Відповідно до аркушу ознайомлення, позивача з вказаною інструкцією було ознайомлено  15.06.2009 р. тобто через 12 днів з дня затвердження інструкції (а.с. 22).

 По наказу №2187 Лс  від 29.11.2007 р. окрім даних про перевід позивача сторожем бази відпочинку «Голубая даль» йому встановлювалися доплати за виконання обов’язків комірника – 10%, за прибирання території – 10% від окладу з 01 грудня 2007 р. (а.с. 86). Наказом по дільниці соцкультпобуту від 20.12.2008 р. №140/К було встановлено позивачу з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. доплата за прибирання території в розмірі 10% (а.с. 91).

Доказів, що після введення зміненої робочої інструкції після 03.06.2009 року позивачу встановлювалась доплата ще і за обрізку кущів, дерев, суд від ДП «Схід ГЗК» не отримав (а.с. 85, 86).

 В ідповідно до довідки від 01.09.2009 р. підписаної електромеханіком ОСОБА_7 роботи на висоті  більш як 1,3 м. від полу, ґрунту…, в тому числі і не території бази відпочинку «Голубая даль», проводяться робітниками ОГМ, які мають допуск до праці на висоті… (а.с. 25).

При наданні оцінки правомірності дій керівника дільниці, щодо затвердження робочої інструкції  сторожа (старшого) необхідно врахувати, що названа інструкція має суттєві доповнення в порівнянні з попередньою, що суттєво змінюють і умови роботи.

Наказом мінпраці та соціальної політики України №336 від 29.12.2004 р. було затверджено випуск №1 «Професії працівників, що є загальними для усіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» в розділі 2 передбачає, що Довідник є нормативним документом обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Відповідно, у зв’язку із тим, що окремі кваліфікаційні характеристики робітників містять тільки основні або типові завдання та обов’язки, роботодавець може доповнити робочі інструкції видами робіт, які входять до складу технологічних карт, інструкцій, інших нормативних документів та визначені трудовим договором, за умови додержання правил охорони праці, санітарних норм. Однак названий нормативний акт передбачає, що робочі інструкції та зміна до неї погоджуються профспілковим комітетом або іншим уповноваженим робочим органом трудового колективу.

Оглянутий судом текст робочої інструкції і п. 2.16, який оспорюється, не містить будь-яких даних, що вона була погоджена з профспілковим комітетом, чи іншим уповноваженим робочим органом трудового колективу. Інструкцію погоджено лише з посадовими особами ДП «Схід ГЗК» (а.с. 21).

Окрім того, слід звернути увагу на те, що робоча інструкція після її затвердження була лише доведена до працівника  під розписку 15.06.2009 року лише через 12 днів. Вимога п. 6 розділу 2 Довідника виконана тільки стосовно факту ознайомлення.

Однак такі суттєві зміни в організації роботи сторожа, як то робота на висоті, а нею є якраз підрізання дерев та кущів на відстані більш ніж 1 м. 30 см від ґрунту, в обов’язковому порядку має бути погоджена з працівником (п. 6 Довідника). Згода сторожа на такі зміни відсутня, письмовий запис про це ДП «Схід ГЗК» не надав, а підпис про ознайомлення ОСОБА_4  не можливо трактувати як згоду працівника. Позивач категорично запевнив суд, що на аркуші ознайомлення не його підпис і згоди він на такі зміни в організації роботи він не давав, зворотного відповідачі суду не довели.

Співвідповідачі довільно трактують своє право стосовно внесення змін в робочу інструкцію, наприклад в п. 136 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників завдання та обов’язки сторожа – перевіряє цілісність об’єкта, що охороняється (замків та інших запірних пристроїв; наявність пломб; протипожежного інвентарю; справності сигналізації, телефонів, освітлення), разом з представником адміністрації або змінним сторожем. У разі виявлення несправностей (зламані двері, вікна, відсутність пломб та печаток і таке інше), які не дозволяють прийняти об’єкт під охорону, доповідає про це особі, якій він підзвітний, представнику адміністрації та черговому з відділку міліції і охороняє сліди злочину до прибуття представників міліції. За умови виникнення пожежі на об’єкті підіймає тривогу, сповіщає пожежну команду та чергового з відділку міліції, вживає заходів щодо ліквідації пожежі. Чергує в прохідній підприємства, установи, організації: пропускає працівників, відвідувачів, автотранспорт на територію підприємства, установи, організації та назад після пред’явлення ними відповідних документів. Звіряє супровідні документи з фактичною наявністю вантажу, відкриває та закриває ворота. Приймає і здає чергування з відповідним записом у журналі. Утримує приміщення прохідної в належному санітарному стані, а спірна частина стосується обрізання дерев та кущів  такого в завданнях та обов’язках немає, і за додаткові обов’язки ДП «Схід ГЗК» після 05.06.2009 р. внесені в п. 2.16 як то обрізка дерев та кущів доплати позивачу не проводилася.

Трудове законодавство: ст. 32 КЗпП України  передбачає, що у зв’язку із змінами в організації виробництва праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією же спеціальність, кваліфікацією.

Однак, ч. 3 вказаної статті знову таки вимагає при зміні умов праці – повідомити працівника не пізніше ніж за 2-а місяці, а за ст. 31 КЗпП України власник не має права вимагати від працівника виконання роботи не обумовленої трудовим договором, вимоги ч. 3 ст. 32 КзпП України підприємством не виконано.

Доводи представника позивача, що в п. 2.16 робочої інструкції маються істотні зміни умов праці – підтверджуються не тільки його поясненнями але і подальшими діями ДП «Схід ГЗК».

 Так, по  направленню (без дати) ДП «Схід ГЗК» сторожа на базі відпочинку на р. Інгулець – через ввід в дію нової інструкції, було вказано, що останній направлений на обов’язковий попередній медичний огляд (а.с. 29).

Порядок проходження медичних оглядів працівників певних категорії врегульовуються наказом МОЗ України №246 від 21.05.2007 р.

Згідно цього наказу є попередній та періодичний медичний огляд. Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою: визначення стану здоров‘я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров‘я та можливості виконання без погіршення стану здоров‘я професійних обов‘язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь) (п. 1.4), періодичні медичні огляди проводяться з метою: своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров‘я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення відповідних оздоровчих заходів (п. 1.5).

Позивачу, по поясненню лікаря ОСОБА_2 було проведено не періодичний, а попередній медичний огляд, саме через наявність зміни робочої інструкції та внесення в п. 2.16 обов’язку робіт по обрізанню дерев, кущів з електроінструментом, що є роботою на висоті.

Висновком, який оспорюється, від 23.06.2009 р. позивачу ОСОБА_2 вказала, що останній не може працювати сторожем (робота на висоті противопоказана).

Висновок підписано – ОСОБА_2 (а.с. 24). Печатку на висновок ОСОБА_2 поставила в СМСЧ-9.

 П о відповіді СМСЧ – 9 від 09.09.2009 р. на запит адвоката, ОСОБА_2 після 30.06.2004 р. в СМСЧ – 9 не працює (а.с. 26) одноособове вирішення питання ОСОБА_2 сумнівне.

 В той час ді яв і не скасований наказ начальника СМСЧ-9 №58-а від 16.03.2009 р., яким додатково в склад комісії по медичному огляду включено ОСОБА_8 – завідуючу амбулаторією ДП «Схід ГЗК», ОСОБА_2 – цехового терапевта, ОСОБА_9 – цехового терапевта, які мають відповідну підготовку по профпатології (а.с. 48).

Раніше 05.03.2009 р. за наказом начальника СМСЧ-9 було створено комісію для роботи по організації та проведенню профілактичних медичних оглядів працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці, яка складається з 13 чоловік (а.с. 47).

02.02.2009 р. між ДП «Схід ГЗК» та СМСЧ-9 було укладено угоду на виконання робіт по проведенню медичних оглядів, за яким СМСЧ-9  взяло на себе обов’язок  по проведенню періодичних та попередніх медичних оглядів, який діє до 31.12.2009 р. (а.с. 56).

Наказом Міністерства охорони здоров‘я України (далі МОЗ України) №246 від 21.05.2007 р. передбачено, що проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів ЛПЗ. Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, яка має підготовку з професійної патології (п. 2.8).

До складу комісії входять обов’язково терапевт, лікарі, які пройшли підготовку з профпаталогії. При відсутності окремих лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших ЛПЗ (п. 2.8 ).

Пункт 2.15 вказаного наказу встановив, що:

- при вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому (під час прийняття на роботу) медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями…

- питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму …

- кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров‘я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії…

Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров’я  заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (п. 2.16).

Незважаючи на назване, висновок від 23.06.2009 р.  не є комісійним, хоч наказом СМСЧ-9№48 від 05.03.2009 року по лікарні комісія була створена, а її головою вказано ОСОБА_10 – лікаря-терапевта СМСЧ-9, а в склад цієї комісії, як члена комісії 16.03.2009 р. і було включено цехового терапевта ОСОБА_2 (а.с. 47, 48).

В наявності порушення п. 2.8 наказу МОЗ №246 та наказу СМСЧ-9 – процедури колегіального прийняття рішення. Наприклад, по повідомленню начальника СМСЧ-9  від 09.09.2009 р. на ОСОБА_2 за час її роботи в СМСЧ-9 по 30.06.2004 р. обов’язки заступника начальника СМСЧ-9 ні зав поліклініки  не покладались (а.с. 25).

 Доводи представника  позивача щодо компетентності цехового лікаря амбулаторії ДП «Схід ГЗК» ОСОБА_2, як лікаря, що має право робити психофізіологічне обстеження переконливо не спростовані ні ОСОБА_2 ні іншими співвідповідачами, так як та є лікарем-терапевтом 1 категорії і тільки  23.05.2008 р. в м. Кривому Розі брала участь у роботі регіонального семінара-наради «Актуальні питання діагностики та існування професійних захворювань» де отримала сертифікат учасника (а.с. 76).

Ніяких даних про атестацію, іспити не має. На думку суду саме факт взяття участі у семінарі не може бути безперечним доказом наявності у лікаря-терапевта інших спеціальних медичних знань.

Сертифікат лише свідчить, що ОСОБА_2 брала участь в семінарі і все, мови про підготовку – не має. Надана представнику позивача відповідь МОЗ України від 18.01.2010 р. свідчить, що для роботи на посаді лікаря-профпатолога, особа повинна мати вищу медичну освіту та сертифікат лікаря спеціаліста з цієї  спеціальності. Наданий ОСОБА_2 сертифікат не свідчить про назване і її доводи сумнівні (а.с. 190).

 Наявність у справі інших письмових доказів свідчить на користь позивача, наприклад, за висновком психофізіологічної експертизи складеного лікарем ОСОБА_11 02.06.2009 року ОСОБА_4 за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями  відповідає професійним вимогам до виконання робіт на висоті… може бути допущений до виконання роботи на висоті… Висновок дійсний до 01.06.2012 р. (а.с. 31).

    Позивачем було надано як доказ своєї придатності до роботи в якості сторожа висновок лікаря обласного діагностичного центру в м. Дніпропетровську від 15.06.2009 р. відповідно якого обмеження звичайного фізичного навантаження – не потребує (а.с. 171-172).

 Названі види робіт , а саме роботи на висоті, на які проходив медичний огляд позивач безперечно є істотними змінами в умовах праці, на які спонукає роботодавець сторожа, а саме роботи на висоті, роботи пов’язані з підйомом на висоту...

Прикладом цього є пояснення представника СМСЧ-9 ОСОБА_10 на кшталт: такі вимоги які пред’явлені до позивача за станом здоров’я мають бути до машиніста баштового крану, малярів, що працюють на висоті, монтажників. Однак тих, на думку суду, приймають на роботу саме в такій професії, позивач ж був прийнятий на роботу у якості сторожа бази відпочинку.

В даному випадку навіть наказ МОЗ України №246 від 21.05.2007 р. в п. 2.4 передбачає, що під час прийняття на роботу, в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці, роботодавець повинен видати направлення на обов’язків попередній медичний огляд працівника.

Доводи представника ДП «Схід ГЗК», ОСОБА_5 свідчать про начебто відсутність зміни істотних умов праці, при внесені в робочу інструкцію сторожа, доповнень, яких не було раніш в попередній інструкції але фактично такі дії як то направлення на медичний огляд через названі зміни, попереднє медичне обслідування свідчить про вимоги по стану здоров‘я не до сторожа, а до інших робочих професій пов’язаних з роботою на висоті.

 Доводи відповідачів про наявність у  позивача  захворювань що не дають змоги допустити його до робот в якості сторожа, пов’язані тільки з медичним висновком від 23.06.2009 р. і за умови роботи на висоті.

 За виключенням цього  в спірному пункті в робочій інструкції, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_10 підтвердили, що за станом здоров‘я позивач. може працювати в якості сторожа за звичайних умов праці.

Стаття 17 /21 ЗУ «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов’язаний за власний кошт забезпечити фінансування та організацію проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 р.

    Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники які несуть відповідальність згідно з законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров‘я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади.

    Будучи переведеним 01.04.2005 р. до групи з обслуговування баз відпочинку АГС управління комбінату, потім переведений 01.12.2007 р. сторожем бази відпочинку на дільниці СКП ДП «Східний ГЗК» - ОСОБА_4 (а.с. 10) до червня 2009 р. взагалі ніким на медичний огляд не направлявся і претензій до нього підприємство, щодо стану здоров‘я – не пред’являло. Направлення на обов’язків попередній медичний огляд працівника (а.с. 29 без дати) видано в порушення як ст. 17  ЗУ «Про охорону праці» так і не відповідає і п. 1.4, 1.3 наказу МОЗ №246 від 21.05.2007 р. Отже підприємство при видачі  направлення на обов’язковий попередній медичний огляд порушило і процедуру направлення працівника, який вже працював на підприємстві і мова могла матися лише про періодичний медичний огляд.

    Постанова КМУ №559 від 23.05.2001 р. з послідуючими змінами та доповненнями станом на 02.04.2006 р. якою було затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» взагалі не передбачає в переліку професії – сторож. Наслідком цього доводи представника позивача, що ОСОБА_4 як працюючий сторож бази відпочинку, не мався направлятися на медичний огляд не суперечить названій постанові КМУ.

Сукупність названих вище недоліків, порушення процедури прийняття рішень, які поєднані також з явним порушенням законодавства і  дає суду підстави:

а) визнати недійсним п. 2.16 робочої інструкції старшого сторожа бази відпочинку на р. Інгулець, затвердженої 03.06.2009 р. в частині: «регулярно проводити обрізку дерев та кущів в тому числі з використанням електроінструменту»;

б) визнати недійсним висновок лікаря-терапевта ОСОБА_2 від 23.06.2009 р.

Третя вимога позивача стосується безпосередньо наказу по ДП «Схід ГЗК» №1160-ос від 28.08.2009 р. Даний наказ, як було зазначено раніше, винесений на підставі висновку лікаря-терапевта ОСОБА_2 від 23.06.2009 р. та згоди профспілкового комітету. Щодо першої підстави, суд визнав даний висновок недійсним. Процедура прийняття рішення щодо згоди профспілкового комітету на звільнення працівника, позивачем не оскаржується згода профспілкового комітету датована 23.07.2009 р.  (а.с. 32).

Вимоги ст. 43 КЗпП України підприємство виконало. Однак при звільненні працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за ст. 40 КЗпП України слід врахувати, що звільнення з підстав зазначених у п. 1, 2, 6  допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

 ДП «Схід ГЗК» та ОСОБА_5 не надали суду переконливих доказів на підставі яких можливо було б встановити, що підприємство не мало змоги перевести позивача за його згодою на іншу роботу, та що те взагалі перед 28.08.2009 р. ДП «Схід ГЗК» це намагалося зробити. Такий обов’язок мається для них і у ст. 170  КЗпП України, яка гарантує працівнику право на легшу роботу яку той потребує за станом здоров’я і вказано в ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

Суду представником відповідача було надано Перелік вакансій по Жовтим Водам станом на 25.08.2009 р. та 02.09.2009 р. (а.с. 191-192).

    Звільняючи 28.08.2009 р. позивача підприємство повинно було відповідно до ст. 40 КЗпП України вирішити питання щодо отримання згоди працівника на перевід на іншу роботу. Назване офіційно підприємство не пропонувало позивачу і відмови позивача стосовно переводу на іншу роботу не має.

    В той час в зазначеному переліку мались вакансії вантажника, слюсаря ремонтника, слюсаря електромонтажника в структурних підрозділах ДП «Східний ГЗК».

    Звільняючи позивача з роботи, підприємство мало звернути увагу, що позивач, відповідно до записів в трудовій книжці, яка ведеться з березня 1960 р., працював тривалий час на посаді  слюсаря (а.с. 8-10).

    Окрім названого трудове законодавство захищає права позивача ще і слідуючим, так за ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про охорону праці» працівник, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуттям іншої професії.

    Тому доводи представника позивача, що його довіритель мав право перед звільненням отримати пропозицію, щодо переводу на іншу роботу від підприємства і міг погодитися працювати в якості вантажника чи слюсаря, обґрунтовані, як власним поясненням, так і названим вище законодавством

    Процедуру звільнення працівника з роботи підприємство не виконало.

 Поп ередження про вивільнення, без дати, для позивача також стосувалося тільки питання про його звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 65).

 В попередженні малося посилання на відсутність вакантних робочих  місць на ДП «Схід ГЗК», але на 27.08.2009 р. який був стан з наявністю робочих місць на день перед звільненням працівника – невідомо і перелік вакансій йому не направлявся з ним його ніхто не ознайомлював.  

Назване свідчить, що відповідачем при винесенні наказу про звільнення позивача не дотримано процедури що передбачена в ч. 2 ст. 40 КЗпП України.

 Як було вказано вище, с укупність названих недоліків системних порушень названого законодавства, що почалося з внесення змін в нову робочу інструкцію, супроводжувалося в подальшому завищеними, невідповідними професії сторожа медичними вимогами, підчас чого також було порушено принцип колегіальності прийняття рішення, недотримання процедури і при звільненні позивача дає суду підставу визнати наказ про звільнення позивача незаконним  та скасувати його, а, як вихідне, позивач має бути поновлений в попередній роботі старшого сторожа бази відпочинку на р. Інгулець з назвою «Голубая даль», про що усно, в судовому засіданні, доповнив представник позивача та назва якої мається у наказі по ДП «Схід ГЗК» від 29.11.2007 р. за №2187лс про перевід позивача сторожем (а.с. 86).

Назване передбачено ст. 235 КЗпП України в якій мається у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Окрім того при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Одночасно за ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу винну у незаконному звільненні обов’язок покрити шкоду заподіяну підприємству у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу.

Враховуючи межі позовних вимог розрахунок стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути таким: 99 грн. 69 коп. (одноденний заробіток) х 158 робочих днів (які минули з дня звільнення працівника по день постановки судового рішення) = 15751 грн. 02 коп. 15751 грн. 02 коп. – 2092 грн. 80 коп. (вихідна допомога) = 13658 грн. 22 коп. Розмір середньо денного заробітку вказано в довідці ДП «Східний ГЗК» (а.с. 123).

 Розрахунок робочих днів проведено на підставі листів мінпраці та соціальної політики України №10338/0/14-08/13 від 30.09.2008 р., №9681/0/14-07/13 від 25.08.2009 р.

І тому з ДП «Схід ГЗК» необхідно стягнути на користь позивача 13658 грн. 22 коп.

На підставі ст. 237 КЗпП України, 13658 грн. 22 коп. слід стягти з співвідповідача ОСОБА_5 на користь ДП «Схід ГЗК».

Стягнення моральної шкоди передбачено ст. 237-1 КЗпП України і її відшкодування провадиться у разі якщо порушення було законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Саме такі обставини і встановлені по справі. Через звільнення позивач був змушений додатково приймати міри по захисту своїх прав та інтересів в судовому засіданні, прикладати додаткових зусиль по організації свого життя та життя своєї сім‘ї через фінансові негаразди.

Розмір стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. є справедливим, відповідає принципу розумності, тому і дана вимога позивача підлягає задоволенню тому з відповідача ДП «Схід ГЗК» підлягає стягненню і моральна шкода.

Факт надання СМСЧ-9 печатки для завірення спірного висновку від 17.06.2009 р. не може бути таким, щоб те несло якусь матеріальну відповідальність перед позивачем, який будь-яких позовних вимог до СМСЧ-9 до кінця розгляду спору по суті – не заявив.

ОСОБА_2 не є працівником СМСЧ-9, тому нести матеріальну відповідальність СМСЧ-9 як співвідповідач також не може.

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи відповідачів про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, як безпідставні і такі, що не відповідають чинному законодавству.

Окрім того, відповідно до ст.ст. 80 п.3 ч.1, 81 п.4 ч.3, 88 ч.2 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, від сплати яких позивача при подачі позову було за законом звільнено: судовий збір – в сумі 117 грн. 26 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в сумі 37 грн.

На підставі викладеного, у відповідності з зазначеними нормами закону і керуючись 10, 11, 57,60, 158 ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати невідповідним чинному законодавству – незаконним п. 2.16 робочої інструкції старшого сторожа бази відпочинку на р. Інгулець, затвердженої 03.06.2009 р. начальником дільниці СКП ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» в частині: «регулярно проводити обрізку дерев та кущів в тому числі з використанням електроінструменту», та скасувати назване.

Визнати невідповідним чинному законодавству – незаконним висновок лікаря-терапевта цехової дільниці амбулаторії державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 23.06.2009 р. ОСОБА_2 про непридатність до роботи сторожа бази відпочинку на р. Інгулець ОСОБА_4 та скасувати його.

Визнати невідповідним чинному законодавству – незаконним наказ генерального директора державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» №1160-ос від 28.08.2009 р. про звільнення ОСОБА_4 сторожа бази відпочинку на р. Інгулець дільниці соцкульпобуту державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі, внаслідок стану здоров‘я, перешкоджаючому подальшому виконанню роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України та скасувати його.

Поновити ОСОБА_4 на попередній роботі в якості сторожа бази відпочинку «Голубая даль» на р. Інгулець дільниці соцкульпобуту державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з 01.09.2009 року.

Стягти на користь ОСОБА_4 з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з р/р 26005301120001 у філії відділення «ПромінвестБанку» у м. Жовті Води МФО 305363 код ЄДРПОУ 14309787 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі:

- 13658 грн. 22 коп. без врахування сплати обов’язкових платежів та зборів.

Стягти на користь ОСОБА_4 з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» з р/р 26005301120001 у філії відділення «ПромінвестБанку» у м. Жовті Води МФО 305363 код ЄДРПОУ – 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на попередній роботі в якості сторожа бази відпочинку «Голубая даль» на р. Інгулець дільниці соцкульпобуту державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та стягнення середнього заробітку в розмірі 2060 грн. 28 коп. – допустити до негайного виконання.

В інших частинах позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягти з ОСОБА_5 – генерального директора державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» - 13658 грн. 22 коп. в рахунок обов’язку покрити шкоду заподіяну підприємству, в зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу через винність в незаконному звільнені позивача.

Стягти з державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 136 грн. 59 коп. та в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи – 37 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі в 10 денний строк після його оголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі опісля на протязі 20 днів апеляційної скарги.

Суддя