Справа № 727/1245/20

                                                       Провадження № 2/727/275/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі : головуючого судді         - Семенко О.В.

при секретарі судового засідання         - Семенишин І.Д.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на Ѕ частину квартири, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири.

В позові посилається на те, що з 16 квітня 1996 року по даний час перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 .

Відповідачка ОСОБА_4 є її свекрухою, тобто матір*ю її чоловіка ОСОБА_5 .

Починаючи з 1994 року вона разом із чоловіком проживає за адресою АДРЕСА_3 .

З метою покращення житлових умов вона 24 червня 1997 року уклала договір довічного утримання з громадянкою ОСОБА_6 , на підставі якого вона отримала у власність квартиру АДРЕСА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

В подальшому відповідачка ОСОБА_4 , з якою вони проживали однією сім`єю, запропонувала об`єднати дві квартири, а саме квартиру АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_6 в цьому ж будинку, що належала їй на праві власності, провести капітальний ремонт, здійснивши реконструкцію, внаслідок чого отримати цілий будинок як спільну власність для сумісного проживання. Але конкретно яким чином документально все це буде оформлюватись вона їй не пояснювала.

Так як ці дії запропоновано було вчинити з метою покращення житлових умов сім`ї, вона погодилась та дала свою згоду на проведення капітального ремонту та об`єднання двох квартир в одну. При цьому, ОСОБА_4 їй пояснила, що при оформленні документів можуть виникнути деякі труднощі, так як вона є громадянкою Росії, та з метою їх запобігти необхідно спочатку подарувати їй однокімнатну квартиру, а після цього будуть оформлені документи вже на двох власників і вона подарує їй Ѕ частину реконструйованої квартири.

На виконання цих домовленостей 26 грудня 2000 року вона підписала договір дарування квартири АДРЕСА_7 як дарувальниця, а ОСОБА_4 як обдарована.

19 грудня 2006 року квартира АДРЕСА_5 після проведеної реконструкції була здана в експлуатацію, її загальна площа складала 132, 4 кв. м., житлова – 87 кв. м. і складалася вона з трьох кімнат.

23 січня 20017 року Чернівецька міська рада прийняла рішення про затвердження акту державної приймальної комісії та видачу свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , за якою 05 лютого 20017 року було зареєстроване право власності.

Таким чином, єдиною власницею квартири АДРЕСА_5 стала відповідачка ОСОБА_4 . Коли вона намагалась з`ясувати чому вона не зазначена власником Ѕ частини квартири, остання її заспокоювала і пояснювала, що житло спільне і вона її частку переоформить в любий час.

Однак, починаючи з 2007 року відповідачка в будинку не проживає, так як виїхала на постійне місце проживання до США, де саме вона проживає їй не відомо, так як в неї погіршились відносини з чоловіком, він створив іншу сім`ю і має намір позбавити її належного житла, а відповідачка уникає спілкування з нею і свою обіцянку щодо оформлення на неї частки в будинку шляхом укладення договору дарування виконувати не збирається.

Укладаючи договір дарування, вона була впевнена, що робить це не з метою відчуження своєї квартири на користь іншої особи, а з метою об`єднання їх житлових приміщень та створення спільної часткової власності.

Після закінчення реконструкції квартири і до даного часу вона володіє спірною квартирою, це є єдиним житлом для неї, так як квартира в будинку АДРЕСА_8 , де вона зареєстрована, використовується під житло її чоловіком та його новою сім`єю, іншого місця для проживання у неї немає.

Відповідачка після проведення реконструкції фактично в квартирі не проживає, в будинку весь цей час проживає вона, сплачує комунальні платежі, проводить роботи по утриманню будинку, володіє ним відкрито та добросовісно більше 12 років.

Відповідачка ОСОБА_4 фактично подарувала їй частину спірної квартири, однак ухиляється від нотаріального оформлення. Відмова відповідачки від нотаріального посвідчення Договору дарування порушує її право на належне оформлення договору дарування нерухомого майна та суперечить нормам закону. Відсутність нотаріального посвідчення Договору дарування порушує її законні інтереси та обмежує у праві у відносинах з третіми особами посилатися на цей Договір як на доказ того, що вона є власником 1/2 частини квартири. Проте для неї дуже важливо те, що вона є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_5 .

Зважаючи на вищевказані обставини, а саме передачу їй нерухомого майна відповідачкою ОСОБА_4 , прийняття нею від відповідачки ОСОБА_4 нерухомого майна в дар, володіння цим нерухомим майном відкрито та добросовісно протягом більш ніж 12 років, утримання цього майна, вважає що договір дарування є укладеним.

       Просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_5 загальною площею 132, 4 кв. м., житловою площею 87,0 кв. м. Стягнути судові витрати.

Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 19 березня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири – відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Шевченківського райсуду м. Чернівці від 01 липня 2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу від 01 липня 2020 року, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Кодрян Л.І., справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, передана судді Семенко О.В.

Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 01 вересня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 02 жовтня 2020 року вжито заходи забезпечення позову та накладений арешт на квартиру АДРЕСА_5 із забороною її відчуження.

Ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 02 жовтня 2020 року витребувано ряд доказів.

Представник позивачки  ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позові, просив позов задовольнити. Крім того зазначив, що він звернувся з позовом до ОСОБА_4 , а представник ОСОБА_7 представляє інтереси ОСОБА_4 .

Представник відповідачки  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що жодних доказів того, що відповідачка комусь щось пообіцяла і не виконала в матеріалах справи не має, а тому вважає, що позов є безпідставним, просив в його задоволенні відмовити. Також зазначив, що наявна помилка у написанні по-батькові відповідачки спростовується співпадінням у даті її народження та адресі проживання.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що з 1994 року проживає по АДРЕСА_9 . ОСОБА_3 доглядала ОСОБА_6 , яка мешкала з ним по сусідству. Під час спілкування з ОСОБА_6 , остання повідомила, що має намір переписати квартиру на ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_6 , квартира АДРЕСА_7 . Ними було об*єднано квартиру АДРЕСА_6 та квартиру АДРЕСА_5 . На даний час в квартирі проживає позивачка з дітьми. ОСОБА_5 я майже не бачив в цій квартирі. ОСОБА_3 розповідала йому, що ОСОБА_4 не може оформити на неї квартиру, оскільки вона є громадянкою Росії.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що з 1995 року знайома з позивачкою. ОСОБА_3 доглядала за ОСОБА_6 відповідно до договору довічного утримання. Після смерті ОСОБА_6 отримала у власність її квартиру. Після була проведена реконструкція квартири АДРЕСА_10 та квартири АДРЕСА_7 . Оскільки ОСОБА_3 була громадянкою Росії і могли виникнути певні труднощі з оформленням документів, вона вирішила подарувати квартиру АДРЕСА_7 ОСОБА_4 , яка в подальшому мала подарувати Ѕ частину реконструйованої квартири ОСОБА_3 . Дані обставини відомі зі слів ОСОБА_3 . На даний час в квартирі проживає ОСОБА_3 та діти. ОСОБА_5 проживає з іншою жінкою по АДРЕСА_11 . Всі витрати по утриманню квартири АДРЕСА_5 несе ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах  здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що з 16 квітня 1996 року сторони перебували у шлюбі (а.с.7).

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло від 14 червня 1994 року ОСОБА_4 (матері чоловіка ОСОБА_5 ) на праві особистої власності належала квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 39,20 кв.м. (а.с.22).

24 червня 1997 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 був укладений договір довічного утримання. Відповідно до даного договору ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_7 . В свою чергу ОСОБА_10 зобов*язувалася довічно утримувати ОСОБА_6 (а.с.21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.13).

Відповідно до договору дарування від 26 грудня 2000 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 33,50 кв.м., в тому числі житловою площею 16,80 кв.м. (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 24 вересня 2001 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_5 , житловою площею 48,5 кв.м., загальною площею 72,7 кв.м. Дане свідоцтво видане згідно рішення виконкому Чернівецької міської ради №561/14 від 03 липня 2001 року взамін свідоцтва про право власності на житло від 14 червня 1994 року, договору дарування квартири від 26 грудня 2000 року (а.с.23).

ОСОБА_4 відповідно до рішення виконкому №150/10 від 18 жовтня 2006 року самовільно виконала реконструкцію квартири по АДРЕСА_2 . Після реконструкції житлова площа квартири складає 87,0 кв.м., загальна 132,4 кв.м. Згідно висновків міжвідомчої комісії від 16 травня 2006 року встановлено, що технічно можливо внести зміни в інвентарну справу про виконанні роботи у відповідності до обмірних креслень (а.с.9).

Як вбачається з витягу з рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №31/1 від 23 січня 2007 року було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованої квартири АДРЕСА_5 та ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5 , квартира складається з трьох житлових кімнат, житлова площа становить 87,00 кв.м., загальна площа – 132,40 кв.м. (а.с.8, 12, 16-18).

Згідно акту КЖРЕП-5 від 18 січня 2020 року ОСОБА_3 з 1994 року проживає в квартирі АДРЕСА_5 без реєстрації (а.с.24).

З акту КЖРЕП-5 від 20 січня 2020 року вбачається, що ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає з 1994 року по даний час (а.с.25).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а згідно ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно з частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Виходячи з даних вимог закону, а саме передачу нерухомого майна відповідачкою ОСОБА_4 позивачці ОСОБА_3 , прийняття ОСОБА_3 від ОСОБА_4 нерухомого майна в дар, володіння цим нерухомим майном відкрито та добросовісно більше десяти років, утримання цього майна позивачкою свідчить про те, що договір дарування є укладеним.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 з моменту користування спірною квартирою була впевнена, що добросовісно володіє і користується Ѕ її частини.

Крім того, позивачкою доведено, що вона користується квартирою АДРЕСА_5 понад десять років, володіє нею відкрито, безперервно, добросовісно, що також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Згідно ч.ч.1 та 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Дії сторін свідчать про те, що договір дарування фактично був ними укладений, а відмова в задоволенні позовних вимог позбавить права позивачку захистити свої інтереси, оскільки іншим шляхом ніж звернення до суду, вирішити питання щодо захисту її прав не є можливим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивачки, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні відмовити підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

       Оскільки позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, то сплачений нею судовий збір в загальній сумі 5320,40 грн. (а.с.27-а, 40, 123), підлягає стягненню із відповідачки.

       На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15, 16, 203, 316, 638, 717, 719, 640, 642 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 13, 15, 16, 81, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 – право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_5 загальною площею 132,4 кв.м., житловою площею – 87 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5320 (п`ять тисяч триста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу (в порядку вимог ст.352, 354 ЦПК України) до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом 30 - ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05 березня 2021 року.

СУДДЯ: О.В.Семенко