справа № 2 «ц» -443\10 року

РІШЕННЯ

іменем України

         05 травня 2010 року                                        Барський районний суд Вінницької області

                                                            в складі:         головуючого  судді  Хитрука В.М.

                                                                                    при секретарі  Чепельській Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

              В заяві до суду позивачка ОСОБА_1 вказала, що в 2009 році вона купила у відповідачки квартиру АДРЕСА_1 з належними до неї надвірнимим будівлями і спорудами, за 48 000 гривень. Вона повністю розрахувалася з ОСОБА_2 а  відповідачка передала їй правовстановлюючі документи та ключі від квартири. Однак, позивачка не може зареєструвати нерухоме майно на своє ім’я, так як угода купівлі-продажу не посвідчена нотаріально, а відповідач відмовляється від явки в нотаріальну контору та виїхала на постійне місце проживання в м. Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Тому, ОСОБА_1 змушена звертатися до суду та просила постановити рішення, яким визнати правочин купівлі-продажу квартири дійсним та визнати за нею право власності на згадане нерухоме майно.

    В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3, який діє згідно довіреності посвідченої державним нотаріусом Барської районної державної нотаріальної контори 05 травня 2010 року (а.с.15), заявлені позовні вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні.  

              Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала повністю та не заперечувала проти його задоволення, про що вказала в наданій суду письмовій заяві, просила розглянути справу у її відсутності (а.с.12).

              Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.  

    Так, ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-4856 виданого Барською державною нотаріальною конторою Вінницької області 27 вересня 2008 року (а.с.7) являється власницею квартири АДРЕСА_1. До складу нерухомого майна входить квартира з двох кімнат та кухні, житловою площею 25,98 кв.м., по 1/2 віранди, хлівів, паркану і відмостки, загальна площа квартири – 41,9 кв.м.. Вартість нерухомого майна становить 57551 гривень, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07 квітня 2010 року (а.с.9). Згідно довідки № 789 виданої 07 квітня 2010 року виконкомом Барської міської ради Вінницької області земельна ділянка в АДРЕСА_1, в приватну власність не передавалася (а.с.10).

            ОСОБА_1 купила вказане нерухоме майно у відповідачки, за що заплатила 48 000 гривень, що підтверджується її письмовою розпискою (а.с.11).

    Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі – продажу  одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується  прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Було досягнуто всіх істотних умов договору. Відповідачка отримала від позивача грошові кошти в розмірі 48000 гривень, про що написала власноручно та надала суду розписку.

    Після купівлі нерухомого майна позивачка отримала від продавця правовстановлюючий документ на нього та ключі, почала користувався придбаним нерухомим майном.

    Однак, відповідачка ОСОБА_2 не виконала умов договору, отримавши гроші вона ухиляється від оформлення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, через хворобу та похилий вік. За таких обставин, юридично оформити договір купівлі – продажу позивачка не має можливості. Як наслідок, вона позбавлена можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаним майном.

      Відповідно до вимог ст. 220 ЦК України та п. 4 Постанови Пленуму ВСУ „ Про судову практику  в справах про визнання угод недійсними”, якщо сторони домовилися  щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове  виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

     Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ст. 203 п. 3 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України  правочин  є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або  якщо він не визнаний судом недійсним.  Позивачем виконано всі, передбачені законом, умови договору.  

           За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 5, 10, 60, 130, 174 ЦПК  України , ст. ст.. 655, 662, 629, 203, 204, 220, ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ„ Про судову практику  в справах про визнання угод недійсними”, -

В И Р I Ш И В :

              Позов задовольнити повністю.

              Визнати правочин купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.

              Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нерухоме майно: квартиру №1 – літера «А», яка складається з двох житлових кімнат – літера «1-2», «1-3», кухні – літера «1-1», Ѕ веранди – літера «а», Ѕ хліва – літера «Б», Ѕ хліва-прибудови – літера «б», Ѕ хліва – літера «В», Ѕ паркана – літера «1», Ѕ відмістки – літера «2», 1\2 хвіртки – літера «3», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

    Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                        Суддя: