Справа № 2а-1311/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючої судді – Сороки К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
23 жовтня 2009 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, де вказав, що він має статус дитини війни та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач відмовляється виконувати вимоги Закону та виплачує допомогу у значно меншому розмірі. Прохав визнати дії відповідача щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірними та стягнути щомісячну соціальну допомогу у відповідності до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 по 2009 роки в сумі 5940 грн.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча в справі наявні докази, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили усі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, який набрав чинності 01.01.2006 р.).
Фактично позивач надбавку до пенсії у 2006-2007 роках не отримував, а в 2008 році отримав частково у сумі 241 грн.20 коп.
Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року. Таким чином, відповідно до вищевказаних Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.05.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Конституційним Судом України зазначені норми Законів неконституційними не визнавалися, а тому відсутні підстави для задоволення позову за 2006 рік.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписи частини 2 статті 152 Конституції України, з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення рішення щодо неконституційності пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний Закон є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому його положення можливо застосувати для розрахунку підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача у частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м.Полтави неправомірними по невиконанню відповідачем, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання ним доплати до пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в установленому законодавством порядку, на підставі документів пенсійної справи, з урахуванням вимог щодо індексації пенсійних виплат, а тому суд не може перебрати на себе функцію перерахунку пенсії, і не може зобов’язати відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо виплати конкретно визначеної суми позивачем задоволенню не підлягають.
Згідно частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави щодо ненарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, неправомірними .
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави на користь ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 01 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя: К.М.Сорока