Справа № 2- 2108/10

              Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м      У к р а ї н и

    05 травня  2010 року  Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

Головуючого: Кравченко Н.О.

при секретарі: Апанасової Н.М.

         розглянувши в відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Головного  Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа Головне управління Державного Казначейства в м. Луганську Головного Управління  Державного Казначейства України у Луганській області  про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

        18 березня 2010 року позивачка  звернулася до суду з  позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в  Луганській області, в обґрунтування позовних вимог  зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.Проте у 2008-2009 роках їй така допомога не виплачувалась.

     Позивачка просить визнати бездіяльність  Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не нарахування та невиплати їй щомісячної соціальної допомоги згідно закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною ; зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити  на її користь недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу, як дитині війни щомісячну  державну соціальну допомогу за січень 2008-грудень 2009 року в сумі 2383,80 гривень а також  стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 51, 00 грн., та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового розгляду   у розмірі 120, 00 грн.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача  Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" були внесені зміни до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких: "З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"'. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"'. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" припинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № б-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (ця стаття передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни). Таким чином, норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007. Крім того, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” внесені зміни до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. А саме встановлено, що особам, які мають правовий статус «дитина війни» до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року прийнято рішення про визнання неконституційними положень ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік”. Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” призначення надбавки до пенсії дітям війни врегульовано, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у таких розмірах з 22 травня – 48 грн. 10 коп., з 1 липня – 48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня – 49 грн. 80 коп. Згідно ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка особам, які мають правовий статус «дитина війни» встановлена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме - 49 грн. 80 коп., що відповідає ч.2 ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік". Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи вимоги позивачки не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважав, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі – Головне  Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, просив в задоволенні позову відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 04.11.2005 року (а.с. 8).

Позивачка зверталась до Головного Управління Пенсійного фонду України в  Луганській області з заявою про виплату їй підвищення до пенсії як особі, що має статус «дитина війни», але листом № 878/Г-14 від 17.03.2010 року їй було відмовлено в перерахунку (а.с. 10).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01січня 2006 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію ст.6 вказаного Закону   зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12. 2005 року №3235-IV  „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.

 Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6  Закону України "Про соціальній захист дітей війни" була  зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рн/2007 положення  статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"   визнані такими, що не відповідають Конституції.

Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року  положення пункту 28 розділу11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року  щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не  відповідають Конституції України.

Таким чином, позивачка має право на отримання соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” з дня набрання чинності рішення Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен провести позивачу перерахунок та виплату щомісячнї державної соціальної допомоги згідно зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Судом встановлено, що протягом 2008, 2009 років відповідач нараховував та сплачував позивачці  надбавку до пенсії  як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни ”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивачки.

Судом встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому  вимоги позивачки підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.Тому підлягають стягненню з відповідача на  користь позивача витрати по сплаті судового збору  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, статтями 10, 11, 15, 60,88, 213-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

               Позов     ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати незаконную бездіяльність Головного  Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо  не підвищення ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

 Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області  здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_1 щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по  31.12.2009 рік.

Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області   на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 51, 00 грн., та витрати на інформаційно- технічне обслуговування  у розмірі 120, 00 грн

         В задоволенні решти позовних вимог  ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у 10-денний строк після оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя:                                                                                                                                 Кравченко Н.О.