Справа № 2-456/2010 року  

РІШЕННЯ

іменем України

    18 травня 2010 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:

    головуючого – судді Нестерцової Н.В.

                             секретаря Подмаркової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2009 року Зміївське районне комунальне водопровідно – каналізаційне підприємство звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за водопостачання та водовідведення.

    У позові вказано, що ОСОБА_1 є споживачем комунальних послуг з водопостачання і водовідведення, зареєстрована на підприємстві як абонент та має обосовий рахунок НОМЕР_1.

    Відповідно до п. 3.2 Статуту підприємства, Зміївське РКВКП  є виконавцем послуг по водопостачанню та водовідведенню на території м. Змієва та Зміївського району.

      Підприємство здійснило відпуск води з комунального водопроводу в повному обсязі, чим виконало свої зобов’язання.

    Відповідач не виконує обов’язок по оплаті за надані послуги з водопостачання, станом на 01.09.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 1567,52 грн.

    Позивач просить стягнути з відповідача 1567,52 грн.

    У судове засідання представник позивача не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність на задоволенні позову наполягала.

    Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, звернулась із заявою, в якій просила застосувати строк позовної давності та розглянути справу у її відсутність, позов визнала частково.

    Ознайомившись з матеріалами справи, дослідив надані судові докази, суд приходить до наступного висновку.

    Судовим розглядом встановлено, позивачем відповідачу надавались послуги з водопостачання та водовідведення, тобто існували фактичні правовідносини щодо постачання послуг з водопостачання та водовідведення проти чого не заперечувала відповідач.

    На ім’я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 абонента Зміївського районного комунального  водопровідно – каналізаційного підприємства для проведення розрахунків за послуги з водопостачання.  (а.с.3)

    Відповідач, користуючись наданими послугами, не проводила оплату їх вартості.     Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)  певну дію, у т.ч. сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином

2.

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно відомості нарахування і оплати за теплову енергію станом на 1.09.2009 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 1567,62 грн., в межах трирічного строку позовної давності сума заборгованості складає 368,23 грн.

Відповідачка не виконала зобов’язання по своєчасній оплаті спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, тому, позов про стягнення з неї заборгованості є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню на суму заборгованості, яка виникла в межах трирічного строку позовної давності, що складає 368,23 грн.

    З відповідача належить стягнути судовий збір згідно ст. 88 ЦПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

    Керуючись ст. ст.  257, 509, 526 ЦК України, ст. ст.  10,11,60,88,169,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1 користь Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства 368,23 грн. заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення станом 01.09.2009 року, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 398 (триста дев’яносто вісім) грн. 23 коп.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 (п’ятдесят одну) грн. судового збору.

    Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.             Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржене судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений законом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: