Справа № 2-202/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді      -  Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі про зобов”язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії,-

Встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що вона є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС  4 категорії та постійно проживає на території радіоактивного забруднення. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (зона посиленого радіоекологічного контролю) проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 4-ї категорії повинна виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Зазначає, що розмір виплачених їй вищезгаданих доплат не відповідає розміру встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач на звернення позивача про донарахування та доплату вказаних сум відмовився, посилаючись на те, що доплата та додаткова пенсія виплачувалась в порядку та розмірах, визначених постановами КМ України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 836 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року.

Просить суд  зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 01.05.2009 року по даний час з подальшим перерахуванням та виплатою, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю у розмірі 15 %   мінімальної пенсії за віком починаючи з 09.01.2007 року 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по даний час з подальшим перерахуванням та виплатою.

Будучи належним чином повідомленим позивач у відкрите судове засідання не з»явився, у позові просить суд справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи у відкрите судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову, просить відмовити у його задоволенні та клопотання, в якому просить справу провести на підставі наявних доказів у справі у відсутності його представника.

За вказаних умов суд ухвалив провести слухання справи у відсутності сторін на підставі наявних доказів у справі.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер, що сторонами на оспорюється, та є зареєстрованою і постійно проживає в смт.Рокитне Рокитнянського району Київської області, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

За викладеного, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до вказаного Закону, має право на доплату до пенсії  за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Разом з тим, така доплата проводиться їй відповідачем значно в меншому розмірі, а саме в сумі  5-20 грн., який передбачений  постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю також виплачується позивачу в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.01.2008 року –23 грн. 50 коп., з 01.04.2008 року –24 грн. 05 коп., з 01.07.2008 року –24 грн. 10 коп., з 01.10.2008 року –24 грн. 90 коп., з 01.11.2009 року-28.65 грн.

Викладене підтверджується  наявними у справі письмовими доказами, якими є:

•   копія посвідчення особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС на ім.»я позивача;

•   копія пенсійного посвідчення на ім.»я позивача;

•   копія листа відповідача

•   довідка про розмір та види доплат

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічнго, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії,  відповідно і позивач має право на таку додаткову пенсію, разом з тим відповідачем такі вимоги щодо позивача не виконуються. На це вказують встановлені обставини справи та розмір мінімальної пенсії за віком, який починаючи з 01.01.2008 року, встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (пенсіонерів). Так, Законом України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2008 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлювався з 01.01.2008 року – 470 грн., 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року –482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.

Законом України № 835-У1 від 26.12.2008 року “Про Державний бюджет України на 2009 рік” (стаття 54) прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу, ніж інші нормативні акти, відповідач при виплаті згаданої доплати до пенсії, дадаткової пенсії та підвищення до пенсії мав керуватися  положеннями ст.ст.39 Закону України “«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами Кабінету Міністрів України, які є підзаконними актами.

Згідно ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними (втратили чинність) положення п.п.28, 41 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені на 2008 рік зміни у ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2008 рік встановлений Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а мінімальний розмір пенсії за віком встановлений п.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. На думку суду відповідач нараховував позивачу вказані суми доплат без врахування рішення Конституційного суду України № 6-рп/10 від 09.07.2007 року, №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування прав і свобод громадян є неконституційним.

Тому відповідач повинен у відповідності до ст.ст.39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” виплачувати позивачу згадану доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров*ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року, з 22.05.2008 року, тобто з дня постановлення рішення Конституційного Суду.

У своїх запереченнях представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову так як діє згідно із законодавством і виконує Закони України та постанови Кабінету Міністрів України  та вказує на відсутність порядку перерахунку та виплати зазначених доплат до пенсії та відсутності відповідного фінансування що не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обовязок перерахування та виплати пенсії з відповідними доплатами та підвищеннями.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач мав право виплачувати відповідно до згаданих вище Законів щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Що стосується вимог позивача відносно нарахування та виплати в подальшому пенсії з дотриманням зазначених в позовній заяві вимог, то вони задоволенню не підлягають, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Суд вважає, що позивачем строк звернення до суду за захистом своїх прав не пропущений.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за проживанняна на забрудненій зоні (зона посиленого радіоекологічного контролю) починаючи з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  за періоди: із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по  31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум вказаних доплат.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,  Закону України «Про внесення змін до закону України про державний бюджет України на 2008рік», ст.ст.8, 10, 11, 14, 57, 88, 215,223   ЦПК України ,суд –

В И Р І Ш И В :

Позов  задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії, а саме: щомісячної доплати до пенсії за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” починаючи з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум вказаної доплати; щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” за періоди: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з урахуванням виплачених сум вказаної додаткової пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Рокитнянському районі Київської області 8 грн. 50 коп. судового збору на користь держави.

Від сплати судового збору позивача звільнити.

Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом  подання до Рокитнянського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення  і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя