Справа №2-174/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 травня  2010 року    Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                           в складі головуючого-судді       Битківського Л.М.

                                           секретар                                        Пилипонюк К.С.

                          з участю  представників позивача              ОСОБА_1, ОСОБА_2

                    представників відповідача          ОСОБА_3, ОСОБА_4  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення Порогівської сільської ради та визнання нечинним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Порогівської сільської ради, ОСОБА_6, у якому поставила питання про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 22.06.2007 року, яким передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,16 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.  Одночасно, просить скасувати Державний Акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Позовні вимоги представник позивача мотивувала тим, що у користуванні позивачки знаходиться земельна ділянка, площею 0,28 га призначена для ведення особистого селянського господарства. Проїзд до вказаної ділянки, та до ділянок ще двох односельчан ОСОБА_8 та ОСОБА_11 проходить між двома господарствами - відповідачки ОСОБА_6 та її батька ОСОБА_9, що відображено, зокрема, у плані відводу земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку, виданого на ім‘я відповідачки ОСОБА_6 Відповідно до цього плану ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку розміром 0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Однак, відповідачка виготовила технічну документацію із землеустрою, щодо складання Державного Акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1644 га, незаконно включивши до власної ділянки, яка підлягала приватизації - існуючий проїзд до її ділянки. Своїм рішенням сесія Порогівської сільської ради від 22.07.2007 року передала у приватну власність 0.16 га і на цій підставі було видано Державний акт на вказану земельну ділянку. Посилаючись на це рішення і Акту, відповідачка ОСОБА_6 чинить їй перешкоду у доступі до земельної ділянки. Вважає, вказане рішення таким, що порушує її право на користування належною їй земельною ділянкою, оскільки іншого проїзду до земельної ділянки, що перебуває у її користуванні не існує. З цих підстав просить скасувати рішення сільської ради та виданий ОСОБА_6 Державний Акт на право власності на земельну ділянку, до якої включено проїзд загального користування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявлені вимоги уточнив, вказав, що на момент звернення до суду позивачка не знала достовірно серії і номера Державного Акту на право власності, виданого на ім‘я ОСОБА_6, тому вказала його неправильно. Просив визнати нечинним представлений на вимогу суду Державний Акт серії ЯД № 896051. Зазначив, що первинно для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд відповідачці було виділено земельну ділянку розміром 0,12 га. Проте, Державний Акт виготовлено на земельну ділянку 0,1644 га. Таким чином, відповідачкою без наявних правових підстав, без виготовлення проекту відведення приватизовано 0,0444 га, за рахунок самовільного захоплення  існуючого проїзду.

Представник Порогівської сільської ради Фуфалько М.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказав, що ОСОБА_6 виготовила технічну документацію на приватизацію земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні і була відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Сесією сільської ради вказана технічна документація була затверджена. Позивачка дійсно користувалась проїздом до своєї земельної ділянки повз господарство ОСОБА_9 та відповідачки ОСОБА_6 з їх згоди. Однак, в картографічних матеріалах по селу, виготовлених Вінницькою експедицією, вказана дорога не позначена. На даний час іншого проїзду до земельної ділянки позивачки немає. Проте, існує два варіанти влаштування  проїзду для ОСОБА_5 Зокрема, можливо влаштувати міст до ділянки позивачки з ІНФОРМАЦІЯ_1, або відвести проїзд за рахунок частини земельної ділянки, на вилучення якої погоджується батько відповідачки ОСОБА_9 На момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_6, питання облаштування альтернативного проїзду сесією сільської ради не вирішувалось.    

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали, вказали, що їм було відведено земельну ділянку під будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Позивачка з їх згоди певний час дійсно використовувала заїзд до своєї присадиби через їх подвір’я. Однак, в даний час вони земельну ділянку приватизували, тому, підстав для подальшого використання належного їй подвір’я, як проїзду, немає. На встановлення земельного сервітуту для позивачки на право проїзду не погодились. Вважають, що є можливість влаштувати інший заїзд до земельної ділянки позивачки, в тому числі і за рахунок вилучення частини земельної ділянки ОСОБА_9, який дає на це згоду.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що у позовних вимогах позивачі клопотали про скасування державного акту, серія і номер якого не відповідають дійсному Державному акту, який виданий відповідачці.  

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 являється користувачем земельної ділянки площею 0,28 га розташованої в АДРЕСА_1, що відповідачами не оспорюється, тому, відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

У відповідності до ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права власності здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: - приватизації земельних ділянок, які перебувають у користування громадян; - одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; - одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Судом встановлено, що ОСОБА_6, 10.12.1998 року відповідно до плану відводу передано земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку розміром 0,12 га (а.с.8) Відповідно до викопіювання з генплану забудови земельної ділянки ОСОБА_6 в с.Пороги відповідачка ознайомлена з межами і розміщенням проектних будівель та погодила їх. (а.с.8 зворот). Згідно вказаного плану, між господарством ОСОБА_6 та господарством її батька ОСОБА_9 позначено існуючий проїзд до земельної ділянки ОСОБА_5

Відповідачка ОСОБА_6 неодноразово вчиняла перешкоди у користуванні вказаним проїздом позивачці та громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_11, про що свідчать рішення сільської ради від 08.07.2003 року про відновлення існуючого проїзду та зобов’язання не чинити перешкод у його використанні, а також  численні перевірки правомірності захоплення земельної ділянки, виділеної під проїзд, проведені інспекцією архітектурно-будівельного контролю та іншими контролюючими органами (а.с.6, 7, 11, 21, 22).

В 2007 році за замовленням відповідачки приватним підприємцем ОСОБА_12 виготовлено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_6 в АДРЕСА_1. Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_6 її площа склала 0,1644 га. Однак, як встановлено судом, будь-яких рішень сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 0,0444 га, що є понад 0,12 га, які виділялись для будівництва – немає.  Відповідно до оглянутого в судовому засіданні акту встановлення зовнішніх меж, до земельної ділянки ОСОБА_6 включено існуючий проїзд, в порушення  вимог ст.118 ЗК України, а також всупереч п.а ч.3 ст.83 ЗК України, відповідно до якого до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність  належать землі загального користування, в тому числі і проїзди.

Всупереч вказаним законодавчим нормам, рішенням Порогівської сільської ради від 22.06.2007 року сесія передала у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,16 га (що теж не відповідає технічній документації, де вказано 0,1644 га) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На підставі цього рішення відповідачці ОСОБА_6 було видано Державний Акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №896051.

Посилання сільського голови на можливість влаштування іншого проїзду до земельної ділянки ОСОБА_5 є не обґрунтованими, оскільки вказане питання сільською радою не вирішено. На встановлення земельного сервітуту сторони не погодились.  

Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що вказане рішення сільської ради є незаконним і  підлягає скасуванню, а державний акт слід визнати нечинним.

На підставі наведеного, ст.213-215 ЦПК України, суд, -

постановив:

 Позов задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення Порогівської  сільської ради Богородчанського району від 22.06.2007 року «Про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1». Визнати нечинним Державний Акт на право власності на земельну ділянку, виданий на земельну ділянку площею 0,1644 га 25.02.2008 року серії ЯД №896051.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий