СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
|
21 серпня 2006 року |
Справа № 20-3/094 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Лисенко В.А.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
прокурора: Шульга А.М. за посвідченням;
позивача: Сафронова О.О. за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Гоголь Ю.М.) від 11 липня 2006 року у справі № 20-3/094
за позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя (вул. Корчагіна, 16, Севастополь, 99014)
в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (пр. Гер. Сталінграда, 56, Севастополь, 99059)
до Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 3029,46 грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Гагарінського району міста Севастополя виступаючи в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 3029,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо своєчасного подання до органів Пенсійного фонду України звітності в систему персоніфікованого обліку зведень про зареєстрованих осіб на попередній рік, в результаті чого до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 1514,88 грн., а також за несвоєчасне надання до органів Пенсійного фонду України розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік до нього застосовані штрафні санкції в розмірі 1514,88 грн., та які до наступного часу не сплачені.
Не погодившись із вимогами, викладеними Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя, відповідач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсними рішень №НОМЕР_1, НОМЕР_2 про застосування до нього штрафних санкцій загальною сумою 3029,76 грн.
Постановою господарського суду міста Севастополя у справі №20-3/094 від 11 липня 2006 року позов прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя до суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, задоволено. Стягнено з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя заборгованість у сумі 3029,78 грн. У задоволенні позову суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсними рішень №НОМЕР_1, НОМЕР_НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій, відмовлено.
Не погодившись з винесеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, вимоги Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”. На думку апелянту, суд був зобов'язаний застосувати статтю 250 Господарського кодексу України стосовно строку притягнення до відповідальності у вигляді штрафних санкцій. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
07 серпня 2006 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду було відкрите апеляційне провадження у апеляційній скарзі.
09 серпня 2006 року апеляційну скаргу було призначено до розгляду Севастопольського апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали апеляційну скаргу.
У судове засідання не з'явився відповідач відповідач, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи слуханням до суду не надходило.
Судова колегія вважає докази, які наявні в матеріалах справи, достатніми для розгляду скарги за відсутністю представника відповідача.
Розпорядженням заступнику голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 21 серпня 2006 року у справі №20-3/094, суддю Заплава було замінено на суддю Лисенко В.А.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представника позивача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зареєстрований в якості платника страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя.
Згідно статей 14, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VІ від 09 липня 2003 року (далі -Закон), підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1.3 частини 1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 10 червня 2004 року за №7-6, страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язаний був до 01 квітня 2005 року надати комплект документів первинної звітності в систему персоніфікованого обліку зведень про зареєстрованих осіб за 2004 рік.
Однак, відповідач в установлений законом строк, комплект документів первинної звітності в систему персоніфікованого обліку зведень про зареєстрованих осіб за 2004 рік не надав, у зв'язку з чим, відносно нього 12 грудня 2005 року складений Акт про порушення вищевказаних вимог Закону.
На підставі зазначеного акту, відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону, за ненадання зведень, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, було прийняте рішення №НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1514,88 грн.
Відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначене рішення було скероване на адресу відповідача, але було повернуте на адресу Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Згідно з підпунктом 11.12 пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 за підсумками року, платники, зазначені в підпункті 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), пункту 2.1 цієї Інструкції, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 в установлений законом строк розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове страхування за 2004 рік не надав, у зв'язку з чим, відносно нього 12 грудня 2005 року було складено Акт про порушення вищевказаних вимог Закону та застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, що були сплачені чи підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожен повний чи неповний місяць затримки надання зведень, але не менш десяти неоподатковуваних податком доходів громадян.
На підставі Акту від 12 грудня 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя відносно ОСОБА_1 за несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків прийняте рішення №НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1514,88 грн.
Заборгованість суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя суму у розмірі 3029,76 грн. сплачено не було.
Апелянт вважає, що строк притягнення до адміністративно-господарських санкцій пропущено.
Доводи апелянту стосовно строку застосування до адміністративно-господарських санкцій необгрутовані, тому, що відповідачем допущено порушення у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
Згідно з частиною 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення №НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 03 січня 2006 року винесені Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя відповідають діючим нормам чинного Пенсійного законодавства та нормативним актам, які регулюють порядок прийняття та оформлення рішень про застосування штрафних санкцій за наслідками перевірок.
Посилання скаржнику на пункт 9 Інструкції, судова колегія визнає некоректним на підставі того, що цей пункт зазначає застосування фінансових санкцій до різних порушень норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до підпунктів 9.3.5 пункту 9 Інструкції, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі
Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість у сумі 3029,78 грн. та відмовив у позові про визнання недійсними рішень №НОМЕР_1, НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій.
На підставі викладеного, рішення господарського суду викладене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 11 липня 2006 року у справі № 20-3/094 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
4. Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис З.Д. Маслова
підпис В.А. Лисенко